Справа № 643/12389/25
Провадження № 2-к/643/5/25
04.08.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
клопотання ОСОБА_1
про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає
примусовому виконанню,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Розглянувши вищевказану позовну заяву, Суд зазначає наступне.
Статтею 472 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;
3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 466 ЦПК України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 473 ЦПК України про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду (ч. 2 ст. 473 ЦПК України).
Проте, як убачається з поданого клопотання, заявником не зазначено ОСОБА_2 (громадянина Турецької Республіки) заінтересованою особою, як і не зазначено його місце проживання (перебування), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 466 ЦПК України.
Положеннями ч. 4 ст. 466 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення клопотання без розгляду.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 466, 472 ЦПК України суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню залишити без розгляду та повернути його разом з документами, що додані до нього, заявнику.
2. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Новіченко