Справа № 164/1026/25 Провадження №33/802/479/25 Головуючий у 1 інстанції:Невар О. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
04 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника ОСОБА_1 - Вотави І.Л.,
представника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) - Курцеби Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Вотави Іванни Леонідівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 26 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.188-57 КпАП України,
Постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 26.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Вотави І.Л. про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Визнано винним ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ст.188-57 КпАП України, та накладено на нього стягнення у виді 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок держави 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 29.04.2025 року, о 23-й годині 10 хвилин, в селі Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області, не виконав законні вимоги посадової особи Укртрансбезпеки, що полягали у невиконанні рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу до найближчого місця зважування серії РС № 000201 від 29.04.2025 року, чим порушив ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність згідно ст.188-57 КпАП України (а.с.46-48).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Вотава І.Л. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду незаконною.
Вказує на те, що матеріалами справи підтверджується факт перебування ОСОБА_1 в пункті габаритно- вагового контролю. Однак подальші вимоги інспектора проїхати до блок - посту є незаконними.
Поза увагою суду першої інстанції залишились ті обставини, що протокол не відповідає вимогам ст.256 КпАП України та Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. При цьому, відеозйомка не відображає обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищевикладене свідчить про те, що працівниками Укртрансбезпеки не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З долучених до матеріалів відеозаписів вбачається, що жодного разу ОСОБА_1 не відмовився від супроводження транспортного засобу та його зважування, як того вимагав інспектор. Однак, ОСОБА_1 просив інспектора надати йому час для виконання вимог щодо зважування транспортного засобу, оскільки вважав за доцільне здійснювати це за присутності власника транспортного засобу або експедитора ФОП ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , перебував в зоні габаритно-вагового контролю, що підтверджується матеріалами справи (зокрема, актом про блокування/розблокування транспортного засобу де вказано місцезнаходження транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 ), а тому суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та дійшов безпідставного висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Просить постанову Маневицького районного суду Волинської області від 26.06.2025 року скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-57 КпАП України закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення (а.с.51-54).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник та представник не заперечували щодо продовження слухання справи у відсутності ОСОБА_1 . А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги; заслухавши захисника ОСОБА_1 - Вотави І.Л., яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити; представника Укртрансбезпеки - Курцеби Н.І., яка заперечила доводи апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін; приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.280 КпАП України, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №0019871 від 29.04.2025 року ОСОБА_1 29.04.2025 року, о 23-й годині 10 хвилин, в селі Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області, не виконав законні вимоги посадової особи Укртрансбезпеки, що полягали у невиконанні рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу до найближчого місця зважування серії РС № 000201 від 29.04.2025 року, чим порушив ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність згідно ст.188-57 КпАП України (а.с.1).
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КпАП України, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: рішенням про супроводження автомобільного транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 29.04.2025 року (а.с.6);направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) серії НР № 004070 від 25.04.2025 року (а.с.3); щотижневим графіком проведення рейдових перевірок відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області Укртрансбезпеки в період з 28.04.2025 року по 04.05.2025 року (а.с.4); посвідченням водія серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с.5); свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу з напівпричепом серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с.5); товарно-транспортною накладною № 3543 від 29.04.2025 року (а.с.5), а також відеозаписом, на яких зафіксовано обставини скоєння адміністративного правопорушення (а.с.8).
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації стороною захисту наданих їй прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КпАП України.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і відхиляє доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними.
Зокрема, твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від супроводження транспортного засобу та його зважування, як того вимагав інспектор, не є слушними, оскільки вказане спростовується відеозаписами з місця події. Дії ОСОБА_1 у вигляді погодження проходження такого контролю, але за обов'язкової присутності власника транспортного засобу або експедитора ФОП ОСОБА_2 , не можуть бути розцінені, як належне виконання останнім законних вимог посадових осіб.
В даній конкретній ситуації вказане апелянтом порушення принципу безперервності відео фіксації та відсутності на ньому відображення подій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, жодним чином не впливає на повноту, всебічність та об'єктивність з'ясування обставин у даній справі та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки інші докази, досліджені апеляційним судом, в сукупності зі змістом відеозапису, надають можливість суду встановити всі обставини справи, та підтвердити обставини події правопорушення.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, сторона захисту не надала суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку матеріалам справи у їх сукупності та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КпАП України, врахувавши характер, обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника.
Неправильного застосування норм матеріального прав або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням наведеного доводи стосовно невідповідності висновків місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КпАП України, не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Вотави Іванни Леонідівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 26 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-57 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.