м. Вінниця
04 серпня 2025 р. Справа № 120/1006/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрутовано тим, що рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.01.2025 протиправно відмовлено позивачу в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З таким рішенням позивач не погоджується та вказує, що посадові особи державної податкової служби, яким, за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, перебувають на державній службі, і є державними службовцями.
Тому період роботи позивача на різних посадах в податкових органах, необхідно зараховувати до стажу державної служби.
Ухвалою від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі і вирішено здійснювати розгляд в порядку статті 263 КАС України.
11.02.2025 через підсистему "Електронний суд" представником ГУ ПФУ у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, яким відповідач просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що за результатами розгляду заяви позивача, доданих до неї документів та наявних відомостей органом Пенсійного фонду встановлено, що періоди роботи позивача в органах державної податкової служби не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що згідно ст. 343.1 Податкового кодексу України йому присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст. 343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723. Статтею 343.3 Податкового кодексу України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України
Отже, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Відтак, враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, позивач немає права на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби періодів роботи в органах податкової служби, під час яких йому присвоювались спеціальні звання.
18.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представником ГУ ПФУ в Донецькій області до суду також надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги, Крім іншого зауважує, що за результатом розгляду наданих позивачем документів, йому було відмовлено у переведенні на пенсії згідно Закону України "Про державну службу" з підстав того, що позивач станом на 01.05.2016 не займає посади державної служби та стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
09.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.01.2025 № 025150002558 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII з підстав того, що періоду роботи в ГУ ДПС у Вінницькій області не можуть бути враховані до стажу державної служби.
Не погоджуючись з позицією органу пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.
Пунктами 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, для визначення права позивача на перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" необхідно встановити стаж державної служби позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідач 2 вказує, що періоди роботи позивача в органах державної податкової служби не можуть бути враховані до стажу державної служби, оскільки позивачу присвоювались спеціальні звання.
Визначаючись щодо таких доводів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 17.04.1978, позивач у період з 01.08.1990 по 14.08.1995, з 09.01.1996 по 25.11.1996, з 04.12.1996 по 14.12.2024, працював в органах державної податкової служби. За вказаний період роботи йому присвоювались такі звання: 30.10.1992 спеціальне звання «Інспектор податкової служби І рангу»; 01.10.1997 персональне звання "Радник податкової служби ІІІ рангу", 01.08.2007 "радник податкової служби ІІ рангу", 25.07.2013 "присвоєно 11 ранг державного службовця".
Суд зазначає, що пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 №283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, передбачено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Пунктом 4 Порядку № 283 передбачено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до ч. 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Так, спеціальним законом, який визначав статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (надалі - Закон України №509-XII)
Цим законом визначено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 (далі - Порядок № 839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою КМ України № 501 від 17.06.2020).
Згідно з пунктом 9 Порядку № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 3 Порядку № 839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу».
Зважаючи на це, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не врахувало відповідні періоди роботи позивача у органах податкової служби згідно з записами трудової книжки, відтак, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вказує, що позивачу не зараховано до стажу державної служби жоден із періодів з 01.08.1990 по 14.08.1995, з 09.01.1996 по 25.11.1996, з 04.12.1996 по 14.12.2024, що підтверджується формою РС право.
Враховуючи, що періоди з 01.08.1990 по 14.08.1995, з 09.01.1996 по 25.11.1996, з 04.12.1996 по 14.12.2024, безпідставно не зараховано до стажу державної служби, суд позбавлений можливості визначити чи достатньо такого для призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII. А отже позовна вимога про зобов'язання призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 09.01.2025, пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону №3723-XII, врахувавши до розрахунку пенсії довідки від 03.01.2025 № 5/10-01-27 та від 03.01.2025 № 4/10-01-27, видані Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, з врахуванням виплачених сум, - не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.01.2025, зарахувавши до стажу державної служби період з 01.08.1990 по 14.08.1995, з 09.01.1996 по 25.11.1996, з 04.12.1996 по 14.12.2024 та прийняти відповідне рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.01.2025 № 025150002558 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025, та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 01.08.1990 по 14.08.1995, з 09.01.1996 по 25.11.1996, з 04.12.1996 по 14.12.2024
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 04.08.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна