Справа № 712/10353/25
Провадження № 1-кс/712/3802/25
30 липня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 12025250310002509, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2025 року клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України, -
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що 19.07.2025 р. за адресою : АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , 1971 р.н. шахрайським шляхом, незаконно заволодів автомобілем "Форд Транзит", синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , що належить гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у період часу з 07 години 30 хвилин 19.07.2025 по 08 годин 00 хвилин 19.07.2025, перебуваючи біля житлового будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел, на незаконне заволодіння транспортним засобом, взяв автомобіль Ford Transit синього кольору, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з НОМЕР_1 , 1998 року випуску у потерпілого ОСОБА_6 , для поїздки в м. Золотоноша. В ході спілкування з потерпілим, ОСОБА_5 , зобов'язався повернути вищевказаний автомобіль до 14:00 год., 19.07.2025 року. В подальшому ОСОБА_5 , перестав виходити на зв'язок та не повернув автомобіль.
В подальшому було встановлено, що ОСОБА_5 , 19.07.2025 року продав автомобіль Ford Transit синього кольору, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з НОМЕР_1 , 1998 року випуску, за адресою: м. Золотоноша, вул. Лепси 7, гр. ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі 1200 доларів, що на 19.07.2025 року становить 50209,90 грн., з передачею технічного паспорту та ключами від автомобіля, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на суму 139840 грн. 00 коп. (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/11082-АВ від 29.07.2025.
Таким чином ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - у незаконному заволодінні транспортним засобом.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Поліське, Поліського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, депутатом, являється учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, являється інвалідом 2 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
30.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду в тому числі за кордоном; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з її боку переховуватися від правоохоронних органів та суду в тому числі за кордоном, знищити документи та інші докази, які мають істотне значення для встановлення правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Разом з тим, без обраного запобіжного заходу та покладених на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, ОСОБА_5 матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування в тому числі за кордоном, безперешкодно застосовувати вплив на свідків у кримінальному провадженні, з метою схилення їх до дачі неправдивих показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності та приховування можливих аналогічних фактів своєї злочинної діяльності; а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином зазначені вище обставини дають підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування домашнього арешту не здатен забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На підставі вищевикладеного, вважаю за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, із обов'язком здати закордонний паспорт до органу досудового розслідування з метою уникнення виїзду ОСОБА_5 за кордон оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили суд його задоволити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини щодо особи підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується: протоколом допиту потерпілого, протоколом пред'явлення особи для впізнання, протоколом допиту свідка, протоколом огляду, висновком експерта, повідомленням про підозру.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора щодо існування ризиків, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування, ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства.
Крім того, враховуючи, відсутність у підозрюваного офіційних джерел доходів у зв'язку з тим, що останній не є працевлаштованим, наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Судом враховується ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, який офіційно не працює, підозрюється у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення у нічний час доби та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваного під час вчинення інкримінованих йому дій в контексті обставин життєдіяльності свідчить про неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю та недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням права покидати житло в нічний час доби, строком на 60 днів з 30 липня 2025 року по 30 вересня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступні обов'язки:
-не відлучатися за межі місця проживання, а саме: АДРЕСА_3 з 20 год. до 06 год. ранку;
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого контактного номеру телефону, місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в кримінальному провадженні або спілкуватися з ними у присутності слідчого;
-здати на зберігання слідчому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та направити начальнику ГУНП в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено 05 серпня 2025 року.