04 серпня 2025 року Справа № 280/3553/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 травня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та направленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі, 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 07 листопада 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі, 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок за наступними реквізитами Позивача (Отримувач: ОСОБА_1 , Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок отримувача: НОМЕР_1 , РНОКПП отримувача: 2931400158, Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.);
- стягнути на користь ОСОБА_1 за наступними реквізитами Позивача (Отримувач: Савенко Євген Вікторович, Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок отримувача: UA433052990000026203739712782, РНОКПП отримувача: 2931400158, Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.) суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.11.2024 позивач вперше придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу та під час укладення договору сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі продажу, що склало 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору, однак йому було відмовлено. Позивач вважає таку відмову протиправною, просить задовольнити позовні вимоги.
09 травня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3553/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подачу відзиву у встановлений судом строк не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
16 червня 2025 року відповідач направив відзив на позовну заяву з порушенням встановленого судом ухвалою від 09 травня 2025 року строку, без клопотання про поновлення цього строку.
27 червня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив, у який позивач вказує, що відзив на позовну заяву подано відповідачем з порушенням встановленого судом строку та він не містить заперечень щодо конкретних доводів позивача, а лише викладає уявлення відповідача щодо нормативного регулювання подібних відносин. Позивач також зазначає, що у тексті відзиву відсутнє посилання як на ПІБ позивача так і на обставини справи, відзив є шаблонним (міняються лише реквізити позивача у шапці), та не містить наміру аналізувати обставини та вимоги викладені у позові та надання заперечень щодо конкретних обставин та вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
07.11.2024 між позивачем та ОСОБА_2 (Продавець 1) і ОСОБА_3 (Продавець 2) було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Лисенко Олександром Олеговичем та зареєстровано в реєстрі за № 872. Відповідно до якого позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 07.11.2024 індексний номер витягу 402780589, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 30471580000) з ціною нерухомого майна, встановленою у Договорі 1 798 000,00 гривень.
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2024 позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 07 листопада 2024 року.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з листом від 02.12.2024 з проханням повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумi 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, як безпідставно/помилково сплачений. До цієї заяви було надано наступні документи:
Копія договору купівлі-продажу квартири № 872 від 07.11.2024;
Копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 07 листопада 2024 року (про сплату 1% від придбання нерухомого майна);
Копія довідки з Ощадбанку № 107.40/0357-05/143758/2024 від 21.11.2024;
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 405525003 від 27.11.2024;
Витяг з реєстру територіальної громади № 2024/013803051 від 14.11.2024;
Копія паспорту громадянина України (ID) № НОМЕР_2 , дата видачі 10.04.2018, із зазначенням РНОКПП.
Листом від 24.12.2024 № 0800-0605-8/34545 відповідач відмовив позивачу, повідомивши як підставу для відмови наступне «…Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Слід відмітити, що довідки видаються органами приватизації щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути наданими з усіх місць проживання (після 1992 року), в останньому випадку окремого підтвердження потребуватиме встановлення місць проживання особи з 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу. Звертаємо Вашу увагу на те, що змін до п. 15-2 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» в частині надання/не надання інформації щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду наразі не має (території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території не є винятком). …Звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Документи мають бути повними та відповідати вимогам Порядку (наразі змін до п. 15-2 Порядку не має). За таких обставин і наведеного правового регулювання, у Головного управління відсутні підстави, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, для складання подання про повернення ОСОБА_1 .».
Не погодившись з відмовою в поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
За змістом пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 8 статті 2 цього Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону № 400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою КМУ від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно із пунктами 15-2, 15-3 Порядку № 1740 (тут надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, крім іншого, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що законодавцем визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях Порядку №1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло до цього.
З огляду на викладене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) як оплатне набуття права власності на певний об'єкт, так і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, яка враховується судом в силу вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 402780589 від 07.11.2024 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, № 405525003 від 27.11.2024, позивач є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 872, виданий 07.11.2024, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. Крім того, позивач підтвердив надісланою Відповідачу заявою від 02.12.2024, долученою до матеріалів справи, що у нього не має та що він не набував права власності на житло (в тому числі не приватизував, не успадковували, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя), надавши на підтвердження довідку від 21.11.2024 № 107.40/0357-05/143758/2024, видану АТ «Державний ощадний банк України». Досліджені судом зазначені вище документи у повній мірі доводять факт придбання ОСОБА_1 житла вперше.
Верховний Суд у постановах від 03.07.2018 у справі № 819/33/17, від 04.04.2019 у справі № 819/1553/17, від 23.04.2019 у справі № 802/1566/17-а, сформовано правову позицію, згідно з якою за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі ПФУ, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитися в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Зазначена правова позиція також враховується судом в силу вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
В той же час, як свідчать матеріали справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
За змістом пункту 1 Порядку № 878 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов'язання;
помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 № 106, Пенсійний фонд України відноситься до переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невжиття заходів з повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є протиправною, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп, згідно квитанції про сплату № 2215-4512-0832-0697 від 04.05.2025.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та направленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівліпродажу нерухомого майна в розмірі, 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 07 листопада 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі, 17 980,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок за наступними реквізитами Позивача (Отримувач: ОСОБА_1 , Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок отримувача: НОМЕР_1 , РНОКПП отримувача: 2931400158, Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за наступними реквізитами (Отримувач: Савенко Євген Вікторович, Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок отримувача: UA433052990000026203739712782, РНОКПП отримувача: 2931400158, Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.) судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 04 серпня 2025 року.
Суддя Сацький Р.В.