Рівненський апеляційний суд
Іменем України
31 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/9608/23
Провадження № 11-кп/4815/590/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2025 року, якою продовжено ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченмх ст. 126-1, ст. 390-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), запобіжний захід у виді тримання під вартою, в об'єднаному кримінальному провадженні №12023181010001153 та №12024186010000241,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17 серпня 2025 року з одночасним визначенням застави 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 грн., у разі внесення якої на підозрюваного буде покладено ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов'язання відмовлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції вказує, що оскільки судом не було здійснено його допит та не враховано медичну довідку про стан його здоров'я, прийнято незаконне та необгрунтоване рішення щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому просить суд вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Частина 4 ст. 422-1 КПК визначає, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі не порушує питання про здійснення розгляду з участю сторін кримінального провадження, тому апеляційний розгляд здійснюється без їх участі.
За приписами ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ч.1, 2 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів цієї судової справи, у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває об'єднане кримінальне провадження за №12023181010001153 та №12024186010000241 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, зокрема ст. 199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки існують достатні підстави вважати, що встановлені раніше ризики на даний час продовжують існувати.
Так, колегія суддів, перевіривши матеріали судового провадження, погоджується з тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо своєї колишньої дружини, та умисному невиконанні обмежувального припису, а тому існує ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, розлучений - нежонатий, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, і жодних доказів щодо стану його здоров'я, які б перешкоджали його утримування в слідчому ізоляторі не має, а тому у разі обрання відносно нього менш суворого запобіжного заходу аніж тримання під вартою може продовжити займатися злочинною діяльністю та вчиняти нові злочини.
Окрім того, після скерування до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023181010001153, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, та скеровано обвинувальні акти у кримінальному провадженні №12024186010000241 за ст. 390-1 КК, №12024181010000565 за 126-1 КК, №12024186010000513 за ст. 390-1 КК, що свідчить на підтвердження ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також суд прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу на особисте зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК.
Так, ч.4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Враховуючи особу обвинуваченого, який є особою похилого віку, неодружений, а також його майновий стан, суд прийшов до обгрунтованого висновку призначити заставу у розмірі найбільш наближеному до мінімальної межі, передбаченої п.1 ч.5 ст. 182 КПК.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що дана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2025 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ця ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3