ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/550/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Бородайка Костянтина Павловича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський"
про розірвання договору про спільне будівництво, припинення права власності та визнання права власності на 1/2 частки в об'єкті незавершеного будівництва
за участі:
від позивача: Селянін Валерій Олександрович,
від відповідача: Борис Богдан Богданович
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Фізична особа-підприємець Бородайко Костянтин Павлович з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський" про розірвання договору про спільне будівництво, припинення права власності та визнання права власності на 1/2 частки в об'єкті незавершеного будівництва.
Вирішення процесуальних питань.
12.05.2025 суд постановив позовну заяву від 05.05.2025 вх.№3817/25 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази доплати судового збору в сумі 3028 грн 00 коп. за вимогу немайнового характеру та визначити вартість частки в об'єкті незавершеного будівництва Торговий центр готовністю 19% за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Стуса Василя, кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031 площею 0,985 га, станом на день подання позову, виходячи з якої сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
На виконання вимог ухвали суду від 12.05.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків (від 20.05.2025 вх.№8491/25), до якої приєднав Платіжну інструкцію №2068 від 20 травня 2025 року, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 41503 грн 00 коп., виходячи з наданого позивачем розрахунку вартості частки в об'єкті незавершеного будівництва.
22.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.06.2025 та встановив відповідачу строк у п'ятнадцять календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.
04.06.2025 через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх.№9479/25, який суд прийняв до розгляду.
09.06.2025 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив вх.№9684/25, яку суд прийняв до розгляду.
09.06.2025 суд постановив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 09.07.2025.
В судовому засіданні 09.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення та проголошення рішення та відклав проголошення рішення на 22.07.2025.
22.07.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору про спільне будівництво від 19.08.2021 щодо оплати витрат, пов'язаних зі спільним будівництвом Об'єкта будівництва, внаслідок чого 03.02.2025 сторони уклали Договір про відшкодування витрат.
На виконання п.2.1 договору від 03.02.2025 ФОП Бородайко Костянтин Павлович відшкодував ТОВ "Продовольчий ринок "Фермерський" 1 603 060 грн 27 коп. компенсації витрат, понесених в процесі будівництва, зв"язку з чим останній втратив права, пов"язані з будівництвом, в тому числі право власності на частку в ньому.
Зазначене стало підставою для дострокового розірвання Договору про спільне будівництво від 19 серпня 2021 року та звернення до суду щодо припинення права спільної часткової власності та припинення частки відповідача на об"єкт незавершеного будівництва. Позовні вимоги обґрунтовані ст.365, 651, 653 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та вказав, що ТОВ "Продовольчий ринок "Фермерський" визнає той факт, що всі будівельні роботи, а також будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва оплачені ФОП Бородайком К.П., а відповідач сплачував орендну плату за земельну ділянку та оплачував спожиту на будівельному майданчику електроенергію. Після повномасштабного вторгнення товариство припинило господарську діяльність, допустило заборгованість зі сплати податків, однак вважає, що це тимчасові труднощі, які товариство зможе подолати. Вважає, що відсутні підстави для розірвання Договору про спільне будівництво від 19.08.2021.
Представник відповідача в судовому засіданні просив визнати позов передчасним та відмовити у його задоволенні.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Предметом спору є вимога позивача про розірвання договору про спільне будівництво, припинення права власності та визнання права власності на 1/2 частки в об'єкті незавершеного будівництва.
19.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Галицька" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський") (Сторона-1) та Фізична особа - підприємець Бородайко Костянтин Павлович ( Сторона-2), уклали Договір про спільне будівництво (далі - Договір).
Згідно з п.1.1 за цим Договором Сторони домовились спільно, за власний рахунок здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій по будівництву торгового центру на вул. Василя Стуса у м. Івано-Франківську (кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031) (надалі - "Об'єкт будівництва").
Сторона-1 та Сторона-2 є співзамовниками будівництва відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210812568 від 19.08.2021 р. та наділяються відповідними правами, визначеними ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та іншими нормативно-правовими актами. Термін створення Об'єкта будівництва та введення його в експлуатацію, передбачений проектною документацією - ІV квартал 2024 р. (п.1.2. Договору).
Відповідно з п.1.3 договору, в результаті створення Об'єкта будівництва співзамовники отримують частки готової продукції пропорційно до понесених ними фактичних витрат по будівництву Об'єкта.
Об'єкт будівництва розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,985 га.,
яка належить Стороні-1 на підставі договору оренди землі з 27.04.2010 року з додатковими угодами (надалі- "земельна ділянка") (п.1.4. Договору).
Згідно з розділом 2 укладеного Договору Сторони обумовили, що частка готової продукції, яку отримує кожна з сторін визначається пропорційно до понесених ними фактичних витрат на будівництво об'єкта (п. 2.1. Договору). У випадку здійснення реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, Сторони в такому випадку є співвласниками об'єкта незавершеного будівництва з частками 1/2 в кожної з Сторін. У разі, якщо після реєстрації права власності згідно цього пункту Договору, в процесі його виконання, внесок однієї із сторін, значно перевищуватиме внесок іншої, це є підставою для зміни розміру часток кожної із Сторін, в такому випадку рівність часток припиняється, і Сторона, яка понесла більшу частину фактичних витрат, та/або компенсувала витрати іншої сторони, вправі вимагати розірвання цього договору і збільшення розміру своєї частки в об'єкті незавершеного будівництва та в частці готової продукції, з відповідним зменшенням розміру такої частки іншої особи, в тому числі і до її повного припинення. (п. 2.2. Договору).
Як вбачається із Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 313955745 від 02.11.2022 року право спільної часткової власності із розміром частки по 1/2 на об'єкт нерухомого майна незавершене будівництво, Торговий центр готовністю 19% за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031 площею 0,985 га належить ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Галицька".
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Галицька" змінило назву на ТОВ "Продуктовий ринок "Фермерський" про що свідчить рішення єдиного учасника ТОВ "Будівельна компанія "Галицька" від 24 січня 2023 року, яке долучене до матеріалів справи.
Як стверджував представник позивача у судовому засіданні та визнав відповідач всі витрати по будівництву здійснював ФОП Бородайко К.П. В середині 2024 року ТОВ "Продовольчий ринок "Фермерський" повідомило ФОП Бородайка К.П. про те, що у зв'язку із складною фінансовою ситуацією Товариство не в змозі здійснювати свою господарську діяльність, а тому Товариство не має можливості продовжувати договірні відносини по спільному будівництву, навіть нести витрати зі сплати орендної плати і спожитої електроенергії та в кінці 2024 року звернулось до позивача з проханням компенсувати витрати, які Товариство понесло у зв'язку із виконанням Договору про спільне будівництво.
03.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський" (Сторона-1) та Фізична особа- підприємець Бородайко Костянтин Павлович (Сторона-2) уклали Договір про відшкодування витрат, згідно з п.2 якого Сторони на підставі договору про спільне будівництво від 20.08.2021 та Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210812568 від 19.08.2021 є співзамовниками будівництва торгового центру на вул. Стуса Василя в м.Івано-Франківську.
Відповідно до п.2.1 договору сторони визначили, що Сторона-2 зобов'язується відшкодувати Стороні-1 понесені нею фактичні витрати, пов'язані з Об'єктом будівництва, у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 3.1. Договору, Сторона-1 заявляє, що загальний розмір фактично понесених нею витрат, пов'язаних зі спільним будівництвом Об'єкта будівництва становить 1 603 060 (один мільйон шістсот три тисячі шістдесят) гривень 27 коп.
До вказаної суми входять усі витрати, які Сторона -1 здійснила для цілей та в межах будівництва, зокрема: оплата спожитої електроенергії згідно Договору №2402720-Б з ТОВ "ПРЕТ Сервіс Енергозмін", оплата за нестандартне приєднання для проектування лінійної частини та оплата орендної плати згідно договору оренди від 15.06.2023 року (п. 3.2. Договору).
Сторона-2, відповідно до п. 3.4. Договору, зобов'язується оплатити суму відшкодування однією повною сумою протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання цього Договору.
На виконання п. 2.1 Договору про відшкодування витрат від 03.02.2025 ФОП Бородайко К.П. відшкодував відповідачу 1 603 060 грн 27 коп. компенсації фактичних витрат, що підтверджується платіжною інструкцією № 1934 від 03 лютого 2025 року.
Згідно з п.4.2 Договору про спільне будівництво від 19.08.2021, розірвання Договору може бути здійснене тільки за згодою сторін або за рішенням суду.
У п. 4.3.2 сторони передбачили, що однією з підстав для дострокового розірвання договору у судовому порядку є компенсація однією зі сторін витрат іншої сторони, яка фактично перестала фінансувати будівництво або значно зменшила фінансування будівництва, за умови повідомлення про це іншої сторони.
При достроковому розірванні цього договору (у тому числі за рішенням суду) право спільної часткової власності сторін, в тому числі в частині рівності часток, що передбачено п. 2.2. цього Договору припиняється. Наслідком дострокового припинення цього Договору (у тому числі за рішенням суду) є перереєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, у разі якщо така була здійснена на підставі п. 2.2. цього Договору. В такому випадку частка в незавершеному будівництві визначається в залежності від фактичних витрат, понесених Сторонами на момент дострокового розірвання цього Договору.
