Справа № 192/1817/25
Провадження № 3/192/796/25
Іменем України
25 липня 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Заозерному Мурманської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
встановила:
До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлення про час та місце розгляду справи, підтверджується його розпискою про отримання повістки про виклик до суду.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що в даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов'язковою, з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом А5068 № 8 від 07.07.2025 06 липня 2025 року о 20 год 00 хв у період дії в Україні військового стану на території військової частини у Солонянському районі Дніпропетровської області офіцером групи підготовки військової частини капітаном ОСОБА_2 було виявлено старшого солдата ОСОБА_1 , який перебував на території військової частини з явними ознаками алкогольного сп'яніння, такими як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Відповідно до акта № 23 від 06.07.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, прилад АЛКОНТ-М № 00219-15, проведеного о 23:36 у ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_2 встановлено - старший солдат ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (1,31 проміле).
До протоколу додані: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 06.07.2025 № 23, згідно з яким оглянута особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , роздруківка тесту на алкоголь, згідно з яким особа, яка тестувалась - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рапорт офіцера групи підготовки військової частини ОСОБА_3 , копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , копію довідки про присвоєння Урсаєву Р.П. ідентифікаційного номеру, копію військового квитка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку військової частини від 10.07.2025 № 2611/2134 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі.
ОСОБА_1 до суду було подано клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, посилається на те, що датою його народження є ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруківка тесту на стан алкогольного сп'яніння складені відносно ОСОБА_1 , 07.12.1995, а протокол - відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати серед іншого чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 266-1 КУпАПвійськовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, у протоколі А5068 № 8 від 07.07.2025 про військове адміністративне правопорушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності названий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з тим, до протоколу додані акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 06.07.2025 № 23, згідно з яким оглянута особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та роздруківка тесту на алкоголь, згідно з яким особа, яка тестувалась - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До протоколу також додані копії паспорта громадянина та військового квитка на ім'я ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наявних у справі доказів, суд не може дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та докази, надані на підтвердження обставин, викладених у протоколі, складені стосовно однієї і тієї ж особи.
Окрім того, дата народження ОСОБА_1 , вказана у паспорті громадянина України та військовому квитку, не відповідає даті народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що вказана у протоколі, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруківці тесту на алкоголь.
Суд наголошує, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд доходить висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі належить закрити.
Керуючись ст. 247 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук