Справа № 462/3059/25
Іменем України
29 липня 2025 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Талалаєвої О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.123, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №6310543 від 24.04.2025 року та серії ЕПР1 №310519 від 24.04.2025 року ОСОБА_1 24.04.2025 року о 14.07 год. на вул.Авіаційній, 3 у м.Львові керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та відмовився від проходження в установленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 24.04.2025 року о 14.07 год. на вул.Авіаційній, 3 у м.Львові керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , перетнув заборонений (червоного кольору) світловий та звуковий сигнал світлофора залізничного переїзду, чим порушив вимоги п.20.5 «в» Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.123 КУпАП.
Протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №6310543 від 24.04.2025 року та серії ЕПР1 №310519 від 24.04.2025 року відносно ОСОБА_1 постановою судді від 10.06.2025 року об'єднано в одне провадження.
У суді ОСОБА_1 заперечив проти обвинувачення його у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.123, ч.1 ст.130 КУпАП, зазначивши, що 24.04.2025 року близько 14.00 год. на вул.Авіаційній, 3 у м.Львові він разом із ОСОБА_2 їхали на автомобілі марка «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 . За кермом вказаного автомобіля був ОСОБА_2 , а він сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли вони зупинилися перед залізничним переїздом, то ОСОБА_2 вийшов з машини та пішов до автомобіля, який знаходився позаду, щоб забрати свої особисті речі. В цей час до нього підійшли працівники поліції, які повідомили йому, що він керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , перетнув заборонений сигнал світлофора на залізничному переїзді та має ознаки алкогольного сп'яніння. Він намагався пояснити працівникам поліції, що автомобілем вінне керував, однак не зважаючи на це, ними було складено відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.123, ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи викладене, просить провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 24.04.2025 року близько 14.00 год. на вул.Авіаційна, 3 у м.Львові він їхав за кермом автомобіля марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , разом із ОСОБА_1 . Зупинившись перед залізничним переїздом він вийшов з автомобіля та пішов до іншого автомобіля, який знаходився позаду, щоб забрати свої особисті речі. Коли він повернувся до автомобіля, то працівники поліції вже складали протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення і доводи ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши надані уповноваженим органом Національної поліції протоколи про адміністративні правопорушення і додатні до таких документи, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.123 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Відповідно до п.20.5 «в» Правил дорожнього руху Рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП регламентовано огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду на час події визначалась Інструкцією №1452/735.
Відповідно до п.2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими за п.3 цього розділу є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (п. 6, 7 розділу І Інструкції).
Таким чином, наведене правове регулювання щодо огляду на стан сп'яніння стосується водія транспортного засобу.
В пункті 1.10 Правил дорожнього руху дано визначення, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
На підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.123, ч.1 ст.130 КУпАП, судді надано протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №6310543 від 24.04.2025 року та серії ЕПР1 №310519 від 24.04.2025 року, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, записані на DVD-диск, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 24.04.2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, рапорт патрульного поліцейського А.Процика від 24.04.2025 року.
З досліджених відеозаписів із нагрудних камер працівників патрульної поліції, долучених до протоколу, неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 24.04.2025 року о 14.07 на вул.Авіаційній, 3 у м.Львові керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 . Натомість, із вказаних відеозаписів вбачається, що коли до автомобіля марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , підійшов працівник поліції, то ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні.
Допитаний свідок ОСОБА_2 , який був повідомлений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, заперечив викладені у протоколах обставини того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , натомість підтвердив, що вказаним автомобілем керував саме він.
Такі показання свідка є послідовними, узгоджуються між собою і поясненнями ОСОБА_1 , даними у суді, відповідають іншим об'єктивним матеріалами справи, не суперечать даним відеозаписів, а відтак повністю спростовують ту обставину, що ОСОБА_1 був за кермом автомобіля 24.04.2025 року о 14.07 год. і на заборонений сигнал світлофора здійснив в'їзд на залізничний переїзд.
При цьому, суддя враховує, що обов'язок доказування покладено на сторону обвинувачення, функції якої у даному випадку виконує уповноважений орган Національної поліції, який на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично висунув обвинувачення та разом із протоколами скерував до суду одержані ним письмові докази. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що таке адміністартивне правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього адміністративного правопорушення. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред'явленого їй обвинувачення.
Не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких сумнівів прийняте рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яке передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.
Отже, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Також, суддя при розгляді даної справи виходить з того, що не вправі взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становило би порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципів безсторонності суду, рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена би була можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). За таких обставин суддя не вчиняв жодних процесуальних рішень, ініціювання чи здійснення яких у змагальній судовій процедурі належало б до повноважень сторони обвинувачення. Відтак, суддею досліджено і дано оцінку лише письмовим матеріалам, наданим уповноваженим правоохоронним органом (протоколи про адміністративні правопорушення, рапорт поліцейського, пояснення потерпілої та свідків, відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції), доводам і доказам зі сторони захисту.
Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.08.2023 року в справі № 208/712/19.
Враховуючи наведене, у суді не здобуто належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які би давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відповідно, що він є водієм та порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, та що він перетнув заборонений (червоного кольору) світловий та звуковий сигнал світлофора на залізничному переїзді, чим порушив вимоги п.20.5 «в» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.123 КУпАП.
З огляду на наведене,викладене в протоколах обвинувачення є недоведеним, не відповідає дійсним обставинам події, встановленим під час судового розгляду.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, нормативне регулювання та послідовну практику Верховного Суду, вважаю, що досліджені докази не виключають сумнівів у тому, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп?яніння, а також перетнув заборонений (червоного кольору) світловий та звуковий сигнал світлофора, відтак наявності його вини у вчиненні адміністративних правопорушень. В справі не встановлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би беззастережно вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.123, ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.
При цьому слід зазначити, що суддя позбавлений можливості направити копію постанови та матеріалів справи до Управління патрульної поліції в м.Львові ДПП для вирішення питання про складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбаченіч.2 ст.123, ч.1 ст.130 КУпАП, які мали місце вул.Авіаційній, 3 у м.Львові, відносно водія автомобіля марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , за порушення Правил дорожнього руху, оскільки відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.123, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний