Справа № 156/283/25 Провадження №33/802/466/25 Головуючий у 1 інстанції:Бєлоусов А. Є.
Доповідач: Гапончук В. В.
04 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - Колодійчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Колодійчук Наталії Володимирівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 30 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Самоволі Іваничівського району Волинської області, є громадянином України, здобув повну загальну середню освіту, не є працевлаштованим, не є одруженим, на утриманні не має неповнолітніх дітей або інших близьких осіб, які за віком чи станом здоров'я потребують постійного догляду, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 30.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09.03.2025 року о 20 годині 18 хвилин у селі Павлівка Володимирського району Волинської області по вулиці Шкільній керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія здійснювався у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу «Alkotest Drager 6820», результат тесту № 581 від 09.03.2025 року позитивний - 0,46 проміле, від керування транспортним засобом водій відсторонений. Таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.32-34).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Колодійчук Н.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій вважає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що роздруківка результатів застосування приладу «Alkotest Drager 6820» № 581 від 09.03.2025 року містить інформацію про тестовану особу « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », що не відповідає анкетним даним з паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і може викликати сумнів, чи саме та особа підлягає притягненню до відповідальності.
Захисник вважає, що зупинення поліцейськими транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , було свавільним, не відповідало нормам Закону України «Про Національну поліцію», поліцейськими не було зафіксовано жодних порушень Правил дорожнього руху водієм, зокрема не підсвіченого номерного знаку.
Працівник поліції під час оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення не пояснив водієві, які саме ознаки алкогольного сп'яніння у нього виявлені, не роз'яснив докладно ОСОБА_1 що у разі незгоди з результатом тесту, останнього може бути доставлено до медичного закладу для повторного проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, відео докази та решта долучених письмових доказів є не належними доказами у справі.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.54-61).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
-роздруківка «Alcotest Drager 6820» тест № 581 від 09.03.2025 року, результат якого позитивний 0,46 ‰ (а.с.1).
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267120 від 09.03.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.2);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 09.03.2025 року (а.с.4);
- зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267120 від 09.03.2025 року громадянина ОСОБА_1 (а.с.5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820» щодо ОСОБА_1 від 09.03.2025 року, результат огляду на стан сп'яніння: огляд позитивний - 0,46 % (а.с.6);
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на DVD-R диску (а.с.8).
Згідно довідки, складеної поліцейським СРПП ВПД № 1 (сел.Іваничі) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області Кузьмича І., вбачається, що відповідно до бази даних ІТС ІПНП громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія НОМЕР_3 (а.с.7).
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка поліцейського СРПП Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3 .Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Апеляційний суд вважає, що усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені ним та його довірителем в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Колодійчук Наталії Володимирівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 30 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.