05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 755/13814/21
провадження № 61-10121св24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду
від 07 травня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Аграрний фонд» (далі - АТ «Аграрний фонд») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року, позов АТ «Аграрний фонд» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану майнову шкоду
у розмірі 963 052,02 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року скасовано, провадження у справі за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди закрито.
Роз'яснено позивачу, що спір відноситься до юрисдикції господарських судів,
а також положення частини першої статті 256 ЦПК України.
Постановою Верховного Суду від 08 травня 2024 року касаційну скаргу АТ «Аграрний фонд» задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 18 липня
2023 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду відмовлено.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року залишено без змін.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року задоволено, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 605,60 грн до закінчення касаційного розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року
у справі за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору за подання заяви про роз'яснення судового рішення у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року виправлено в мотивувальній частині ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 квітня
2025 року описку, а саме замість: «Таким чином, розмір судового збору за подану заяву становить 605,60 грн (із розрахунку 3 028,00х0,2, де 3 028,00 грн - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року» вважати вірним: «Таким чином, розмір судового збору за подану заяву становить 484,48 грн
(із розрахунку (3 028,00х0,2)*0,8, де 3 028,00 грн - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року».
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2025 року заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 07 травня 2025 року задоволено.
Виправлено в ухвалі Верховного Суду від 07 травня 2025 року описку у резолютивній частині, а саме замість помилкового «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору за подання заяви про роз'яснення судового рішення у справі» зазначено вірно: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 484,48 грн судового збору за подання заяви про роз'яснення судового рішення у справі».
11 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з заявою про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 07 травня
2025 року (заява надійшла до Верховного Суду 12 червня 2025 року, зареєстрована
16 червня 2025 року за вхідним номером 1655/0/216-25).
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 16 червня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Відповідно до повідомлення з системи «Електронний суд» копія ухвали Верховного Суду від 17 червня 2025 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1
у підсистемі «Електронний суд» 04 липня 2025 року.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частинами п'ятою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі
з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Так, у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та вказано, про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.
Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року
№ 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
Вищезгадані підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися
в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).
Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими процесуальними документами, сформованими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником,
є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
Законом України від 19 жовтня 2023 року № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи», який набрав чинності 04 листопада 2023 року, внесено зміни до ЦПК України,
а саме абзац перший частини шостої викладено в такій редакції: «6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку».
У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року
у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до повідомлення з системи «Електронний суд», копія ухвали Верховного Суду від 17 червня 2025 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1
у підсистемі «Електронний суд» 04 липня 2025 року.
Станом на 05 серпня 2025 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду
від 17 червня 2025 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про прийняття заяви про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 07 травня 2025 року, а тому заява ОСОБА_1 про підлягає визнанню неподаною та поверненню.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення заяви без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка подала заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць