печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35303/25-к
29 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , слідчого: ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 , підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
29.07.2025 слідчий Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному проваджені - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що провадженні слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62022100110000100 від 15.09.2022.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи згідно з наказом виконувача обов'язків начальника Київської митниці № 191-о від 14.07.2021 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ДМС України, маючи спеціальне звання радника митної служби ІІІ рангу, в силу Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» будучи працівником правоохоронного органу, при цьому постійно здійснюючи функції представника влади та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України з моменту призначення на вказану посаду будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи всупереч посадовій інструкції, Митному кодексу України, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015 (далі - Порядок), Методичним рекомендаціям щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації), умисно, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Фірма «Шарк ЛТД» у вигляді несплати повної суми митних платежів (ввізного мита та податку на додану вартість) за імпортовані транспортні засоби, використав своє службове становище всупереч інтересам служби при здійсненні митного оформлення товарів за митною декларацією № UA100060/2021/419489 від 24.07.2021, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам за наступних обставин.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.07.2021, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на зловживання наданими службовими повноваженнями з метою протиправного отримання ТОВ «Фірма «Шарк ЛТД» неправомірної вигоди у вигляді несплати до державного бюджету різниці між сплаченими митними платежами за задекларованою митною вартістю по митній декларації № UA100060/2021/419489 та тими, що повинні бути сплачені згідно реальної митної вартості.
На виконання свого злочинного задуму, ОСОБА_6 спланував та реалізував протиправний механізм своїх дій, який полягав у наступному.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.8 Посадової інструкції, старший державний інспектор здійснює митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами ЗЕД та громадянами, здійснює виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, зокрема за допомогою інформаційних технологій, здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, приймає рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, застосовує відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України, вживає заходи, в межах компетенції, щодо запобігання та протидії з порушеннями митних правил, ініціює та складає протоколи про порушення митних правил, здійснює аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України органи доходів і зборів це - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Частинами 1, 2, 4, 7 ст. 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України; митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України; митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; для забезпечення здійснення митного контролю органами доходів і зборів використовується єдина автоматизована інформаційна система органів доходів і зборів України.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості) понесені покупцем на перевезення вантажу до митного кордону України та його страхування.
Частиною 5 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що Декларація митної вартості подається, в тому числі у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.
Частиною 8 вказаної статті передбачено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про числове значення митної вартості товарів та її складових.
Митний орган, згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю в разі якщо декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, або у випадку відсутності у документах, поданих декларантом, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з абз. 8 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.
Згідно з розпорядженням КМУ від 23.02.2011 № 143-р Беліз віднесено до переліку офшорних зон.
Окрім цього, згідно з розділом 5 Методичних рекомендацій, під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадові особи ДМС можуть використовувати інформацію, отриману з мережі Інтернет.
Разом з тим, статтею 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Пунктами 3, 13, 15 розділу 1 Порядку передбачено, що така перевірка здійснюється, в тому числі, шляхом таргетингу, що є однією із форм застосування Системи управління ризиками (далі - СУР) і передбачає необхідність у додатковій оцінці попередньо проаналізованих із застосуванням інформаційних технологій, у тому числі Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), зовнішньоекономічних операцій або переміщення через митний кордон України, щодо наявності ризиків із використанням доступних митним органам джерел інформації з метою управління ризиками. За результатами здійснення контролю із застосуванням СУР, у тому числі АСАУР, у кожному конкретному випадку визначаються рівень ризику, а також відповідні йому форми та обсяги митного контролю, які підлягають виконанню митними органами під час митного контролю. Зокрема виділяють низький рівень, середній рівень та високий рівень.
З метою належного функціонування СУР, на виконання положень розділу 4 Порядку, у системі ДМС України формуються переліки індикаторів ризику, які застосовують усі митні органи.
Листом ДМС України № 24/24-03/7/54 від 16.06.2020 до усіх митниць було надіслано актуальний Перелік індикаторів ризику, які необхідно вживати для запобігання або мінімізації ризиків посадовими особами митних органів. У цьому ж Переліку передбачено систему нарахування балів за кожен із існуючих ризиків, які в сумі встановлюють рівень ризику. Так, згідно з цим Переліком кількість балів 30 і більше свідчить про високий рівень ризику, при якому встановлюється необхідність проведення митних формальностей, які, зокрема, передбачають здійснення митного огляду (переогляду) товарів та інших формальностей, направлених на недопущення порушень законодавства з питань митної справи.
Однак, ОСОБА_6 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, обіймаючи зазначену посаду, будучи зобов'язаним відповідно до вимог Положення про Державну митну службу України, керуватися та законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, забезпечувати та здійснювати контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, умисно, незаконно, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на підтвердження занижених сум митних платежів для ТОВ «Фірма Шарк ЛТД», використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету.
Так, 24.07.2021 для митного оформлення до відділу митного оформлення № 1 митного посту «Вишневе» Київської митниці ДМС України (далі - ВМО № 1 МП «Вишневе») декларантом заявлено товар до митного оформлення за митною декларацією (далі - МД) № UA100060/2021/419489, згідно з якою ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» (код ЄДР 36053282, адреса: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 37) ввозило на митну територію транспортні засоби торгової марки «Саn-Am» виробництва підприємства «BRP» (Мексика), а саме:
- квадроцикл «SSV Commander» модель 6GMC - 1 штука (задекларована митна вартість - 6 424,50 доларів США);
- квадроцикл «SSV Maverick» модель 7TMT - 2 штуки (задекларована митна вартість одного- 6 912,97 доларів США);
- квадроцикл «SSV Traxter» модель 8CMK - 1 штука (задекларована митна вартість - 6 290,10 доларів США);
- квадроцикл «SSV Maverick» модель 9NMP - 2 штуки (задекларована митна вартість одного- 7 317,52 доларів США);
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 2SMG - 1 штука (задекларована митна вартість - 4 370,09 доларів США);
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 4VMA - 4 штуки (задекларована митна вартість одного- 4 592,96 доларів США);
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 5JMC - 1 штука (задекларована митна вартість - 5 240,57 доларів США);
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX XMR» модель 5KME - 1 штука (задекларована митна вартість - 5 240,57 доларів США);
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 5WMC - 1 штука (задекларована митна вартість - 5 626,98 доларів США).
Відправником товару у МД зазначено підприємство «Plusten Trading Corp.» (Corner Hutson&Eyre Street, Blake Building,Suite 302, Belize).
Вказана задекларована митна вартість транспортних засобів була самостійно відкоригована декларантом - ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» за резервним методом визначення митної вартості.
У митній декларації та товаро-супровідних документах зазначались ціни на вказані транспортні засоби, що стали основою для визначення митної вартості, а саме:
- квадроцикл «SSV Commander» модель 6GMC за ціною 4190,50 доларів США;
- квадроцикл «SSV Maverick» модель 7TMT за ціною 4608,50 доларів США;
- квадроцикл «SSV Traxter» модель 8CMK за ціною 4125,20 доларів США;
- квадроцикл «SSV Maverick» модель 9NMP за ціною 4791,00 доларів США;
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 2SMG за ціною 3058,50 доларів США;
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 4VMA за ціною 3198,29 доларів США;
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 5JMC за ціною 4012,50 доларів США;
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX XMR» модель 5KME за ціною 3655,70 доларів США;
- квадроцикл «ATV OUTLANDER MAX» модель 5WMC за ціною 4025,50 доларів США.
У подальшому, старший державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ОСОБА_6 24.07.2021, перебуваючи за місцем роботи в приміщенні митного поста митного поста «Вишневе» Київської митниці, що розташований за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 2А, будучи службовою особою Київської митниці, маючи достатній освітній рівень та досвід роботи у сфері митного оформлення, діючи на виконання протиправного умислу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи надану йому особисту номерну печатку, здійснив прийняття митної декларації № UA100060/2021/419489 до митного оформлення, шляхом внесення до автоматизованої системи митного оформлення відповідних відомостей, таким чином розпочавши процедуру митного оформлення.
Відповідно до наданих декларантом ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» за митною декларацією № UA100060/2021/419489 відомостей для обґрунтування заявленої митної вартості товарів - останні не підтверджені документально, а в наданих додатках до МД наявні розбіжності та вони не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема:
- у формі митної декларації, декларант всупереч ст.ст. 52, 58 Митного кодексу України не конкретизував витрат (складових митної вартості), понесених покупцем на перевезення вантажу до митного кордону України та його страхування, а лише зазначив підсумкову митну вартість, що не дозволяло визначити правильність розрахунків, проведених декларантом. До того ж, в результаті простого арифметичного співставлення, не видається встановити, яким чином декларант визначив саме такі підсумкові числові значення, адже у кожному випадку декларування товару залишаються непідтверджені суми, включені до митної вартості;
- відповідно до умов договору купівлі-продажу, зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB (free on board) порт Montreal (Канада) та/або Altamira (Мексика) та/або Veracruz (Мексика). Згідно до тлумачень Інкотермс, вказана обставина передбачає, що товар завантажується на судно замовника (покупця) і останній повинен нести всі витрати, пов'язані із доставкою, а також ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту. Це, у свою чергу, означає що, ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» повинно нести витрати з перевезення та страхування вантажу. У довідці ТОВ «ТГЛ Україна» (перевізник (постачальник) товару з Мексики до України) № TG012796 зазначено, що вантаж додатково не страхувався, що свідчить про наявність основного страхування, однак, жодних документів щодо цих витрат не надано до митного оформлення;
- у товаросупровідних документах вказано, що продавцем вказаних транспортних засобів виступає компанія-нерезидент із США «Creative Trade Group», на підтвердження чого надано контракт № CR/SH-02 від 12.03.2021 та інвойси (рахунки) №№20069050, 20069207, згідно яких вони є продавцем та відправником товару. У інвойсах (рахунках) вказано навіть номери контейнерів, якими транспортується товар. Водночас у митній декларації та додатку № 1 до контракту № CR/SH-02 зазначено відправника/експортера компанію-нерезидента із Белізу «Plusten Trading Corp.», яка, згідно поданих до митного оформлення документів, немає жодного відношення до вказаної поставки товару із Мексики в Україну. Вказані обставини свідчать про непряму поставку товару від виробника до імпортера в Україні із залученням компаній-посередників, одна з яких, до того ж, зареєстрована в офшорній зоні;
- до митного оформлення надано лише дві перших сторінки контракту компанією-нерезидентом із США «Creative Trade Group», які не завірені печатками та не містять реквізитів контрагентів, що не дозволяє встановити справжність даного документу;
- до митного оформлення надано експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-1176 від 23.07.2021, відповідно до якого експертом зазначено, що при оцінці застосовано порівняльний підхід та проаналізовано аналогічні товари, що найбільш близько відповідають об'єкту аналога, що оцінюється, однак експертом не зазначено ціни яких саме аналогів проаналізовано, відсутні будь-які додатки з ціновою інформацією аналогів, яку експертом взято до уваги при складенні висновку щодо вартості оцінюваних транспортних засобів. Вказані експертом доводи про те, що вартість продукції визначена з урахуванням торговельної надбавки, дилерської надбавки, витрат на передпродажну підготовку і гарантійне обслуговування, складських та транспортних витрат нічим не підтверджені, не представлено конкретних розрахунків, тощо. Ціни, транспортних засобів, визначені експертом не співпадають із цінами на товар, що задекларовані ТОВ «Фірма Шарк ЛТД», при цьому у формі митної декларації цей висновок зазначений як єдине джерело, що використовувалось для визначення митної вартості.
- до митного оформлення надано лише 2, 3 та 4 сторінки морської транспортної накладної (sea waybill) № HLCUME3210551239, що не дозволяє встановити справжність даного документу;
- у митній декларації в графі 44 (додаткова інформація, подані документи, сертифікати і дозволи) перераховано документи, яких не надано до митного оформлення, а саме: документ із кодом 4301 - «Договір (контракт) про перевезення» № 0301/2018 від 03.01.2018, документ із кодом 5509 - «Інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи)» № 7296902 від 24.07.2021, натомість не перераховано подані до митного оформлення: інвойс (рахунок) № 20069207 від 20.04.2021, міжнародну товаро-транспортну накладну № 10 від 23.07.2021, а також допущено помилки: зазначено помилкову дату 23.06.2021 міжнародної товаро-транспортної накладної № 73 від 23.07.2021).
За таких обставин, декларантом ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» при митному оформленні транспортних засобів за митною декларацією № UA100060/2021/419489 порушено вимоги статей 52, 53 та 58 Митного кодексу України, а саме документально не підтверджено числове значення заявленої митної вартості і її складових, документально не підтверджено відомості заявлені до митного оформлення щодо товару та в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, у зв'язку з чим подальше митне оформлення було неможливим.
Однак, ОСОБА_6 , здійснюючи митне оформлення транспортних засобів за митною декларацією № UA100060/2021/419489, умисно, безпідставно, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на отримання неправомірної вигоди ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» у вигляді зменшення сум митних платежів, не вжив заходів реагування для відмови у митному оформленні, коригування митної вартості, як це передбачено Митним кодексом України та Посадовою інструкцією, та продовжив митне оформлення за заявленою декларантом митною вартістю.
Окрім цього, ОСОБА_6 , свідомо припускаючи, що задекларовані ціни на нові квадроцикли є явно заниженими, маючи реальну можливість перевірити справжні ціни на вказані товари, в тому числі через офіційний веб-сайт виробника квадроциклів торгової марки «Can-Am» в мережі Інтернет -
can-am.brp.com, продовжуючи зловживати службовим становищем, визнав задекларовану митну вартість вказаних товарів згідно поданих документів.
При цьому, ОСОБА_6 , вивчаючи товаро-супровідні документи, свідомо проігнорував відсутність деяких сторінок документів, що подані до митного оформлення, відсутність на них відміток митного органу країни-імпортера, факту непрямої поставки із залученням компаній-посередників, одна з яких зареєстрована у офшорній зоні, розмір статутного капіталу імпортера, маршрут, яким товар був доставлений до України, явно занижену задекларовану митну вартість, тим самим умисно знехтував вимогами листа ДМС України № 24/24-03/7/54 від 16.06.2021 із актуальним Переліком індикаторів ризику, у якому, зокрема, були зазначені ризики щодо імпортованого товару за даною МД, а саме:
- п. 1.1.3. - Неможливо частково прочитати документ, який має важливе значення для митного контролю та оформлення через відсутність деяких сторінок документів (кількість балів, що нараховуються - 10);
- п. 1.1.4. - У транспортних документах відсутні відмітки митних органів іноземних держав, які повинні проставлятись при перетині митного кордону (кількість балів, що нараховуються - 15);
- п. 2.3.4. - Митне оформлення товарів в обсягах, які значно перевищують розміри статутного фонду підприємства (кількість балів, що нараховуються - 10);
- п. 2.3.5. - Імпорт за зовнішньоекономічними договорами з країни, або окремих регіонів країни, що входять до переліку офшорних зон (кількість балів, що нараховуються - 10);
- п. 3.2.7. - товар слідує з країни виробництва товарів, однак при цьому продавцем виступає посередницька фірма з іншої країни (кількість балів, що нараховуються - 10);
- п. 3.3.5. - Вартість товару нижча або дорівнює вартості прямих витрат на їх виробництво (кількість балів, що нараховуються - 15),
які в сукупності становили суму у 70 балів, що становило високий рівень ризику.
За результатами застосування СУР, ОСОБА_6 , навмисно усунувся від реалізації заходів з управління ризиками, що передбачено у розділі 7 Порядку, зокрема, не доповнив перелік митних формальностей за новим напрямом контролю, який не було визначено ризиковим за результатами застосування АСАУР.
Водночас, ОСОБА_6 , розуміючи, що дане митне оформлення для ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» є першим митним оформленням імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік, знехтував особливостями функціонування у системі Держмитслужби АСАУР, що передбачено Порядком. Так, з метою зменшення селективності профілів ризику, АСАУР під час митного контролю в режимі онлайн здійснює автоматизований розподіл суб'єктів господарювання залежно від їхніх характеристик за результатами перевірки на відповідність встановленим критеріям із використанням інформаційних технологій. При цьому, у роботі АСАУР використовується митна та інша інформація, отримана митними органами у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, ОСОБА_6 , використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, усвідомлюючи та бажаючи отримання неправомірної вигоди для ТОВ «Фірма Шарк ЛТД» у вигляді несплати повної суми митних платежів за імпортовані транспортні засоби, проігнорувавши вимоги профільних нормативно-правових актів, одержавши у ПІК «Інспектор» обов'язкові до виконання митні формальності за даною митною декларацією, такі як: витребування оригіналів документів, перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів, контроль правильності визначення митної вартості, контроль правильності класифікації товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, при цьому маючи достатні підстави для доповнення переліку новими митними формальностями, такими як: розгляд питання про доцільність затребування з підприємств-виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявної у них техніко-технологічної документації про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформації про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення (після завершення митного оформлення), витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, направлення службової записки до підрозділу по боротьбі з порушеннями митних правил з метою розгляду питання щодо направлення запиту до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу (після завершення митного оформлення), направлення службової записки до підрозділу по контролю правильності визначення країни походження товарів з метою розгляду питання щодо направлення до компетентного органу, що видав документ про походження, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, запиту про проведення перевірки документів про походження товару чи надання додаткових відомостей (після завершення митного оформлення), виконання яких могло б суттєво вплинути на митну вартість імпортованих товарів, свідомо проігнорував існуючі застереження про неможливість визначення митної вартості за поданими документами та неможливість подальшого митного оформлення вцілому, навмисно знехтував ціновою інформацією в мережі Інтернет, розміщеної зокрема на офіційному веб-сайті виробника квадроциклів торгової марки «Can-Am» в мережі Інтернет - can-am.brp.com, та здійснив митне оформлення вказаних транспортних засобів за заниженою митною вартістю.
Так, згідно з висновком експерта № 64 від 12.12.2022 станом на дату митного оформлення 24.07.2021 вартість ввезеного з Північної Америки нового, 2021 року виготовлення нового, у базовій комплектації квадроцикла торгової марки «Can-am» модель SSV Commander 6GMC становить 13115 (тринадцять тисяч сто п'ятнадцять) доларів США, нового, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель SSV Maverick 7TMT становить 22065 (двадцять дві тисячі шістдесят п'ять) доларів США, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель SSV Traxter 8 CMK становить 13620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) доларів США, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель SSV MAV 9NMP становить 24075 (двадцять чотири тисячі сімдесят п'ять) доларів США, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель ATV OUTLANDER MAX 2SMG становить 8755 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) доларів США, нового, 2021 року виготовлення, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель ATV OUTLANDER MAX 4VMA станом на дату митного оформлення - 24.07.2021 становить 7930 (сім тисяч дев'ятсот тридцять) доларів США, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель ATV OUTLANDER MAX 5JMC становить 11745 (одинадцять тисяч сімсот сорок п'ять) доларів США, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель ATV OUTLANDER XMR 5KME становить 10515 (десять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) доларів США, квадроцикла торгової марки «Can-am» модель ATV OUTLANDER MAX 5WMC MAX становить 11680 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят) доларів США.
Згідно з висновком експерта № 2322/22-23 від 09.01.2022 визначені та задекларовані митні платежі (суми ввізного мита та податку на додану вартість) по митній декларації № UA100060/2021/419489 не відповідають фактичній вартості імпортованого товару, визначеній експертним шляхом, загальна сума втрати митних платежів по вказаній декларації становить 986 762,60 гривень.
За таких обставин, внаслідок злочинних діянь ОСОБА_6 , кримінальним правопорушенням завдано збитків державі у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету на суму 986 762,60 грн., що, відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України, більш ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.
Під час досудового розслідування, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ДМС України, українцю, громадянину України, раніше не судимому, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- Рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення від 05.09.2022;
- Відповідями на запити слідчого з Київської митниці від 28.10.2022, 08.02.2023;
- Матеріалами виконаного доручення слідчого від 28.11.2022;
- Матеріалами виконаного доручення слідчого від 16.01.2023;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.02.2023;
- Висновком судової автотоварознавчої експертизи № 64 від 12.12.2022;
- Висновком судової економічної експертизи № 2322/22-23 від 09.01.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави пов'язана з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило тяжкі наслідки на суму - 986 762,60 гривень.
У разі доведення вини, ОСОБА_6 загрожує покарання на строк до 6 років позбавлення волі із зобов'язанням відшкодувати завдані збитки, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 , користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами на займаній посаді у Київській митниці ДМС України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення та якими на даний час орган досудового розслідування не володіє, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Серед іншого, протиправна діяльність ОСОБА_6 підтверджена висновками експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 які, в тому числі встановили точну суму збитків, завданих кримінальними правопорушеннями, що вчинив ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, останній може незаконно впливати на експертів шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому. Викладені доводи дають підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у виді застави в розмірі 326 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде прийнятною при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та суми завданої шкоди.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким би закон пов'язував застосування до підозрюваного запобіжного заходу, просили в задоволенні клопотання відмовити, разом з цим, стороною захисту було зазначено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні двох дітей.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що 25.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- Рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення від 05.09.2022;
- Відповідями на запити слідчого з Київської митниці від 28.10.2022, 08.02.2023;
- Матеріалами виконаного доручення слідчого від 28.11.2022;
- Матеріалами виконаного доручення слідчого від 16.01.2023;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.02.2023;
- Висновком судової автотоварознавчої експертизи № 64 від 12.12.2022;
- Висновком судової економічної експертизи № 2322/22-23 від 09.01.2023;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні прокурора про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, а саме: що сума застави є непомірною для ОСОБА_6 , при цьому, він має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні двох дітей.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування до 25.09.2025.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ДМС України, українця, громадянина України, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці до 25 вересня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, зокрема:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування з особами, які мають процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні, за межами проведення слідчих (розшукових) дій;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1