Справа № 444/2874/25
Провадження № 1-кс/444/413/2025
слідчого судді
04 серпня 2025 року м. Жовква
Слідчий суддя Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області із скаргою на невнесення відомостей до ЄРДР 24.07.2025 року яку обгрунтовує тим, що він 24.07.2025 р. звернувся в поліцію в м. Жовква із заявою в котрій просив внести відомості в ЄРДР так як проти нього вчинили злочини: викрадення ст. 146 ч. 3 КК України, крадіжка ст. 185 КК України, погроза вбивством ст. 129 ч. 2 КК України, порушення права на захист ст. 374 КК України. Зазначає, що внаслідок цього, його цивільна дружина перенесла сильний стрес, що призвело до внутрішньоутробної смерті дитини, його довели, що він собі порізав вени і під час того як ЗСУ повезли його в лікарню він по дорозі втік.
Скаржник в судове засідання не прибув, однак в заяві просив розглячд скарги проводити у його відсутності.
Належний представник органу, дії якого оскаржуються, в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 24.07.2025 р. звернувся до ВП № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення злочину. В заяві зазначив, що 11.03.2025 р. біля 12 год. був затриманий працівниками ТЦК та СП які відвезли його в Старичі де він собі порізав вени, а після цього втік з ЗСУ.
Інформації про внесення відомостей до ЄРДР немає.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто Кримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.
Положення ст. 214 КПК України,перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч.5 ст.214 КПК України необхідною умовою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Кримінальним кодексом України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016р. № 139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви, після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Скаржник ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає, що він 24.07.2025 р. звернувся в поліцію в м. Жовква із заявою в котрій просив внести відомості в ЄРДР так як проти нього вчинили злочини: викрадення ст. 146 ч. 3 КК України, крадіжка ст. 185 КК України, погроза вбивством ст. 129 ч. 2 КК України, порушення права на захист ст. 374 КК України. Зазначає, що внаслідок цього, його цивільна дружина перенесла сильний стрес, що призвело до внутрішньоутробної смерті дитини, його довели, що він собі порізав вени і під час того як ЗСУ повезли його в лікарню він по дорозі втік. Однак у скарзі не вказав будь-які об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки злочину та підтверджують реальність конкретної події злочину, а навпаки вбачаються дії які можуть свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення, оскільки серед іншого сам скаржник зазначає, що він втік з ЗСУ.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні і такі заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально караного діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Крім цього слід зазначити, що частина 1, 2 ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Отже з наведених вище норм вбачається, що обов'язок доведення підставності заявленої вимоги у даному випадку покладається на скаржника.
Разом з тим із самої скарги від 24.07.2025 р. такого встановити не можливо.
Враховуючи наведене, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність у адресованій заяві інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином керуючись принципом змагальності кримінального процесу, в зв'язку з відсутністю доказів обґрунтованості заявлених вимог, враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що невнесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування, після отримання заяви ОСОБА_3 про злочин, є обґрунтованим, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
слідчий суддя ОСОБА_1