Справа № 643/9303/25
Провадження № 3/643/2350/25
31.07.2025
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Олійник О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Судом встановлено, що 02.06.2025 о 22 год. 03 хв. за адресою: м. Харків, вул. Познанська, 8-а, водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; п. 2.1.2 ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Крім того, 03.06.2025 о 00 год. 38 хв. в м. Харкові по Салтівському шосе, 167 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Omega НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, яке не має права керування таким транспортним засобом; п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Підстави розгляду справи за відсутності учасників.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 25.06.2025 та 31.07.2025 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи своєчасно, шляхом направлення sms-повідомлення на зазначений у протоколі номер телефону, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судових засідань або інших клопотань щодо розгляду справи до суду від нього не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно нього матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Салтівському районному суді міста Харкова.
Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавився, до суду не з'явився.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, враховуючи визначені ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення строки розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Московського районного суду міста Харкова від 18.04.2025 року ОСОБА_1 позбавлено право керування транспортними засобами строком на сім років.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2860406 від 18.08.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Таким чином він порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 349554 від 02.06.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 349674 від 03.06.2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2860406 від 18.08.2024 року; постановою Московського районного суду міста Харкова від 18.04.2025 року; рапортом працівника поліції; відеозаписом з бодікамери, який був долучений до матеріалів справи та досліджені судом; довідкою про повторність.
Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Відповідно до довідки наданої інспектором ВАП УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Биковою К., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ отримував посвідчення водія.
У п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Після надання вказаних роз'яснень Пленумом Верховного Суду України, чинне законодавство зазнало змін, внесених Законом України № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021, передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021 передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена такого права.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021, передбачено накладення на особу, яка повторно вчинила правопорушення, передбачені ч. 2, ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Як вбачається з положень ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021), санкція вказаної норми не містить будь-яких виключень, які б унеможливлювали накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка була позбавлена такого права або не має його.
При цьому, Законом № 1231-IX від 16.02.2021 статтю 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено частиною третьою, якою прямо передбачено можливість накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка вже позбавлена права керування транспортними засобами, та визначено, що у такому разі до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення.
Таким чином, Законом № 1231-IX було посилено відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема доповнено ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною п'ятою, доповнено ст. 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною третьою, які прямо передбачають можливість накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка вже позбавлена такого права або не має його.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що після надання у 2005 році роз'яснень Пленумом Верховного Суду України щодо неможливості позбавлення права керування транспортними засобами винної особи, яка вже позбавлена такого права або взагалі його не мала, КУпАП зазнав змін, якими прямо передбачено можливість накладення такого стягнення на вказану категорію осіб.
Суд також звертає увагу, що роз'яснення Пленуму Верховного Суду України носять рекомендаційний характер, на відміну від обов'язкових приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд вважає, що правова природа накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення не зводиться виключно до посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого якої визначається відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до довідки наданої інспектором ВАП УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Биковою К., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не є власником транспортного засобу Opel Omega НОМЕР_1 , його власником є зовсім інша особа - ОСОБА_2 , а тому суд позбавлений можливості застосувати до порушника санкцію у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до вимог ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмету як стягнення може застосовуватися лише до власника предметів.
Ураховуючи вказані вище положення законодавства України, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.
При призначенні стягнення за адміністративне правопорушення, суд ураховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортним засобом, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 3 ст. 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, згідно постанови Московського районного суду міста Харкова від 18.04.2025 року винесеної у справі № 643/1312/25, на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк сім років. Вказана постанова набрала законної сили 28.04.2025 року.
Таким чином, невідбута частина стягнення, накладеного на ОСОБА_1 згідно постанови Московського районного суду міста Харкова від 18.04.2025 року, станом на час винесення даної постанови складає 6 років 8 місяців 28днів, а тому до стягнення у вигляді позбавлення права керування за цією постановою необхідне приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Московського районного суду міста Харкова від 18.04.2025 року.
Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п'ять років, накладеного згідно даної постанови, приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тривалістю 6 років 8 місяців 28 днів, накладеного згідно постанови Московського районного суду міста Харкова від 18.04.2025 року, винесеної у справі № 643/1312/25, та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 11 (одинадцять) років 8 (вісім) місяців 28 (двадцять вісім) днів без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя - О.О. Олійник