Справа № 166/675/25 Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.
Провадження № 22-ц/802/846/25 Доповідач: Здрилюк О. І.
04 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою від його імені представником ОСОБА_3 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 03 червня 2025 року,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 03 червня 2025 року зупинено провадження у справі та призначено подружжю строк для примирення до 02 грудня 2025 року.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 від імені позивача ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідачка відзив на апеляційну скаргу не подала.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2020 року (а.с.16-17).
У шлюбі народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18-19, 20-21, 30, 31).
Пунктом 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
Отже, якщо у справі про розірвання шлюбу суд дійде висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, який не може перевищувати шести місяців, суд відповідно до імперативної вказівки пункту 4 частини першої статті 251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі на цей строк.
У цій справі суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність надання сторонам строку для примирення, зваживши на те, що відповідачка розривати шлюб не бажає, звернулася до суду із заявою про надання строку для примирення з метою збереження сім'ї (а.с.29), та зупинив провадження у справі на строк, що не перевищує встановлений частиною сьомою статті 240 ЦПК України.
Заперечення позивача щодо надання строку на примирення сторін не позбавляє процесуального права відповідачки клопотати про це та мати можливість вжити усіх необхідних заходів для фактичного примирення, навіть після звернення позивача до суду з цим позовом.
Посилання в апеляційній скарзі на примушування сторін до шлюбу - відхиляються апеляційним судом, оскільки суд не відмовив у позові, а надав термін на примирення. А поняття «надання терміну на примирення» і «відмова у позові» не є тотожними.
Суд вжив заходів щодо примирення подружжя, урахувавши, що це не суперечить моральним засадам суспільства та не суперечить інтересам двох малолітніх дітей сторін, урахувавши повністю вимоги статті 111 СК України.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, яка очікує від нього дитину - відхиляються апеляційним судом, оскільки таку підставу для розірвання шлюбу позивач у позовній заяві не зазначав, а суд першої інстанції, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі у зв'язку із наданням сторонам терміну на примирення, встановлював усі обставини, керуючись ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд апеляційної інстанції перевіряє правильність судового рішення на дату його ухвалення.
Крім того, інтереси іншої жінки, яка очікує народження дитини, жодним чином не можуть переважати над інтересами двох малолітніх дітей.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність для можливого збереження сім'ї надати сторонам термін для примирення і зупинив у зв'язку із цим провадження у справі.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, постановленої з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 30 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий - суддя
Судді