Справа № 209/5753/25
Провадження № 1-кп/209/263/25
Іменем України
01 серпня 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження кримінальне провадження № 12025046790000125, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2025 року, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радянське, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, приватний підприємець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
29.06.2025 року приблизно о 22:30 годині (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4 ..
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4 , ОСОБА_3 перебуваючи у вказаний час у зазначеному місці, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що вчиняє протиправні дії відносно неповнолітньої особи, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область голови.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 спричинено неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді 2-х саден та рани на голові, крововиливу та рани на слизовій верхній губи, крововиливу на слизовій нижньої губи, які згідно з висновком судово - медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, де зазначено, що ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, про що мається відповідна заява, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності; письмова заява неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , яка складена в присутності законного представника ОСОБА_6 , відповідно до якої останні згодні зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згодні з розглядом обвинувального акту судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні.
За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникало сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на виконання приписів ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, приватний підприємець, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на вид та строк покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Обираючи вид покарання за вчинений ОСОБА_3 кримінальний проступок, суд бере до уваги те, що кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено відносно неповнолітнього, який внаслідок правопорушення отримав тілесні ушкодження у вигляді 2-х саден та рани на голові, крововиливу та рани на слизовій верхній губи, крововиливу на слизовій нижньої губи.
Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, встановлює що жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. Конвенція про права дитини вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її гаразду, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо.
А тому, суд не вбачає підстав для призначення останньому покарання у вигляді штрафу, який складає відповідно до санкції інкримінованої статті до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює розміру до 850 гривень, оскільки зазначене покарання не буде відповідати особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 КК України громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що саме покарання у виді громадських робіт, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, необхідно зазначити, відомості про будь-які з обмежень, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, включаючи медичні, матеріали справи не містять.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт, строком на 80 (вісімдесят) годин.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , не обирався.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Кам'янського протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1