вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1705/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Кравець В.С.
та представників:
прокурор: Деркач І.П.;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Сухомлин О.В. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі:
позивача-1: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;
позивача-2: Виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", м. Дніпро
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 220 387,98 грн.
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", в якому просить:
- визнати недійсними укладені між Виконавчим комітетом Криворізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" додаткові угоди № 1 від 10.04.2024, № 2 від 10.05.2024 до договору № 110 від 11.03.2024 (далі - спірні додаткові угоди);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" на користь Виконавчого комітету Криворізької міської ради штрафні санкції у сумі 220387,98 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідача на користь його платника - Дніпропетровської обласної прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що при укладенні спірних додаткових угод не було документально підтверджено належними та допустимими доказами об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару (обставин непереборної сили або випадку) та не було підтверджено наявності чотирьох умов, одночасно необхідних для внесення змін до істотних умов договору. Тож оскільки спірні додаткові угоди про продовження строків виконання зобов'язань за договором № 110 від 11.03.2024, які укладені з порушенням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, то існують підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення первинного строку поставки товару згідно з умовами договору № 110 від 11.03.2024.
Правовими підставами позову прокурор зазначає, серед іншого, статті 203, 215, 216, 611 Цивільного кодексу України.
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності позивачів, уповноважених здійснювати захист інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, для втручання прокурора є достатньо. Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивачі не здійснюють захист своїх інтересів.
При цьому прокурор звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладену в постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою центральною окружною прокуратурою на адреси Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської були надіслані запити № 59/2128вих-25 від 04.03.2025 та № 59-2129вих-25 від 04.03.2025 відповідно, в яких викладені обставини укладення спірних додаткових угод до договору та запропоновано позивачам надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства (а.с. 93 - 99 т. 1).
У відповіді № 12/18/1613 від 12.03.2025, наданій на обидва запити Криворізької центральної окружної прокуратури, зазначено, що Криворізька міська рада та Виконавчий комітет Криворізької міської ради вважають, що зупинення виконання зобов'язань за даним договором суперечило б меті реалізації повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії.
При цьому позивачі не повідомили про жодні вжиті заходи, зокрема шляхом звернення з позовом до суду, щодо визнання недійсними додаткових угод № 1, № 2 до договору № 110 від 11.03.2024 та стягнення штрафних санкцій з постачальника за несвоєчасну поставку товару (а.с.99 - 100 т. 1).
Листами № 59-3199вих-24 від 07.04.2025 та № 59-3200вих-25 від 07.04.2025 Криворізька центральна окружна прокуратура повідомила позивачів про звернення до суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Криворізької міської ради з позовом до відповідача про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.04.2024, № 2 від 10.05.2024 до договору № 110 від 11.03.2024 та стягнення штрафних санкцій (а.с. 101-102 т. 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Позивачі у поданих до суду 09.05.2025 письмових поясненнях позов прокурора не підтримують. Позивачі зазначають, що позовні вимоги про визнання спірних додаткових угод та стягнення штрафних санкцій є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просять відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Правова позиція позивачів аргументована тим, що умови договору № 110 від 11.03.2024 виконані відповідачем у повному обсязі, порушення у сфері закупівель з боку замовника та виконавця відсутні (а.с. 214-218 т. 1).
У відповідь на пояснення позивачів прокурор подав 26.05.2025 заперечення, в яких, серед іншого, вказав, що внаслідок нездійснення належних заходів позивачами, які, зазначаючи про законність укладення додаткових угод щодо продовження строку поставки товару за договором, діють в умовах конфлікту інтересів, залишаються незахищеними інтереси держави. У зв'язку з викладеним прокурор вважає, що у нього виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їхні порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Визнання недійсними безпідставно укладених додаткових угод та стягнення штрафних санкцій з постачальника, на думку прокурора, може частково компенсувати негативний вплив укладення додаткової угоди щодо продовження строків поставки на інтереси держави та територіальної громади в умовах воєнного стану (зокрема, такі кошти можуть бути спрямовані на інші закупівлі для військових). Також указане стимулюватиме як ТОВ "Груп Інтрейд", так і інших учасників торгів (які після визнання їх переможцями закупівель та укладення договорів починають ініціювати перед замовниками продовження строків поставки товарів/виконання робіт та поставляють товари або виконують роботи у зручний для себе строк, а не строк, який необхідний державі та територіальній громаді та чітко визначений умовами тендерів) до належного виконання зобов'язань за результатами публічних закупівель (а.с. 92 - 98 т. 2)
Відповідач позовних вимог не визнає та вважає їх незаконними і необґрунтованими.
Узагальнена правова позиція відповідача, що викладена у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 02.05.2025 (а.с. 159-169 т. 1) та в запереченнях на відповідь на відзив, поданих до суду 13.05.2025 (а.с. 47-50 т. 2), полягає в наступному.
По-перше, 28.02.2022 на сайті Торгово-промислової палати України було опубліковано лист № 2024/02.07.1, згідно з яким Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військової агресії російської федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.
По-друге, 09.04.2024 та 09.05.2024 відповідач надіслав на адресу Виконавчого комітету Криворізької міської ради листи з додатками, які документально підтверджували факт неможливості постачання товару у визначені строки.
У листі від 09.04.2025 відповідач указував, що частина з комплектуючих, які потрібні для виробництва товару, що є предметом поставки, з 01.04.2024 проходять процедуру митного очищення, яка є досить тривалою. Крім того, загальновідомий є той факт, що з кінця 2023 року тривала блокада кордону з Україною, яка почалася 06.11.2023 і тривала до 29.04.2024. Організатори польських протестів вимагали повернення до практики видачі дозволів для українських вантажоперевізників і зменшення їх кількості до довоєнного рівня. Ця інформація знаходиться за посиланням https://uk.wikipedia.org/.
Листом від 09.05.2024 відповідач повідомив Виконавчий комітет Криворізької міської ради, що інша частина комплектуючих, які потрібні для остаточної збірки товару за договором, уже 25.04.2024 були відправлені, однак досі проходять митні процедури. Зокрема, відправник товару "Елерон" (постачальник ТОВ "Груп Інтрейд") повідомив відповідача, що може продовжити відправку лише 13.05.2024, так як товар перебуває на транзитному складі у Відні. Вказаний лист "Елерон" було додано до листа відповідача від 09.05.2024. Також до цього листа було додано АWВ - 176-98873854 на підтвердження відправки "Елерон" на адресу ТОВ "Груп Інтрейд" запчастин та комплектуючих.
Відповідач наголошує на тому, що такі затримки у відправках, тривалі процедури митного очищення, тривале перебування комплектуючих та запчастин для товару, який є предметом договору закупівлі № 110, були пов'язані саме з тим, що майже півроку був заблокований польсько-український кордон для вантажних перевізників, що створювало великі черги на митницях. Враховуючи відсутність авіасполучення на території України, інших шляхів доставки товару не існувало. Отже, дані обставини й були підставою для зміни строку поставки товару, оскільки такі обставини жодним чином не залежали від відповідача, були об'єктивними та такими, на які ТОВ "Груп Інтрейд" не здатне було вплинути взагалі.
Відповідач не міг прогнозувати, в який саме день закінчиться безстрокова акція протесту польських перевізників на пунктах пропуску українсько-польського кордону, яка розпочалася 06.11.2023.
Норма пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21). Аналогічні за змістом положення передбачені й у підпункті 4 пункту 19 Особливостей, затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова від 12.10.2022 № 1178) відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Закон України "Про публічні закупівлі" не містить визначення поняття "документально підтверджених об'єктивних обставин" та переліку документів, що їх підтверджують, відповідач вважає, що указані листи, є документами, в яких зазначено об'єктивні обставини для продовження строку виконання зобов'язань.
При цьому, на думку відповідача, при вирішення спору слід врахувати, що зобов'язання сторін за договором виконані ними в повному обсязі, жодних претензій щодо якості, кількості, вартості товару замовником не висувалось, а незначне перевищення строку виконання зобов'язань не призвело ні до збільшення обсягу зобов'язань, ні до неналежного виконання зобов'язань, ні до будь-яких інших негативних наслідків.
Тому відповідач вважає спірні додаткові угоди укладеними правомірно, з додержанням вимог чинного законодавства, що виключає правові підстави для визнання їх недійсними.
Звертає увагу відповідач і на те, що позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2 до договору № 110 не поєднана з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. Так, спірними угодами було продовжено строк поставки, тобто безпосередньо на виконання цих додаткових угод № 1, № 2 будь-які додаткові кошти не сплачувалися, будь-яке інше майно, крім визначеного безпосередньо договором, не передавалося.
За твердженням відповідача, звернення прокурора в інтересах позивачів з вимогою про визнання додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2 недійсними за даних обставин справи не призведе до поновлення будь-яких прав позивачів.
Проте у даному випадку, за відсутності у держави в особі прокурора або позивачів зауважень до якості й ціни товару, прокурор звертається до суду з цим позовом про визнання недійсними угод і стягнення штрафних санкцій з відповідача - суб'єкта господарювання, який працює в умовах форс-мажорних обставин (військова агресія рф та блокування автомагістралей третіми особами з боку Республіки Польща) та задовольняє потреби установи комунальної власності та територіальної громади у майні, яке використовується ЗСУ для відсічі агресії рф, що за позицією відповідача не відповідає критерію пропорційності між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Щодо стягнення штрафних санкцій відповідач зазначає, що у пункті 7.2 договору мова йде виключно про штраф. Однак штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто, на думку відповідача, штраф не може визначатися обліковими ставками НБУ, а може визначатися виключно відсотками від суми невиконаного чи неналежно виконаного договору.
