Справа № 500/2951/25
04 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі, відповідач -2), в якому просить визнати протиправними дії Головних управлінь Пенсійного фонду України в Тернопільській та Одеській областях щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах, відповідно до положень п. «б» ч.І ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 05.07.1993 року включно до даного часу на посаді «акумуляторник», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого Постановою Ради Міністрів України п. «б» ч.І ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно діючого законодавства.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, оскільки позивач отримав право на пенсію за віком відповідно до п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується належними доказами.
Ухвалою суду від 20.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подали до суду відзиви на позовні заяви, в яких просять відмовити у задоволенні позову повністю. Доводи відповідачів загалом зводяться до того, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивача склав 34 роки 11 місяців 01 день, пільговий стаж відсутній.
Судом встановлено, що 02.04.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із завою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №121130004890 від 09.04.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 34 роки 11 місяців 01 день, пільговий стаж відсутній. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: - з 05.07.1993 по 12.01.2004 за списком № 2 згідно довідки від 15.01.2025 № 6/5, яка видана ТОВ «Ватра-УКР», оскільки за період 2003-2004 розділ, підрозділ, пункт найменування не відповідають Постанові КМУ від 16.01.2003 № 36, після виправлення уточнюючої довідки пільговий стаж можливо переглянути; - з 11.01.2018 по 10.02.2025 за списком №2 згідно довідки від 10.02.2025 №4, яка видана AT «Українська залізниця» «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод», оскільки Постановою КМУ від 24.06.2016 № 461 не передбачена посада акумуляторника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-ХІІ), від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058- IV).
Відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІУ визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637).
Також відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Також, відповідно до пункту 1 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок застосування Списків №383), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Державну службу України з питань праці (Держпраці).
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Водночас, суд зауважує, що згідно п.4.2. Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (зокрема, довідок) з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Поряд з чим, суд звертає увагу, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція також неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
У цій справі спірні правовідносини стосуються періодів роботи позивача за Списком №2 з 05.07.1993 по 12.01.2004 та з 11.01.2018 по 10.02.2025, у зарахуванні яких відмолено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Так, у відповідності відомостей з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач з 05.08.1992 прийнятий слюсарем по ремонту автомобілів та обслуговуванню перегрузочних машин по 4му розряду в транспортний цех виробничої дирекції, з 12.01.2004, звільнений по переведенню у ТОВ "Ватра-Світлоприлад"; з 11.01.2018 позивач прийнятий акумуляторником 5 розряду в дільницю ремонту електроустаткування.
Крім цього, на підтвердження роботи позивача на посадах за списком №2 позивачем долучено до позовної заяви наказ №426 від 13.12.2024, особову картку працівника форми П-2, довідку №7 від 21.02.2025, довідку №6 від 21.02.2025, наказ №330 від 31.12.2014 разом з Додатком №1, Висновок щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці №03-01/01/183 від 18.06.2015, наказ №413 від 23.12.2019 разом з Додатком №1, Висновок щодо проведеної атестації робочих місць за умовами праці №03-01/01/303 від 21.12.2019, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №4 від 10.02.2025, наказ про продовження дії атестації робочих місць за умовами праці №426 від 13.12.2024, особову карту типової форми №Те-2, наказ №478 від 18.08.1997 разом з Додатком №1, висновок про результати вивчення стану справ з питань проведення атестації робочих місць за умовами праці у ВАТ "Ватра" №442/05 від 29.12.1998, наказ №113 від 25.03.2002 разом з додатком №1, Висновок щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці №159/05 від 13.11.2002, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №6/4 від 15.01.2025, №6/5 від 15.01.2025, довідки ТОВ "Ватра - УКР" №6 від 15.01.2025, №6/2 від 15.01.2025, №6/6 від 15.01.2025, №73 від 14.05.2018, №27 від 25.01.2025, №111/3-2 від 03.07.2024, №111/3-1 від 03.07.2024, №6/3 від 15.01.2025, Висновок №11 про результати вивчення стану справ з питань проведення атестації робочих місць за умовами праці у ВАТ "Ватра" №442/05 від 29.12.1998, Висновок щодо проведеної атестації робочих місць за умовами праці №02-052/160 від 01.03.2005, Наказ ТОВ "Ватра-Світлоприлад" №11а від 16.01.2004.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Так, упродовж роботи позивача акумуляторником були чинні Списки №2, затверджені вказаними постановами. І, посада, яку займав позивача з 05.07.1993 по 12.01.2004 (згідно з записами трудової книжки), відноситься за Списком №2 до виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Між тим, суд вважає, що період роботи позивача за Списком №2 з 11.01.2018 по 10.02.2025 підтверджується відповідними висновками щодо проведеної атестації та документами АТ "Українська залізниця" "Тернопільський колійний ремоентно-механічний завод".
Водночас, суд звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, пенсійним фондом здійснюється лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, спірні періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.
Суд зазначає, що ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової книжки, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.
Також, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої внесені такі відомості.
Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.
Відповідачами не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, обґрунтованості видачі позивачу довідки та документів, які підтверджували наявний стаж для призначення пенсії.
Тобто органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом №1058-ІV, для з'ясування обставин наявності у позивача пільгового стажу.
Отож, у сукупності наведеного вище, на переконання суду, помилковими є доводи відповідача про не зарахування до пільгового стажу позивача періодів з 05.07.1993 по 12.01.2004, з 11.01.2018 по 10.02.2025, відповідно, спірне у даній справі рішення є протиправним та таким, що підлягає до скасування.
Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає про те, що адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відтак, з метою ефективного поновлення прав позивача, зважаючи на те, що спірні періоди роботи зараховані до пільгового стажу позивача, суд вважає, що у цій справі належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2025 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, та зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень п."б" частини першої ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 05.07.1993 по 12.01.2004 та з 11.01.2018 по 10.02.2025.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Сплачений судовий збір підлягає за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в порядку частини третьої ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №121130004890 від 09.04.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2025 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, та зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень п."б" частини першої ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 05.07.1993 по 12.01.2004 та з 11.01.2018 по 10.02.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) шістдесят) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 04 серпня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 РНОКПП:14035769),
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл.,65012 код ЄДРПОУ:20987385).
Головуюча суддя Дерех Н.В.