ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/6624/25
№ провадження 2-а/646/78/2025
29.07.25 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 7 від 02.06.2025, видану Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області, якою ОСОБА_1 , виконуючого обов'язки начальника Куп'янського РРЕ АТ «Харківобленерго», притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу на підставі статті 155-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано, зокрема, клопотання про поновлення процесуального строку на подання позовної заяви та звільнення від сплати судового збору.
В обгрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на подання позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 7 від 02.06.2025, видана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області, була отримана ним 10.06.2025 о 10:20:22.
Відповідно до оновленого Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, Куп'янську міську територіальну громаду з 21.12.2024 віднесено до території активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
19.03.2025 в результаті чергового обстрілу Російської Федерації із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру міста Куп'янськ, відбулось цілеспрямоване пряме попадання у будівлю Куп'янського високовольтного РЕМ АТ «Харківобленерго», внаслідок чого було зруйновано та пошкоджено приміщення, силові трансформатори, транспортні засоби та інше майно.
05.05.2025 від влучання ворожого бойового припасу на базі ФПВ дрону, було пошкоджено автомобіль УАЗ, який належить Куп'янському РРЕ АТ «Харківобленерго», водій зазнав поранень.
24.05.2025 дружина позивача потрапила до лікарні з гострим ішемічним інсультом, де знаходилась до 11.06.2025.
Крім того, позивач зазначив, що займає посаду виконуючого обов'язки начальника Куп'янського РРЕ АТ «Харківобленерго», не має юридичної освіти, а обстріли з боку Російської Федерації стають майже безперервними, фахівці підприємства, як тільки дозволяє ситуація, розпочинають ліквідацію наслідків обстрілів та проводять відновлювальні роботи з заживлення знеструмлених споживачів.
Ураховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропущення строку на звернення до суду з позовною заявою та поновити строк.
Суд, дослідивши матеріали клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 5) частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ураховуючи доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку, дослідивши надані ним докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску та необхідність поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якого зазначено, що наразі він займає посаду виконуючого обов'язки начальника Куп'янського РРЕ АТ «Харківобленерго», до його першочергових обов'язків належить ліквідація наслідків обстрілів та відновлювальні роботи із заживлення знеструмлених споживачів.
Обстріли з боку країни агресора стають майже безперервними, фахівці підприємства, в першу чергу, здійснюють ліквідацію та відновлення пошкоджених, знеструмлених об'єктів.
На сьогодні у Куп'янській громаді ситуація близька до критичної: ворог постійно обстрілює територію громади зі всього наявного озброєння, активно застосовуючи керовані авіаційні бомби, РСЗВ, артилерію та fpv дрони. Десятки вулиць у місті Куп'янськ знаходяться без електрозабезпечення, бригади енергетиків, ризикуючи своїм життям відновлюють електропостачання після обстрілів.
Відповідно до оновленого Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвиту громад та територій України № 376 від 28.02.2025, Куп'янську міську територіальну громаду з 21.12.2024 віднесено до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
19.03.2025 в результаті чергового обстрілу Російської Федерації із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру міста Куп'янськ, відбулось цілеспрямоване пряме попадання у будівлю Куп'янського високовольтного РЕМ АТ «Харківобленерго», внаслідок чого було зруйновано та пошкоджено приміщення, силові трансформатори, транспортні засоби та інше майно.
05.05.2025 від влучання ворожого бойового припасу на базі ФПВ дрону, було пошкоджено автомобіль УАЗ, який належить Куп'янському РРЕ АТ «Харківобленерго», водій зазнав поранень.
24.05.2025 дружина позивача потрапила до лікарні з гострим ішемічним інсультом, де знаходилась до 11.06.2025.
Ураховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оцінивши наведені у ньому підстави, а також долучені до клопотання докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною п'ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про судовий збір», цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз вказаної вище правової норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Тобто, єдиною підставою звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, подане клопотання задоволенню не підлягає, тому позивач зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають, натомість містять ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, позивачу, оскаржуючи постанову про адміністративне правопорушення, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви доказів на підтвердження сплати судового збору у порядку та розмірі встановленому законодавством - 605,60 гривень.
Керуючись частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: подання до суду доказу сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає позивача, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко