Справа № 645/1460/24
Провадження № 2/645/148/25
29 липня 2025 року Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: Головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача - не з'явився, відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
АТ «Універсал Банк» звернулось до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначило, що 01.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.08.2018 року. На підставі укладеного Договору Відповідач отримала кредит у розмірі 15000 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за Кредитним договором від 01.08.2018 року, просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), яка станом на 15.01.2024 року складає 18273,14 грн. та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 26.03.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (суддя Іващенко С.О).
18.04.2024 року від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує факт укладення 01.08.2018 року кредитного договору з АТ «Універсал Банк». Також зазначає, що до 31.01.2022 року вона вчасно вносила платежі відповідно до договору. У період з 05.03.2022 по 31.01.2023 відповідач перебувала на території іншої держави у статусі біженки та не мала можливість вносити платежі. Заперечує доводи позивача щодо ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року справу прийнято в провадження судді Фрунзенського районного суду м.Харкова Ульяніч І.В.
Ухвалою суду від 13.06.2024 року визнано обов'язкову явку у судове засідання представника позивача для надання пояснень.
07.11.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року задоволено клопотання представника позивача про участь представника позивача в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала обставини викладені у відзові на позовну заяву. Зазначила, що вона дійсно отримувала в банку кредит в розмірі 15000 грн., але свої зобов'язання перед банком виконала повністю, вона сплатила банку більше 100000 гривень.
Суд, з'ясувавши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, вислухавши пояснення відповідача, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 01.08.2018 року відповідач звернулась до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору. Погодилась, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати.
ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, вона беззастережно погодилась із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилась з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє їй шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Крім того, ОСОБА_1 в Анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Підтвердила, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису.
Відповідно до п. 10 Анкети-заяви зазначено, що згідно Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», вона надає Банку згоду на обробку, передачу та отримання Банком від/до бюро кредитних історій (та інших третіх осіб з метою встановлення кредитного ліміту) інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії, як для укладення договору про надання банківських послуг, так і на період його дії. Надала право та доручила ПАТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та Банком.
Як вбачається з позову, на підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 15 000, 00 грн. Відомостей про збільшення кредитного ліміту матеріали справи не містять.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 15.01.2024 року становить 18273,14 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Частинами першою та другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами першою та другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «УніверсалБанк»).
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України - процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк», які затверджені 27.11.2021 року, тоді як анкета-заява підписана 01.08.2018 року, та Тарифи обслуговування кредитних карт «Чорна», оскільки вони не підписані відповідачем.
Умови та Правила надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (які не підписані відповідачем), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «УніверсалБанк» від 01.08.2018 року не зазначена процентна ставка за користування наданими відповідачу коштами, строк на який вони видаються, а також інші складові кредиту.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» розуміла відповідач та ознайомлювалась і погоджувалась з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту, в якому наявне зауваження, що інформація, що зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Крім того, Паспорт споживчого кредиту також не підписаний відповідачем.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, якщо така заборгованість має місце.
З матеріалів справи вбачається, відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні, максимальний кредитний ліміт по поточному рахунку становить 15 000, 00 грн.. Відомостей про збільшення кредитного ліміту матеріали справи не містять. Відповідач не оспорювала отримання кредиту в розмірі 15000 гривень, що також підтверджується наданими позивачем доказами, а саме довідкою про розмір кредитного ліміту, який на 01.08.2018 року був 15000 гривень, на 12.09.2020 року - 14700 гривень, інформація про отриману банківську картку, випискою по картковому рахунку, з якої вбачається використання відповідачем кредитних коштів.
Відповідно до Виписки по картковому рахунку відповідача, з якого вбачається, що за період з 02.08.2018 року по 03.02.2023 року відповідач використовувала кредитні кошти, періодично поповнювала картку. /а.с.94/
При цьому, враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, то внесені відповідачем кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.
Однак, з аналізу розрахунку заборгованості відповідача, та виписки із карткового рахунку, які надані позивачем, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості, а саме списував з рахунку відповідача необумовлені умовами договору відсотки за використання кредитного ліміту, та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту.
Застосування такого алгоритму розрахунку суми боргу призвело до штучного збільшення обліковуваної суми (тіла) кредиту.
Саме в такий спосіб позивач (з урахуванням сум, які вносилися відповідачем на погашення заборгованості) визначив заборгованість за сумою кредиту в розмірі 18273,14 грн.
Втім, позивачем не надано суду доказів наявності у нього права відповідно до закону та/або належного укладеного договору здійснювати нарахування в зазначений спосіб, доказів належного узгодження цього з відповідачем, доведення до його відома таких умов нарахувань.
З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах з відповідачем, доводи позивача щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтується на факті укладання кредитного договору, за таких умов безпідставне.
Наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача.
Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, прохання відкрити рахунок та встановити кредитний ліміт, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
Представник АТ «Універсал Банк» зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Списання АТ «Універсал Банк» коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про узгодження з відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки.
Відповідно до розрахунку заборгованість станом на 15.01.2024 року, складає 18273,14 грн., при цьому з відповідача в позасудовому порядку, шляхом автоматичного списання з її карткового рахунку, були списані відсотки за період з 14.10.2018 по 15.01.2024 року на загальну суму 25516,58 грн., при відсутності в справі доказів узгодження між сторонами сплату відсотків та їх розмір, крім того, відповідачем на погашення тіла кредиту було сплачено 57541,23 грн...
Розмір відсотків договором не узгоджений, підстав для їх нарахування та автоматичного стягнення не було.
Отже, оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» обґрунтовані наявними договірними зобов'язаннями ОСОБА_1 , а до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів погодження з нею всіх істотних умов договору, а заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 18273,14 грн., про стягнення якої просить представник банку, була сформована з урахуванням списання нарахованих відсотків за користування кредитом, відтак, суд вважає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у повному обсязі, враховуючи, з дослідженого судом розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачем періодично відбувалось погашення суми заборгованості різними сумами, крім того, на погашення заборгованості за відсотками - 25516,58 грн., проте вказана сума банком зараховувалась, не як погашення тіла кредиту, а відсотків за користування кредитом.
Тобто неправильність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях. Банк не довів належними доказами узгодження між сторонами розмір кредиту, сплату, розмір та порядок нарахування процентів, що свідчить про безпідставне направлення банком сплачених позичальником коштів на погашення процентів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості. Суд зауважує, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед Банком та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в тому числі виписка по рахунку.
З наданої позивачем виписки по рахунку також вбачається стягнення із відповідача необумовлені сторонами відсотки за користування кредитом в розмірі 25516,58 грн.
Верховний Суд в постанові по Cправі № 910/15023/21 від 15.06.2023 року, відзначав, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Так, сплачені позичальником кошти зараховувались банком у порядку черговості, передбаченому статтею 534 ЦК України, зокрема спочатку на погашення процентів, а вже потім на погашення кредиту. Проте, банк не довів належними доказами узгодження між сторонами сплату, розмір та порядок нарахування процентів, що свідчить про безпідставне направлення банком сплачених позичальником коштів на погашення процентів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21.
Приймаючи до уваги, що позивач безпідставно нараховував відсотки за користування кредитом і їх погашення відбувалося за рахунок тіла кредиту, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо позивача: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114 м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19;
Представник позивача - Мєшнік Костянтин Ігорович, РНОКПП НОМЕР_3 , діє на підставі довіреності №22-ЮДІ від 08.01.2024;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 04.08.2025 року.
Головуючий - суддя : І.В.Ульяніч