ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/15479/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 28318,08 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просило зобов'язати відповідача внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" № НОМЕР_1 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 28 318,08 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву вказано, що всі пам'ятки, акти загальної форми та накопичувальні картки підписані позивачем без зауважень. При цьому, тривалість затримки (простою) вагонів на станції відправлення Бучач під накопиченням в очікуванні оформлення групової відправки залежала безпосередньо від вантажовідправника ТОВ «Грейнсвард» та не була обумовлена виключно наявністю договірних відносин з накопичення вагонів на коліях залізниці. Натомість, зберігання вантажу у вагонах на коліях станції відправлення, які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі й під час накопичення), є окремою послугою, якою замовник користується безпосередньо з моменту передачі завантажених вагонів перевізнику.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що збір за зберігання вантажу стягнутий залізницею під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування групової відправки, тобто поза межами укладеного між сторонами договору.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020- 001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.
Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.3 Договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення Замовником, який відповідає установленій Перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Пункт 1.4 Договору визначає, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
За змістом пункту 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).
Згідно з п. 2.3.4 Договору Залізниця зобов'язана вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати Товариство відповідні розрахункові документи в електронній формі.
У пункті 4.1 Договору вказано, що розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.
Відповідно до п. 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору, Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Позивачем на виконання Договору за звітну добу.
Згідно з п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Перевізника.
Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
Умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови встановлені Договором (пункт 9.6 Договору).
У пункті 14 Договору вказано, що невід'ємною частиною останнього є додатки, зокрема, додаток 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»; додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів».
Відповідно до п. 14.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
На виконання п. 2.3.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для відповідача відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № НОМЕР_1.
31.10.2023 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 01.11.2023 року.
Згідно з Додатком 1-4 «Умови накопичення вагонів» встановлено, зокрема, наступне: На окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів) (п. 1). Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (п. 2). На станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення (п. 5). Початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику (п. 6). Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником (п. 7). Час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23 (п. 8). За послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує: - плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п. 9.1); - за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п. 9.2); за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору. Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується (п. 9.3). Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги (п. 10). Перевізник не несе відповідальності за втрату якості вантажу під час надання послуги з накопичення вагонів (п 11).
17.11.2023 залізницею проведено аукціон із застосуванням електронної торгової системи «ProZorrо.Продажі» щодо продажу послуги з використання 28 зерновозів, перевезення яких має бути оформлено однією груповою відправкою. Відповідно до протоколу електронного аукціону № RCЕ001-UA-20231113-72830 Позивача визнано переможцем аукціону. Протоколом також передбачено: навантаження та оформлення документів з 23.11.2023 по 30.11.2023; під час участі в аукціонах «ProZorrо.Продажі» першочергово необхідно враховувати переробну спроможність під'їзних колій, а також станцій відправлення та призначення; вагони мають бути оформлені однією груповою відправкою, заплановано навантаження вказаних вагонів на станції Бучач Львівської залізниці.
23.11.2023 о 04:44 год. на станцію Бучач Львівської залізниці для забезпечення аукціону електронних торгів №RCЕ001-UA-20231113-72830 для вантажоодержувача ТОВ «Грейнсвард» прибуло 8 порожніх вагонів власності АТ «Укрзалізниця» № №95524153, 95830311, 58562679, 95795043, 59598862, 95921250, 95366308, 95634424 та 24.11.2023 о 00:20 прибуло 20 порожніх вагонів власності АТ «Укрзалізниця» № №95712956, 95348603, 95629267, 95543120, 95352258, 95640884, 95697041, 95653259, 95654372, 95525408, 95695920, 95795118, 95531646, 58564295, 95527677, 95517165, 95636767, 95681250, 95832564, 95538484.
Отже, позивачем відвантажено, а залізницею прийнято до перевезення 28 вагонів у складі однієї групової відправки № 552885 зі станції Бучач Львівської залізниці зерна кукурудзи, що підтверджується перевізним документом № 552885 та відомістю вагонів до нього.
На підставі Заявки (угоди) №18 на замовлення ТОВ «Грейнсвард» подавання вагонів під навантаження проводилося: - 23.11.2023 о 14:50 год. подано вагони № 95524153, 95830311, 58562679, 95795043, 59598862, 95921250, 95366308, 95634424, згідно пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 № 315; - 24.11.2023 в 11:50 год. подано вагони № 95712956, 95348603, 95629267, 95543120, 95352258, 95640884 - пам'ятка про подавання вагонів форми ГУ-45 № 316; - 24.11.2023 о 12:30 год. подано вагони № 95697041, 95653259, 95654372, 95525408, 95695920, 95795118, 95531646, 58564295 - пам'ятка про подавання вагонів форми ГУ-45 № 317; - 24.11.2023 о 13:00 год. подано вагони № 95527677, 95517165, 95636767, 95681250, 95832564, 95538484 - пам'ятка про подавання вагонів форми ГУ-45 № 318.
Листом від 25.11.2023 № 3 позивач просив забрати з під'їзної колії завантажені вагони №№95524153, 95830311, 58562679, 95795043, 59598862, 95921250, 95366308, 95634424,95712956, 95348603, 95629267, 95543120, 95352258, 95640884, 95527677, 95517165, 95636767, 95681250, 95832564, 95538484 (20 вагонів) на колії загального користування станції в очікуванні оформлення перевізного документа, та зазначив про гарантування оплати за зберігання вантажу та накопичення.
Після отримання повідомлень про закінчення вантажних операцій № 306, 307, 308, 309 вагони виставлені з під'їзної колії та затримано на коліях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документа зі складанням актів загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «ГРЕЙНСВАРД», а саме: - 25.11.2023 в 11:10 год. проведено забирання вагонів № 95524153, 95830311, 58562679, 95795043, 59598862, 95921250, 95366308, 95634424, згідно пам'ятки про забирання вагонів № 304 та складено акт загальної форми про початок затримки вагонів № 1895; - 25.11.2023 в 11:30 год. проведено забирання вагонів № 95712956, 95348603, 95629267, 95543120, 95352258,95640884 згідно пам'ятки про забирання вагонів № 305 та складено акт загальної форми про початок затримки вагонів № 1896; - 25.11.2023 о 12:00 год. проведено забирання вагонів № 95527677, 95517165, 95636767, 95681250, 95832564, 95538484 згідно пам'ятки про забирання вагонів № 306 та складено акт загальної форми про початок затримки вагонів №1897; - 25.11.2023 о 12:25 год. проведено забирання вагонів № 95697041, 95653259, 95654372, 95525408, 95695920, 95795118,95531646, 58564295, пам'ятка про забирання вагонів № 307.
Після забирання останньої партії вагонів з під'їзної колії, всі раніше віднесені на відповідальність ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» вагони знято з відповідальності підприємства, що зафіксовано актами загальної форми про закінчення затримки від 25.11.2023 12:25 год № 1898, 1899, 1900. Вагони прийнято до перевезення однією груповою відправкою за перевізним документом № 552885, призначенням на Румунську залізницю
За час накопичення групової відправки № 552885 станцією Бучач Львівської залізниці нараховано: - плату за організацію перевезень і накопичення власного рухомого складу у розмірі 7 799,76 грн з ПДВ, що підтверджується Накопичувальною карткою № 25110498 та Переліком № 20231127; - збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 28 318,08 грн з ПДВ, що також підтверджується Накопичувальною карткою № 25110498 та Переліком № 20231127; - плату за користування вагонами у розмірі 65 878,56 грн з ПДВ, що підтверджується Відомостями №№ 26110013, 26110014, 26110015, 26110016 та Переліком № 20231127.
Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти залізничним транспортом загального користування здійснюється на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, вiдправникiв i одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджений Статут залізниць України (далi - Статут), який згідно зi статтею 2 визначає обов'язки, права i відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ i громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження i розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
За змістом ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за N 165/3458 у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (далі за текстом - Правила зберігання вантажів), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
За положеннями пункту 9 Правил зберігання вантажів встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Отже, виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил зберігання вантажів, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
У постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 у справі № 915/5/23 зазначено, що пункт 9 Правил зберігання вантажів застосовується у випадку затримки, причиною якої є «очікування оформлення документів». Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку. Затримка вагонів під час їх накопичення не може вважатись одностороннє порушення зобов'язань з боку вантажовідправника, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього. В умовах Договору, що регулює спеціальну послугу, та відповідно до наведених вимог Правил користування вагонами та контейнерами Сторони узгодили, що в актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги "Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується тариф. Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина відправника. За таких обставин, пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга.
Таким чином, у період накопичення вагонів маршрутного поїзда списання відповідачем із особового рахунку позивача плати за зберігання вантажу на коліях загального користування є безпідставним, оскільки в цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем відповідно до умов додатку №1-4 до укладеного між сторонами договору, тобто ці правовідносини були предметом окремої послуги.
Суд зауважує, що врегульована додатком 1-4 послуга накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, та Додатком №1-4 не передбачено стягнення додаткової плати за зберігання вантажу у межах послуги накопичування вагонів, оскільки ця складова вартості включена до плати за відповідну послугу.
При цьому, із наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що причина затримки вагонів є відмінною від накопичення маршрутного поїзда.
Судом прийняті до уваги посилання відповідача на те, що акти загальної форми та накопичувальна картка підписані представником позивача без заперечень, однак відповідні обставини не спростовують факту безпідставності нарахування та списання з останнього збору за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 28318,08 грн.
Відтак, грошові кошти в сумі 28318,08 грн. із ПДВ безпідставно списані відповідачем з особового рахунку позивача як збір за зберігання вантажу на підставі пункту 9 Правил зберігання вантажів, поза межами укладеного між сторонами договору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За приписами статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень статті 1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати.
Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 920/169/18.
Ураховуючи наведене, списання відповідачем з особового рахунку позивача грошових коштів в сумі 28318,08 грн. в якості збору за зберігання вантажу здійснено поза межами укладеного між сторонами договору, відтак відповідні грошові кошти набуті відповідачем за відсутності правової підстави.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 статті 16 ЦК України).
Згідно з п. 7.4 Договору у випадку задоволення грошових вимог (претензій) Товариства, Залізниця має право відобразити відповідні грошові суми на особовому рахунку Товариства в якості попередньої оплати. Належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання замовником коштів (перевізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку замовника про зарахування коштів на нього.
Відтак, обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача № НОМЕР_1 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому спірної грошової суми є належним та ефективним.
Щодо поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд дійшов висновку про наступне.
За визначенням ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Частиною 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з ч. 4 ст. 909 та ст. 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 315 ГК України передбачає певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення.
Відповідно до ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути пред'явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, яким передбачено також і шестимісячний строк для пред'явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обмеження.
Разом із цим, спірні грошові кошти фактично були списані поза межами передбачених договором підстав, у зв'язку з чим відповідний позов не може бути визнаний як такий, що випливає з правовідносин перевезення, та правомірно поданий позивачем у порядку приписів статті 1212 ЦК України.
Таким чином, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню спеціальні строки позовної давності, встановлені ст. 134, 136 Статуту залізниць України, ч. 1-4 ст. 315 ГК України, оскільки до приписів ст. 1212 ЦК України застосовується загальний строк позовної давності.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З огляду на наведене, строк позовної давності позивачем при зверненні з даним позовом до суду не пропущений.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" задовольнити повністю.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) № НОМЕР_1 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 28318 (двадцять вісім тисяч триста вісімнадцять) грн. 08 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова