30.07.2025 Справа №607/9907/25 Провадження №3/607/4115/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 122 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
16.05.2025 з УПП в Тернопільській області ДПП до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справ:
- про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) (справа № 607/9907/25; провадження №3/607/4115/2025).
- про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КУпАП (справа № 607/9908/25; провадження №3/607/4116/2025).
Суд вважає, що спільний розгляд таких справ є доцільним та не суперечить вимогам закону, забезпечить реалізацію положень статті 36 КУпАП, що також сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності.
За таких підстав суд доходить висновку, що справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 122 та частиною першою статті 130 КУпАП, слід об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/9907/25; провадження № 3/607/4115/2025.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321253 від 05 травня 2025 року вказано, що 05 травня 2025 року о 15 год. 48 хв. по вул. Будного, 4А, в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі - ТЗ) «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення наркотичного сп'яніння категорично відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 607/9907/25).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321282 від 05 травня 2025 року вказано, що 05 травня 2025 року о 15 год. 48 хв. по вул. Будного, 4А, в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , перед перестроюванням з крайньої правої смуги в ліву, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме: примусив водія ТЗ «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 різко змінити швидкість та напрямок руху, чим порушив п.10.1. ПДР - інше порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, за що передбачена відповідальність за частиною п'ятою статті 122 КУпАП (справа № 607/9908/25).
У судовому засіданні захисник особи, яку притягують до адміністративної відповідальності,. адвокат Войнарський А.Й. щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КУпАП, не заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні цього проступку. Проте, у частині наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, висловив незгоду особи, якій інкриміноване вчинення цього правопорушення, зокрема, стосовно відмови водія від проходження медичного огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Адвокат зауважив, що з наданих доказів немає можливості встановити, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження відповідного огляду.
Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень доведена наступними матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321253 від 05 травня 2025 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321282 від 05 травня 2025 року;
- матеріалами відеофіксації «part_00000_export-2zyu8», «part_00001_export-2zyu8», з нагрудних камер та автореєстратора службового ТЗ 4566 «IMG_6214», «IMG_6214»;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 05 травня 2025 року о 15 год. 55 хв.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 травня 2025 року, в яких він вказав, що рухався по вул. Будного, 4а, м. Тернопіль, на ТЗ «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , зупинився на червоний сигнал світлофору у крайній правій смузі. Після перемикання світлофору на зелений, автомобіль, що знаходився позаду, почав подавати звукові сигнали, й вдій рушив, не переконався в безпеці маневру, адже хотів дати дорогу, й перелаштувався у ліву смугу, не помітивши автомобіль, який рухався позаду, чим створив аварійну ситуацію;
- розпискою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він зобов'язувався перепаркувати ТЗ«Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , за місцем його стоянки, а саме: вул. Подільська, 38А, м. Тернопіль;
- рапортом поліцейського роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції В. Грицишиної від 05 травня 2025 року;
- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП про те, що ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_4 .
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 321253 від 05 травня 2025 року та серії ЕПР1 № 321282 від 05 травня 2025 року складені уповноваженою на те особою - працівником поліції - із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою та ОСОБА_1 . У протоколах, відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, викладена суть адміністративних правопорушень, яка відповідає ознакам складу адміністративних правопорушень, зазначених у частині п'ятій статті 122 та частині першій статті 130 КУпАП, за якими складено протоколи. Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколів про адміністративні правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
З об'єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому, суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно вимог статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння у національному законодавстві закріплений у КУпАП, розділі ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395), розділах І-ІІІ Інструкції № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно розділу ІІІ Інструкції № 1452/735: перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (пункт 3); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (пункт 4); проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове (пункт 7).
З огляду на вищенаведене суд вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано усіх приписів наведених нормативних актів щодо процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, на відеозаписі «part_00000_export-2zyu8» час: 03:10 - 03:14, 04:00 - 04:10,
05:38 - 05:48 ОСОБА_1 було вказані ознаки наркотичного сп'яніння; також, останній відмовився від проїзду у медичний заклад, що зафіксовано на цьому відеозапису: час 05:03 - водій вказує поліцейським про небажання їхати в медичний заклад та відсутність заперечень щодо складення протоколу по статті 130 КУпАП, час 06:02 та 06:15 - відмовився від проїзду до медичного закладу і усвідомлення наслідків відмови від цього, які йому були повідомлені, відтак й відомі.
Тож характер дій ОСОБА_1 , спрямованість його поведінки на уникнення проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, навіть після чіткого роз'яснення з боку поліцейських юридичних наслідків такої поведінки, свідчить, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що є порушенням п. 2.5 ПДР України. Доводи захисника, що матеріалами справи не підтверджено факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, суд оцінює критично.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що знайшло свій прояв у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Диспозицією частини п'ятої статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення порушень, відповідальність за які передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Як вказано у пункті 10.1. ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 визнав вину в інкримінованому адміністративному проступку, його пояснення узгоджуються з матеріалами справи є, на думку суду, достовірними та сумісні з проаналізованими у судовому засіданні доказами. Відтак, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена частиною п'ятою статті 122 КУпАП.
Згідно приписів статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Так, у цій справі обставини, що пом'якшують відповідальність, особи відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, особи відсутні.
Тож суд вважає, що за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на особу слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік. За вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною п'ятою статті 122 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Беручи до уваги приписи статті 36 КУпАП йому слід визначити остаточне стягнення в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, тобто стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 122, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
1. Об'єднати в одне провадження справу № 607/9907/25 (провадження № 3/607/4115/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та справу № 607/9908/25 (провадження № 3/607/4116/) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/9907/25 (провадження № 3/607/4115/2025).
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 122 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
4. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
5. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
6. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
7. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
8. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
11. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець