Рівненський апеляційний суд
Іменем України
31 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 557/812/25
Провадження № 11-сс/4815/222/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10 липня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні №12025181080000088,
Ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10 липня 2025 року частково задоволено клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_9 та продовжено стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Горбаків Гощанського району, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу змінити та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування цих вимог зазначила, що стороною обвинувачення наведені у клопотанні ризики є необгрунтовані, що свідчить про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу аніж тримання під вартою. Вказала, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання в с.Горбаків Рівненського району Рівненської області, де проживає разом з родиною, що виключає ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду. Зазначено і про відсутність ризику знищення чи спотворення речей і документі, оскільки згідно ухвали слідчого судді від 15.05.2025 на речові докази у даному кримінальному провадженні було накладено арешт, а інше майно яке міг знищити підозрюваний ОСОБА_5 відсутнє.
Вказано також, що потерпіла, яка є бабусею підозрюваного в судовому засіданні просила суд обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначила що ОСОБА_5 є психічно хворим з дитинства і проходив лікування, характеризує його з позитивної сторони. Просила врахувати, що в день злочину потерпілий ОСОБА_10 перебував у стані алкогольного сп'яніння та провокував ОСОБА_5 .
З приводу ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення захисник вказує, що це лише припущення прокурора, яке нічим не обгрунтоване.
Просить також взяти до уваги, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю (третя група) і хворіє на епілептичне захворювання, з приводу якого неодноразово проходив курс лікування. Тому перебуваючи у слідчому ізоляторі не зможе отримати належного лікування.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.3 статті 199 КПК, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК, повинне містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як визначено ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За визначенням ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З матеріалів цього клопотання вбачається, що 14 травня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а 02 червня 2025 року про зміну раніше повідомленої підозри на ч.2 ст. 121 цього Кодексу.
Як правильно встановлено слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, - умисному нанесенню тілесних ушкоджень які є небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що причинило смерть потерпілого, та стверджується доказами, зібраними на даний час органом досудового розслідування.
На даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставами для продовження підозрюваному найсуворішого виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, за вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що свідчить про обгрунтованість ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.
Також перебуваючи на волі ОСОБА_5 шляхом погроз, тиску чи іншим чином може впливати на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших свідків, які на даний час встановлюється. Окрім того ОСОБА_11 є бабусею підозрюваного та спільно проживає з ним в одному будинку.
Враховуючи посередню характеристику ОСОБА_5 за місцем проживання, обставини інкриміновано йому кримінального правопорушення стосовно свого діда ОСОБА_10 , існує цілком обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення.
Судом взято до уваги особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має інвалідність ІІІ групи, стан його здоров'я буде встановлюватися судово-психіатричною експертизою, проте на даний час жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_5 під вартою у зв'язку з погіршення стану здоров'я, чи ненадання неналежного лікування в слідчому ізоляторі ні підозрюваним, ні його захисником не надано. Окрім того перебуваючи в слідчому ізоляторі ОСОБА_5 вже звертався зі скаргами на здоров'я, та в медичній частині йому була надана допомога, а мати підозрюваного передала йому необхідні ліки за призначенням.
При обранні запобіжного заходу виді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи положення п.1 ч.4 ст. 183 КПК, правомірно дійшла висновку не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосування насильства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на даній стадії досудового розслідування не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10 липня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3