При цьому сторони не передбачали у договорі можливість стягнення пені. А підстав для стягнення штрафу в даному випадку немає, так як умовами договору не закріплено можливість стягнення штрафу у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання, а штраф може бути стягнутий тільки у відсотках від невиконаного зобов'язання (чого сторони не передбачили умовами договору).
З урахуванням наведених аргументів відповідач просить позов прокурора залишити без задоволення.
У відзиві відповідач навів орієнтовний розрахунок його судових витрат, згідно з яким він очікує понести витрати на правничу допомогу - 30000,00 грн та зазначив, що заява про стягнення таких витрат разом із доказами на їх підтвердження буде надана суду у подальшому, в передбаченому законом порядку.
У відповіді на відзив, поданій до суду 09.05.2025 (а.с. 13 - 27 т. 2), і в поясненнях на заперечення, поданих до суду 26.05.2025 (а.с. 73-77 т. 2), прокурор не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та запереченнях (на відповідь на відзив).
Прокурор зазначає, що наданими ним доказами повністю спростовуються твердження відповідача про його господарську діяльність в умовах форс-мажору (військовий стан, блокування польського кордону), адже відповідач погоджувався на укладення договору з визначеними строками поставки (до речі, не тільки з виконкомом Криворізької міської ради, а й ще зі значною кількістю замовників у той же період), уже перебуваючи в умовах воєнного стану. Сам по собі воєнний стан не є підставою звільнення від відповідальності, за підтвердженням форс-мажорних обставин за договором № 110 відповідач до ТПП не звертався. Доводи про блокування польського кордону, на думку прокурора, покликані ввести суд в оману, оскільки відповідачем не доведено, а прокурором спростовано завезення товарів із Австрії (Відня) для відповідача через польський кордон.
Враховуючи викладене, прокурор вважає очевидним, що здійснене без належних підстав суттєве продовження строку дії договору суперечило меті та нівелювало заходи Програми громадського порядку та громадської безпеки в Кривому Розі на період до 2026 року, адже, як у вказаній програмі, так і в листах відділу взаємодії з правоохоронними органами, що були підставами для її проведення, було використано формулювання "на підставі нагальних потреб", "для вирішення невідкладних питань, спричинених військовими діями".
Також продовження строку дії поставки майже у 3 рази (11 тижнів замість 4 тижнів) було здійснено без урахування нагальних потреб військових частин, як кінцевих отримувачів товару за договором, суперечило вчасному виконанню ними бойових завдань та збереженню життів, здоров'я українських воїнів.
Вказані дії відповідача суперечать як загальнонаціональній меті забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, так і меті Програми міської ради - підтримці громадської безпеки на час уведення воєнного стану в Україні.
Прокурор наголошує на тому, що в даному спорі наданими ним доказами підтверджено, що обставини, які мали місце при виконанні відповідачем договору № 110, мають виключно суб'єктивний, а не об'єктивний характер (недбалість відповідача по недозамовленню комплектуючих і їх замовлення через 2 місяці після укладення договору, неправильне оформлення документів контрагентом відповідача), відносяться до звичайного господарського та підприємницького ризику та не мали характеру непереборності, об'єктивної складності, які б могли зумовити продовження строків постачання товару, який був потрібен для вирішення важливих соціальних завдань (забезпечення безпеки населення та нагальних потреб військових в умовах воєнного стану) та придбавався за кошти територіальної громади - платників податків.
Відповідач, уклавши велику кількість договорів із замовниками в указаний період, не міг гарантувати жодному з них вчасної поставки товару, проте погоджувався з умовами всіх тендерних документацій щодо строків поставки та укладав усі зазначені договори з метою отримання якомога більшої кількості контрактів за бюджетні кошти з недбалим ставленням до їх вчасного виконання.
Доводи відповідача щодо його гуманістичних мотивів, відсутності претензій щодо кількості та якості товарів, по-перше, не можуть бути перевірені об'єктивним шляхом (з огляду на їх використання військовими, які не надали звіту), по-друге, не є предметом цього спору та не спростовують відсутності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару за договором № 110.
Також прокурор указує на маніпулятивність та невідповідність закону доводів відповідача про те, що договором нібито не передбачено штрафних санкцій.
Прокурор зауважує, що, з'ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Наведене відповідає усталеній практиці Верховного Суду, яка знайшла своє відображення у численних постановах (зокрема від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 № 908/3027/20, від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21).