Згідно з п. 4.3.3. Договору, у разі, якщо до моменту припинення (розірвання) цього Договору, в тому числі дострокового, одна Сторона, за згодою іншої Сторони, повністю компенсувала такій Стороні всі витрати, понесені нею в процесі виконання цього Договору, право часткової власності Сторони, якій було компенсовано витрати (в тому числі право власності на 1/2 частину незавершеного будівництва у разі якщо таке було зареєстроване на підставі п. 2.2. цього Договору) припиняється. Сторона, яка здійснила повну компенсацію витрат іншої Сторони, набуває право власності на її частку в розмірі, якою така Сторона володіла і яка була за нею зареєстрована на праві власності. В такому випадку, наслідком дострокового припинення цього Договору (у тому числі за рішенням суду) є припинення права власності на частку однієї Сторони, і набуття права власності на неї іншою Стороною цього Договору.
01.03.2025 позивач звернувся до відповідача із пропозицією про дострокове розірвання за згодою сторін Договору про спільне будівництво від 19 серпня 2021 року. Датою дострокового розірвання Договору запропонував 10 березня 2025 року та долучив два примірника підписаної з його сторони Додаткової угоди № 1 про дострокове розірвання Договору про спільне будівництво. Також запропонував директору Товариства звернутись до державного реєстратора для державної реєстрацію (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно (або нотаріуса) і подати окремі чи спільну заяву про припинення спільної часткової власності (по 1/2 частки) ТОВ "Продовольчий ринок "Фермерський" та ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва: Торговий центр готовністю 19% за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031 площею 0,985 га.
Відповідач не надав відповіді на пропозицію, Додаткову угоду № 1 про дострокове розірвання Договору про спільне будівництво не підписав і не повернув, у зв"язку із чим позивач змушений звернутися до суду за захистом порушених прав і законних інтересів.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 171, 174 ГК України).
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Тобто договір - це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодження їхніх дій. Він є інститутом добровільного виконання зобов'язань для отримання результату, задля якого його укладено, і якого намагаються досягти сторони шляхом вчинення певних дій.
Отже, основною метою укладення договору є отримання сторонами результату, задля якого цей договір було укладено, та якого сторони за договором намагаються досягти шляхом вчинення певних дій.
Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За приписами статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Суд встановив, що за своєю правовою природою Договір про спільне будівництво є договором про спільну діяльність .
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ст. 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №922/3504/21.
Суд встановив, що фактично одна сторона договору припинила фінансування будівництва, а інша компенсувала її витрати, тому існують правові підстави для розірвання договору в судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з ч.1 ст. 365 Цивільного кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам
його сім'ї.
Для припинення права на частку в майні на підставі позову інших співвласників достатньо наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій статті 365 ЦК України обставин (зокрема, в пунктах 1-3), окрім 4 -ої, яка не є самостійною умовою для припинення. Про це наголосила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 908/1754/17 від 18.12.2018 року.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 9 вересня 2024 року у справі № 671/1543/21 виснувала, що за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами 1 та 2 ст. 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником.
Враховуючи те, що відповідач не фінансував будівництво у спірний період, а позивач компенсував його витрати, суд вважає що наявні правові підстави для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський" на його частку у спільному майні та визнання за Фізичною особою - підприємцем Бородайком Костянтином Павловичем права власності на 1/2 частки в об'єкті незавершеного будівництва - Торговий центр готовністю 19% за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031 площею 0,985 га.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
За таких обставин позов належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп., що підтверджується платіжною квитанцією №5701-3120-0300-9179 від 28 квітня 2025 року та в сумі 41503 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №2068 від 20 травня 2025 року
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Фізичної особи-підприємця Бородайка Костянтина Павловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський" про розірвання договору про спільне будівництво, припинення права власності та визнання права власності на частки в об'єкті незавершеного будівництва.
Розірвати Договір про спільне будівництво, укладений 19 серпня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Галицька" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський") та Фізичною особою - підприємцем Бородайком Костянтином Павловичем.
Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Галицька" (після зміни назви -Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольчий ринок "Фермерський"), вул. Кардинала Любомира Гузара, буд. 34-А, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 32077713) на 1/2 частки в об'єкті незавершеного будівництва - Торговий центр готовністю 19% за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Стуса Василя, кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031 площею 0,985 га.
Визнати за Фізичною особою - підприємцем Бородайком Костянтином Павловичем ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частки в об'єкті незавершеного будівництва - Торговий центр готовністю 19% за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610190501:09:006:0031 площею 0,985 га.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 05.08.2025
Суддя Т.В.Максимів