вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2552/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення 232 585,47 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про відшкодування збитків у сумі 232585,47 грн.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 2791,03 грн позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням ОСОБА_1 на належному відповідачу автомобілі Skoda Oktavia Combi, держ. № 042824, дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Jaguar I-Pace, держ. № НОМЕР_1 та завдано матеріальних збитків його власнику ОСОБА_2 , якому позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 392585,47 грн.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
10.06.2025 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що під час розгляду зазначеного страхового випадку жодних письмових чи усних звернень від ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" або її представників до автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП про забезпечення присутності представника відділення під час огляду транспортного засобу Jaguar I-Pace, державний номерний знак НОМЕР_1 , не надходило. За результатами ознайомлення з копіями розрахункових документів щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Jaguar I-Pace, державний номер НОМЕР_1 , не вбачається за можливе підтвердити відповідність заявлених до відшкодування витрат пошкодженням за фактом ДТП. До автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП також не надходила інформація про розмір нарахування страхового відшкодування.
Відповідач також зазначив, що відповідно до пояснень його працівника ОСОБА_1 страхова компанія для огляду транспортного засобу Jaguar I-Pace, державний номерний знак НОМЕР_1 та оцінки матеріальних збитків ОСОБА_3 також не викликала. Із сумою позовних вимог він також не згоден.
За результатом аналізу долучених до позову фотографій пошкодженого автомобіля Jaguar I-Pace відповідач вважає такі пошкодження мінімальними та незначними, які не можуть бути оцінені на загальну суму 392585,47 грн.
На думку відповідача з протоколу огляду транспортного засобу від 26.01.2024 автомобіля Jaguar I-Pace, державний номерний знак НОМЕР_1 , взагалі не зрозуміло хто проводив цей огляд, відсутні підписи учасників та представників. Крім того, в описі пошкоджень автомобіля до вказаного протоколу взагалі відсутній опис механічних пошкоджень автомобіля та їхній стан. Указаний протокол має розбіжності в переліку запчастин автомобіля, що пошкоджені, з переліком запчастин автомобіля, на які в подальшому виставлено рахунок № 170 від 26.01.2024 для оплати ремонту автомобіля.
Відповідач зауважує, що позивачем в обґрунтування заявленої до стягнення суми крім протоколу огляду від 26.01.2024 автомобіля Jaguar I-Pace та рахунку на оплату № 170 від 26.01.2024 не надано жодних експертних висновків, які б обґрунтовували суму позовних вимог.
Відтак відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позову про стягнення в порядку суброгації грошових коштів у сумі 232585,47 грн. Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
05.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3140/205/012230 (далі - договір).
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Jaguar I-Pace, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 4.2 договору страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику або іншій особі страхове відшкодування у межах страхової суми 2 673 493,00 грн.
23.01.2024 о 08.00 год. 32 хв. по вул. Донецьке шосе, в районі вул. Шолохова м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів: Skoda Oktavia Combi, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та Jaguar I-Pace, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок зазначеної ДТП автомобілю Jaguar I-Pace завдано механічних пошкоджень.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 26.02.2024 у справі №199/1324/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 15).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником транспортного засобу Skoda Oktavia Combi, д.н.з. НОМЕР_2 , є Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с. 78).
Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 167 від 30.05.2025 ОСОБА_1 є працівником ГУНП Дніпропетровській області.
Позивач зазначає, що власник пошкодженого автомобіля Jaguar I-Pace, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав усі необхідні документи (а.с. 8).
У заяві про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 просив страхове відшкодування виплатити шляхом перерахування на реквізити СТО - ТОВ "Аеліта Преміум".
На підставі вказаної заяви та наданих потерпілою стороною документів дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 23.01.2024, було визнано страховим випадком та складено страховий акт № G-19646-1, відповідно до якого розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, становить 392585,47 грн (а.с. 76). Одержувач страхового відшкодування - ТОВ "Аеліта Преміум".
За страховим актом № G-19646-1 ПрАТ "СК "Універсальна" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 392 585,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 29327 від 26.02.2024 (а.с. 77).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Skoda Oktavia Combi, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "СК "Універсальна": поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-216927216 (а.с. 84).
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-216927216 страхувальником є Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області; розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн. Розмір франшизи - 0 грн.
Відповідно до пункту 77 частини першої статті 1 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Skoda Oktavia Combi, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у позивача за полісом обов'язкового страхування, то відповідно до статей 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування у сумі 160000,00 грн було зараховано у виплату страхового відшкодування за страховим актом № G-19646-1.
Позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за шкоду, завдану потерпілому внаслідок ДТП. Посилаючись на статті 993, 1187, 1194 Цивільного кодексу України позивач стверджує, що у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (160000,00 грн), а саме заявлену до стягнення суму - 232585,47 грн (392585,47- 160000,00), з чим відповідач не погоджується. Викладене і є причиною спору.
Предметом доказування у справі є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю підстав для сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
За частинами першою - третьою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п. 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта) (ч. 3 ст. 102 Закону України "Про страхування").
У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства (ч. 4 ст. 102 Закону України "Про страхування").
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі №464/1937/16-ц.
Враховуючи викладене, у зв'язку з повною виплатою позивачем страхового відшкодування, до нього, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних правовідносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди (в порядку суброгації).
У зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктних правовідносинах у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до винної особи.
Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).
За наявними у справі доказами страховий випадок настав за участю належного відповідачу на праві власності транспортного засобу Skoda Oktavia Combi, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням його працівника ОСОБА_1 .
Докази протиправного вибуття з володіння відповідача указаного транспортного засобу чи припинення трудових відносин з водієм ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відсутні.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц наведено висновок, за яким особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Тлумачення частини першої статті 1172 указаного Кодексу свідчить про те, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 355/1394/16-ц, від 06.02.2019 у справі № 640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17.
Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про законність й обґрунтованість позовних вимог.
Докази відшкодування відповідачем збитків у сумі 232585,47 грн у матеріалах справи відсутні.
Заперечення відповідача проти позову судом відхиляються з огляду на таке.
Господарський суд зазначає, що чинним законодавством України не визначено обов'язку страховика викликати особу, відповідальну за завдані збитки, для огляду транспортного засобу та оцінки матеріальних збитків.
До того ж Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язку узгодження страховиком розміру страхового відшкодування з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди.
Здійснений відповідачем аналіз долучених до позовної заяви фотографій пошкоджень автомобіля Jaguar I-Pac", державний номерний знак НОМЕР_1 , не може слугувати достатньою правовою підставою для сумніву у визначеній страховиком вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Незгода винуватця ДТП - ОСОБА_1 з розміром страхового відшкодування не спростовує правомірності складеного позивачем страхового акта № G-19646-1 та встановленого ним розміру страхового відшкодування.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2791,03 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування збитків у сумі 232585,47 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а; ідентифікаційний код 40108866) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9; ідентифікаційний код 20113829) збитки у сумі 232585,47 грн, судовий збір у сумі 2791,03 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.08.2025.
Суддя І.І. Колісник