Тож оскільки сторонами в договорі передбачено штрафні санкції, які за своєю правовою природою є пенею, підстави та порядок їх застосування відповідають нормам законодавства, прокурор вважає тези відповідача про неможливість стягнення з нього будь-яких санкцій свідченням виключно його недобросовісності та намаганням уникнути відповідальності за неналежно (несвоєчасно) виконані зобов'язання без передбачених законом підстав.
Тому прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду з відкриттям провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.05.2025 у приміщенні господарського суду з викликом сторін у засідання суду; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
09.05.2025 від представника Криворізької міської ради та виконавчого комітету Криворізької міської ради Сови Ю.В. до суду надійшла заява про забезпечення її участі у засіданнях суду під час розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відмовлено у задоволенні указаної заяви щодо засідання суду, призначеного на 15.05.2025 год у зв'язку з відсутністю технічної можливості суду; заява про забезпечення участі представника позивачів Сови Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у всіх інших засіданнях суду задоволена.
Ухвалою суду від 15.05.2025 підготовче засідання за клопотанням прокурора було відкладено на 03.06.2025 для надання можливості прокурору ознайомитися із запереченнями відповідача на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 03.06.2025 закрито підготовче провадження й призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2025, після чого в судовому засіданні протокольною ухвалою суду оголошувалася перерва до 08.07.2025.
Під час розгляду справи по суті прокурор та представник відповідача надали пояснення по суті спору.
У судове засідання, призначене на 08.07.2025, представник позивачів не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи позивачі повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей, 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
У клопотанні, поданому до суду 08.07.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник позивачів Сова Ю.В. просила відкласти судове засідання, призначене на 08.07.2025, у зв'язку з її зайнятістю в інших судових процесах.
За результатом обговорення указаного клопотання протокольною ухвалою в його задоволенні судом відмовлено.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представника позивачів за наявними у справі матеріалами.
За наслідком судового засідання 08.07.2025 судом проголошено й підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Рішенням Криворізької міської ради 26.01.2024 № 2435 затверджено Перелік заходів Програми громадського порядку та громадської безпеки в Кривому Розі на період до 2026 року (додаток № 2) та встановлено, що напрямом діяльності (пріоритетним завданням) Програми (№ 4) є організація заходів безпеки в особливий період та на час уведення воєнного стану в Україні. Заходом на виконання даної програми визначено централізовану закупівлю згідно з протоколами та/або рішеннями Ради оборони м. Кривого Рогу товарів (робіт, послуг), що будуть передані іншим учасникам для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та вирішення невідкладних питань, спричинених військовими діями. Відповідальним виконавцем цього заходу визначено виконавчий комітет Криворізької міської ради (https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_so/pg/6279677777_d1/).
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.02.2024 № 153, у звя'зку з потребою у закупівлі товарів, необхідних для виконання заходів територіальної оборони, визначено переліки та обсяги закупівель товарів (додаток до рішення). Пунктом 1 зазначеного додатку визначено необхідність у закупівлі квадрокоптерів "FPV" або еквівалент, код ДК 021:2015: 34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном. Відповідальним за виконання рішення призначено начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату міської ради і виконкому (п. 2) (а.с. 18-19 т. 1).
Відділ взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату міської ради і виконкому на підставі нагальних потреб, пов'язаних з територіальною обороною, та заявок військових частин і підрозділів, з метою забезпечення військових частин матеріально-технічними цінностями відповідно до "Програми громадського порядку та громадської безпеки в м. Кривому Розі на період до 2026 року" звернувся до Виконавчого комітету Криворізької міської ради з листом "Про необхідність закупівлі товарів" № 7-11/01-02-18/163 від 21.02.2024 із проханням провести закупівлю квадрокоптерів FPV10" з АКБ та камерою нічного бачення в кількості 400 шт у строк до 10.04.2024 (місце поставки - м. Кривий Ріг) (а.с. 19 т. 1).
Виконавчим комітетом Криворізької міської ради на вебпорталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення закупівлі UА-2024-02-23-011338-а квадрокоптерів за кодом ДК 021:2015: 34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном.
Відповідно до тендерної документації за предметом закупівлі: "34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (квадрокоптер)", затвердженої протоколом № 28ВТ/ВС від 23.02.2024 (далі - Тендерна документація), цю тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) (п. 1 розділу 1 Тендерної документації) (а.с. 22 - 36 т. 1).
Згідно з пунктом 4.4 Тендерної документації та пунктом 5.1 проєкта договору (додаток 5 до Тендерної документації) строк поставки товару - до 10.04.2024.
Пунктом 4 розділу 6 Тендерної документації визначені істотні умови, що обов'язково включаються до договору про закупівлю, зокрема наступні: Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої-п'ятої, сьомої-дев'ятої статті 41 Закону та Особливостей.
За змістом пункту 11.4 проєкта договору у складі Тендерної документації (додаток 5) істотні умови договору можуть бути змінені у випадках, визначених у п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, за згодою сторін з обов'язковим укладанням додаткової угоди.
