Єдиний унікальний номер судової справи 201/6981/25
Номер провадження 3/201/2348/2025
18 червня 2025 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 751348 від 23 травня 2025 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 об 16 годині 36 хвилин поводився нестримано, виражався нецензурною лайкою в бік дітей, які гуляли на дитячому майданчику, виявляв агресію до перехожих, виражався нецензурною лайкою в бік жінки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим ображав людську гідність та громадську мораль, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу проживання, що підтверджується наявним в справі списком Ф.103 рекомендованих листів АТ «УКРПОШТА» від 08.06.2025 року.
Крім того, ОСОБА_1 про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання.
Згідно електронного сайту Соборного районного суду міста Дніпра користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя використала усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконав процесуальний обов'язок своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа буде розглянута без його участі.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У відповідності до ст.173 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Крім цього, мотив особи спрямований на задоволення індивідуальних проблем самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Так, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки (постанова ВСУ від 04.10.2012 у справі № 5-7к12).
Як вбачається з матеріалів справи, громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмешканцями, тобто перебувають у фактичних близьких сімейних стосунках. У зв'язку з цим, дії ОСОБА_1 , що полягали у систематичному виявленні словесної агресії, приниженні честі та гідності жінки, мають ознаки психологічного насильства в сім'ї.
Тим більше, з огляду на встановлені обставини, у даному випадку, об'єктом посягання виступають не відносини громадського порядку, що у свою чергу, виключає хуліганський мотив.
Тож, з огляду на відсутність хуліганського мотиву, як одного з елементів суб'єктивної сторони, суддя не вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, тож суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.Г. Ополинська