За результатом проведеної закупівлі з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (далі - відповідач, постачальник) Виконавчим комітетом Криворізької міської ради (далі - позивач-2, замовник) укладено договір № 110 від 11.03.2024 (далі - договір, договір № 110) (а.с. 37-38 т. 1).
Предметом договору № 110 є: товари на виконання заходів територіальної оборони, "34710000-7, Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (квадрокоптер)" (далі - товар) (п. 1.1 договору).
За змістом пунктів 1.2, 1.3 договору № 110 у порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника товар відповідно до специфікації (додаток № 1), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити цей товар на умовах даного договору. Кількість, асортимент та вартість товару визначено у специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Ціна договору становить 6200000,00 грн без ПДВ (п. 3.1 договору)
Згідно з пунктом 4.1 договору № 110 розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються шляхом переказу замовником оплати в розмірі суми поставленого товару на підставі підписаної сторонами видаткової накладної на розрахунковий рахунок постачальника.
Місце та строки поставки товару: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, до 10.04.2024 (п. 5.1 договору).
Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 договору № 110 на постачальника покладено обов'язок поставити товар у строк, встановлений цим договором.
За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором (п. 7.1 договору).
Пунктом 7.2 договору № 110 передбачено, що за порушення сторонами умов цього договору винна сторона сплачує штрафні санкції в розмірі 2-х облікових ставок НБУ, що діяла у період, за який сплачується штраф від вартості невиконаних зобов'язань.
Відповідно до пункту 9.1 договору № 110 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 9.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами, уповноваженими видавати такі документи (п. 9.3 договору).
Згідно з пунктом 10.1 договору № 110 цей договір укладено відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Договір діє з дати його укладення і до скасування чи припинення воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого відповідно до інших нормативних актів у встановленому законодавством порядку, але не пізніше ніж до 31.12.2024, а в частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до пункту 11.4 договору № 110 істотні умови договору можуть бути змінені у випадках, визначених у п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, за згодою сторін з обов'язковим укладанням додаткової угоди.
У специфікації до договору № 110 (Додаток № 1) сторонами погоджено, що поставці за цим договором підлягає товар - квадрокоптер FPV SAG 10/ІІ з АКБ у кількості 400 шт за ціною 15500,00 грн без ПДВ за одиницю на загальну суму 6200000,00 грн без ПДВ (а.с. 39 т. 1).
До договору сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 10.04.2024, № 2 від 10.05.2024 (далі - додаткові угоди № 1 та № 2 відповідно; спірні додаткові угоди) (а.с. 39-40 т. 1).
У додатковій угоді № 1 до договору № 110 сторони, враховуючи лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" від 09.04.2024 № 11 та керуючись п.п. 11.4, 11.5 договору, пп. 4 п. 19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у зв'язку з виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань у строки, передбачені договором, дійшли згоди змінити пункт 5.1 договору та викласти його в новій редакції, за змістом якої строк поставки товару продовжено до 10.05.2024.
Також сторони погодили доповнити розділ 11 "ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ" пунктом 11.7 наступного змісту: "Виходячи з сутності обставин, замовник самостійно визначає форму підтвердження об'єктивних обставин (документ від постачальника з детальним поясненням виникнення таких причин), що спричиняють зміну істотних умов договору в частині продовження строків поставки товару, при цьому такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі".
У листі Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" № 11 від 09.04.2024 (а.с. 40 т. 1), на який сторони посилаються як на підставу внесення змін до договору № 110 шляхом укладення додаткової угоди № 1, зазначено, що у зв'язку зі зривом строків постачання комплектуючих для FPV дронів, неможливістю внаслідок цього вчасного проведення митних процедур та завершення розмитнення товару, призначеного для виконання, зокрема, укладеного за результатами закупівлі договору № 110, постачальник не може здійснити поставку обумовленого цим договором товару у строк, погоджений сторонами.
Однак постачальник запевнив, що здійснює всі залежні від нього дії аби пришвидшити поставку товару та виконати свої зобов'язання за договорами поставки та повідомив, що необхідні для виконання договорів комплектуючі були відправлені на адресу Товариства 26.03.2024 (підтверджується Carnet TIR ХВ85516289 - Додаток 1) та з 01.04.2024 перебувають на Запорізькій митниці, митний пост Запоріжжя - Аеропорт, де завершують процедуру митного очищення (підтверджується СМR №2 603-01 - Додаток 2).
Постачальник зазначив, що жодним чином не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за договором закупівлі, однак просить продовжити строк поставки товару, обумовлений договорами поставки, зокрема договором № 110, у зв'язку з існуванням обставин, незалежних від його волі, які не могли бути передбачені ним на момент участі у конкурсі та укласти додаткові угоди до договорів із продовженням строків поставки до 10.05.2024.
Також постачальник указав, що шукає шляхи вирішення існуючої ситуації та гарантує поставку товару в найближчий час.
У додатковій угоді № 2 до договору № 110 сторони, враховуючи лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" від 09.05.2024 № 37 та керуючись п.п. 11.4, 11.5, 11.7 договору, пп. 4 п. 19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у зв'язку з виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань у строки, передбачені договором, дійшли згоди змінити редакцію пункту 5.1 договору в частині продовження строку поставки товару до 27.05.2024.
У листі Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" № 37 від 09.05.2024 (а.с. 41 т. 1), на який сторони посилаються як на підставу внесення змін до договору № 110 шляхом укладення додаткової угоди № 2, зміст якого є аналогічним змісту листа № 11 від 09.04.2024, повідомлено, що необхідні для виконання договорів комплектуючі були відправлені на адресу Товариства 25.04.2024 (підтверджується AWВ 176-98873854) та з 02.05.2024 перебувають на транзитному складі у місті Відень, де завершують процедуру митного очищення.
Весь обсяг товару, передбаченого специфікацією до договору № 110, однією партією (400 квадрокоптерів FPV SAG 10/ІІ з АКБ) було поставлено 27.05.2024, що підтверджується видатковою накладною № 2132 від 27.05.2024 на суму 620000,00 грн (а.с. 41 т. 1).
Вартість товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури № 0001781 від 27.05.2024 оплачена замовником у повному обсязі платіжною інструкцією № 1294 (внутрішній номер 348620349) від 28.05.2024 на суму 6200000,00 грн (а.с. 42 т. 1).
Отже, причиною продовження строку поставки товару, яка зумовила укладення додаткових угод № 1 та № 2 до договору № 110 сторони зазначили виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань у строки, передбачені договором.
Узагальнюючи обставини й наявні у справі докази в їх обгрунтування, що спричини спір між сторонами, суд звертає увагу на таке.
Прокурор у позові зазначає, що згідно з пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за № 1178, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в тому числі, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
За твердженням прокурора, з чим не погоджується відповідач, при укладенні додаткових угод №№ 1, 2 до договору № 110 не було документально підтверджено належними та допустимими доказами об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару (обставин непереборної сили або випадку) та не було підтверджено наявності чотирьох умов, одночасно необхідних для внесення змін до істотних умов договору.
Прокурор наголошує на тому, що ним спростовано, а постачальником-відповідачем не доведено існування форс-мажору; "зрив постачання комплектуючих" контрагентами постачальника, про які йдеться в листах, суперечить визначенню випадку. Відсутні й докази того, що певний товар, який перебував на складах та взагалі був необхідний саме для виконання договору № 110. Обставини, на які постачальник посилався у листах (перебування запчастин у м. Запоріжжя, потім у м. Відень), відсутність перекладу документів свідчать про недбалість постачальника та надання замовнику недостовірних відомостей щодо стану виконання замовлення за договором № 110, а не турботу та обачність, які вимагаються згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України.
Також прокурор зазначає, що постачальником не підтверджено вжиття жодних заходів, спрямованих на вчасну поставку товару (купівля запчастин в інших суб'єктів господарювання, проведення претензійно-позовної роботи тощо). Фактично, єдиними діями, які він вчиняв, було надсилання листів до замовника з пропозицією продовжити строк дії договору.
Тож оскільки додаткові угоди №№ 1, 2 до договору № 110 укладені за відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку поставки товару та з огляду на невиконання постачальником зобов'язання у строк, визначений договором № 110, наявні підстави для визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань.
Указані обставини і є причиною спору.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Тож недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відтак для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі за загальним правилом повинен довести, що такий правочин у момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За вказаних обставин та з урахуванням підстав позову спеціальним предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності укладення позивачем-2 та відповідачем додаткових угод № 1 від 10.04.2025, № 2 від 10.05.2025 до договору № 110 від 11.03.2024, що потребує з'ясування наявності/відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку поставки товару за цим договором; наявності/відсутності підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення строку виконання договірних зобов'язань.
Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки і регулюється нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач-2 та відповідач уклали договір № 110 від 11.03.2024 за результатом процедури відкритих торгів відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (із змін. і доп.) "Про публічні закупівлі" (далі - також Закон № 922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зі змінами).
Метою Закону № 922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями статті 5 цього Закону (тут і надалі в редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII).
За змістом частин першої - третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На момент підписання договору № 110 від 11.03.2024 позивачем-2 та відповідачем були погоджені всі його істотні умови: предмет (товари на виконання заходів територіальної оборони - квадрокоптер FPV SAG 10/ІІ з АКБ у кількості 400 шт за ціною 15500,00 грн без ПДВ за одиницю), ціна (620000,00 грн без ПДВ), строк виконання зобов'язань за договором (до 10.04.2024) та строк його дії (до 31.12.2024) відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України й Закону України "Про публічні закупівлі".
У подальшому додатковими угодами № 1 від 10.04.2024 та № 2 від 10.05.2024 строк поставки товару за договором № 110 було продовжено спочатку до 10.05.2024, а потім до 27.05.2024.
Із системного аналізу й тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що визначена сторонами в договорі умова щодо строку виконання робіт є істотною умовою договору про закупівлю.
Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).
Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
За приписами пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Отже, вказана правова норма передбачає за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).
Відповідно до положень статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Підставою для укладення спірних додаткових угод вказано листи відповідача № 11 від 09.04.2024 та № 37 від 09.05.2024, якими останній обґрунтовує існування об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язання з поставки товару в строк, передбачений договором.
В указаних листах відповідач зазначає про неможливість своєчасної поставки товару за договором, зокрема № 110, у зв'язку зі зривом строків постачання комплектуючих для FPV дронів, неможливістю внаслідок цього вчасного проведення митних процедур та завершення розмитнення товару, призначеного для виконання договору; перебуванням комплектуючих на Запорізькій митниці (лист № 11 від 09.04.2024)/ на транзитному складі у місті Відень (лист № 37 від 09.05.2024), де проходять процедуру митного очищення.
Як убачається, наведені відповідачем у листах обставини щодо зриву строків постачання комплектуючих для FPV дронів, якими він, серед іншого, обґрунтовує необхідність продовження строків виконання зобов'язання з поставки товару за договором, відносяться до тих, що не є випадком у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України, а відтак не звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Будь-яких доказів впливу цих обставин на виконання саме договору № 110 відповідачем не надано. При цьому з додатків до листів відповідача № 11 від 09.04.2024 та № 37 від 09.05.2024, не перекладених українською мовою, позивачем-2 взагалі не міг бути встановлений їхній зміст, зокрема кількість та асортимент товару, а також його відношення саме до договору № 110, а не до будь-якого іншого з укладених відповідачем договорів, тому вони не доводять об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку поставки товару за договором № 110.
Указані листи не тільки не місять належних обгрунтувань та підтверджень (додатків), але й відомості, викладені в них, мають суттєві суперечності, а саме щодо перебування комплектуючих на момент складання листа від 09.04.2024 у м. Запоріжжі, а вже станом на 09.05.2024 - у м. Відні.
Крім того, обставина визнання сторонами у додаткових угодах листів постачальника документальним підтвердженням об'єктивних обставин, що унеможливлюють вчасну поставку товару, додатково свідчить про незаконність їх укладення. Так, безпосередньо договором № 110 передбачено лише одну підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань - настання та підтвердження форс-мажору; а листи постачальника без належних доданих доказів, очевидно носять суб'єктивний, а не об'єктивний характер.
Тож зі змісту спірних додаткових угод убачається, що зміни строку виконання зобов'язання з поставки товару були внесені без посилань на документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили.
Згідно з розділом 9 договору № 110 (пункти 9.1, 9.3) сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін, якщо їх настання засвідчено документом, виданим органом, уповноваженим видавати такі документи.
Підтвердження наявності підстав для внесення змін до істотних умов договору та звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у інший документальний спосіб у договорі не встановлено.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
В силу частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Доказів звернення до Торгово-промислової палати України з приводу підтвердження обставин непереборної сили та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини щодо виконання зобов'язань саме за за договором № 110 відповідачем суду не надано.
Торгово-промислова палата України листом № 1734/05-7.2 від 18.07.2024, наданим у відповідь на запит Криворізької центральної окружної прокуратури, підтвердила факт відсутності відомостей про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в період з 01.01.2024 за зверненням ТОВ "Груп Інтрейд" (код ЄДРПОУ 41071921) (а.с. 43 т. 1).
Отже, у даному спорі відсутні підтверджені обставини непереборної сили, як підстави звільнення від відповідальності за прострочення зобов'язання за договором.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відтак закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Наведене відповідає правовій позиції, яка неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 16.03.2023 у справі № 903/383/22.
Тож будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.
У постанові від 27.06.2024 у справі № 920/410/23 Верховний Суд зазначив, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин, виходячи з принципу свободи договору, є виключною мірою, що допускається лише за відсутності форс-мажору, у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на особу, яка посилається на істотну зміну обставин, покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність одночасно всіх чотирьох умов та існування виняткового випадку.
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 Цивільного кодексу України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Відповідач у своїх листах № 11 від 09.04.2025 та № 37 від 09.05.2025 на адресу замовника причиною затримки комплектуючих, необхідних для виробництва товару, який підлягає поставці за договором № 110, називає тривалу процедуру проходження митного очищення, яка згідно з його доводами, викладеними у поданих до суду заявах по суті справи, зумовлена блокадою українсько-польського кордону, що почалася 06.11.2023 і тривала до 29.04.2024.
Наведене свідчить про те, що на момент укладення відповідачем і позивачем-2 договору № 110 обставини, пов'язані з блокадою українсько-польського кордону вже існували та були загальновідомими, тому відповідач в момент укладення договору не міг виходити з того, що така зміна обставин не настане. Відповідач діяв на власний ризик.
Отже, в даному випадку істотна зміна обставин також не мала місця. Наведене вказує на те, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку поставки товару за договором № 110 на дату укладення спірних додаткових угод не було.
Відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити передбачений договором № 110 у визначений цим договором строк, а тому повинен був усвідомлювати всі ризики, пов'язані з виконанням цього договору в умовах, що існували на момент його укладення, в тому числі воєнного стану в Україні, блокади українсько-польського кордону та ін.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (пункти 6.41-6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).
Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, мав здійснювати власний комерційний розрахунок наслідків здійснення відповідних дій з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (аналогічно правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 916/410/23).
Водночас відповідно до висновків, викладених у постановах від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, Верховний Суд виснував, що ключовими відмінностями між непереборною силою та невідворотною обставиною є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Відтак у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), невідворотної зміни обставин та їх впливу на неможливість своєчасного виконання зобов'язання відповідачем з поставки товару.
Укладення спірних додаткових угод про продовження строку поставки товару без належного обґрунтованого документального підтвердження виникнення об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження строку, у тому числі непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію часу, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строку поставки товару внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи те, що додаткові угоди № 1 від 10.04.2024 та № 2 від 10.05.2024 до договору № 110 від 11.03.2024 укладені з порушенням вимог частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 4 пункту 19 Особливостей, останні підлягають визнанню недійсними відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 220387,98 грн за прострочення поставки товару варто зазначити наступне.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За змістом частини другої статті 217 Господарського кодексу України одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини першої статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 3 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 231 Господарського кодексу України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 7.2 договору № 110 передбачена відповідальність за порушення сторонами умов даного договору у вигляді штрафних санкцій, які відповідають визначенню пені, що узгоджується з положеннями частини першої статті 230 та частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України.
Правомірність застосування пені за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання, підтверджена й Верховним Судом у постанові Касаційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18.
Тож доводи відповідача щодо неможливості стягнення з нього штрафної санкції, передбаченої пунктом 7.2 договору № 110, не заслуговують на увагу, оскільки природа договірних відносин визначається виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Відповідно до пункту 7.2 договору № 110 за порушення строку поставки товару, граничним терміном якого є 10.04.2024, прокурор заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції (пеню) в сумі 220387,98 грн за період з 10.04.2024 по 26.05.2024 (47 днів) з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період прострочення.
Перевіркою наведеного у позові розрахунку штрафних санкцій (пені) судом виявлено помилку у початковій даті її нарахування.
Оскільки граничним (останнім) днем виконання зобов'язання з поставки товару за договором є 10.04.2024, то право на нарахування пені у прокурора виникло 11.04.2024.
Після здійсненого судом перерахунку штрафні санкції (пеня) за період з 11.04.2024 по 26.05.2024 (46 днів) становлять 215475,41 грн.
Відтак заявлена до стягнення сума штрафних санкцій (пені) підлягає зменшенню на 4912,57 грн (220387,98 - 215475,41 = 4912,57).
За таких обставин позовна вимога прокурора про стягнення штрафних санкцій підлягає задоволенню частково в сумі 215475,41 грн.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 7430,51 грн, з яких: 4844,80 грн - за задоволеними позовними вимогами немайнового характеру (3028,00 х 0,8 х 2 = 4844,80) та 2585,71 грн - пропорційно задоволеній позовній вимозі майнового характеру (220387,98 х 1,5% х 0,8 = 2644,66; 215475,41 х 2644,66/220387,98 = 2585,71).
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 220387,98 грн - задовольнити частково.
Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 10.04.2024, № 2 від 10.05.2024 до договору № 110 від 11.03.2024, укладені між Виконавчим комітетом Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 04052169) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (ідентифікаційний код 41071921).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (49005, місто Дніпро, вулиця Лешко-Попеля, будинок 13, літ. А-2, нежитлове приміщення 2-18; ідентифікаційний код 41071921) на користь Виконавчого комітету Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 04052169) штрафні санкції у сумі 215475,41 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (49005, місто Дніпро, вулиця Лешко-Попеля, будинок 13, літ. А-2, нежитлове приміщення 2-18; ідентифікаційний код 41071921) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38; ідентифікаційний код 02909938; розрахунковий рахунок UA228201720343160001000000291 у ДКСУ в місті Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 7430,51 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.08.2025.
Суддя І.І. Колісник