08 травня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/267/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - Бичковський О.Г.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ» до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,-
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СТІВ» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 14.08.2013, зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 14.08.2013 за №9420, в запропонованій позивачем редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви, згідно з якою позивач просить поновити термін дії договору оренди на 5 (п'ять) років на тих самих умовах. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Між Миколаївською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “СТІВ» як орендарем був укладений договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 14.08.2013 за №9420, відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення від 22.11.2012 за №22/38 продовжив позивачу оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску поблизу житлового будинку № 49 по вул. 3-й Слобідській (Дзержинського).
Відповідно до умов п.п.2.1. 2.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6 кв.м (за функціональним призначенням - землі комерційного використання) без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810137200:08:017:0012). На земельній ділянці знаходиться кіоск. Вказана земельна ділянка передана в оренду за актом приймання-передачі від 14.08.2013 р. Пунктом п. 3.1 договору сторонами було узгоджено, що договір діє до 17.01.2015 р.
Наразі позивач зауважує, що в подальшому між сторонами 30.12.2014 р. за №346-14 був укладений договір про зміни до договору оренди землі, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.11.2014 №44/43 продовжила Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “СТІВ» оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:08:017:0012) для подальшого обслуговування тимчасово встановленого торгового кіоску поблизу житлового будинку №49 по вул. 3-й Слобідській (Дзержинського) до 17.01.2020р.
Також позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 у справі №915/303/20 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення вищевказаного договору оренди землі від 14.08.2013 р. №9420 з поновленням терміну дії до 17.01.2025 р.
Позивач зазначає, що згідно з п. 3.1 договору орендар, який мас намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі. За ствердженням позивача, він 09.07.2024 р. звернувся до відповідача з заявою про поновлення (продовження) договору оренди землі, додавши до заяви необхідний комплект документів, а саме - довідку з ДФС про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за землю, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, лист-повідомлення про укладення договору оренди землі па новий строк, проект договору оренди, що підтверджується описом №19.04-06/19949/2024 прийняття документів від 09.07.2024 р. До цього часу звернення позивача щодо поновлення договору оренди землі відповідачем не розглянуто.
Відтак, позивач вважає, що оскільки він як орендар в установлений законом строк повідомив відповідача про намір поновити договір оренди землі та продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то він належно виконував та виконує умови договору, а відповідач - орендодавець не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору, тому договір вважається поновленим на той самий строк і на тих с самих умовах, які були передбачені договором.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/267/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 20.03.2025 р. об 11:30.
14.03.2025 р. від представника відповідача - Авраменко Т.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3902/25) в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, відповідач зазначає, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 р. за № 22/38 з ТОВ фірмою “СТІВ» продовжено договір оренди землі від 14.09.2013 № 9420 для обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного кіоску, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Дзержинського (3 Слобідська, поблизу житлового будинку № 49 (Центральний район).
Як вказує відповідач, відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору оренди землі №9420 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6 кв.м. за функціональним призначенням - землі комерційного використання, без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810137200:08:017:0013). Згідно п. 3.1. розділу 3 договору оренди землі № 9420 діє до 17.01.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.
За ствердженням відповідача, на підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.11.2014 за № 44/43 з ТОВ фірмою “СТІВ» укладено договір про зміни № 346-14 до договору оренди землі № 9420 від 30.12.2014. Відповідно пункту 1.1 зазначеного договору про зміни договір оренди землі № 9420 доповнено наступним: «Договір діє до 17.01.2020. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.» В подальшому рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 у справі №915/303/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ» до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 9420 від 14.08.2013 укладеною в редакції позивача задоволено в повному обсязі. Поновлено термін дії договору оренди на 5 років до 17.01.2025.
Відповідач вважає, що орендар зобов'язаний був повідомити орендодавця про намір поновити договір на новий строк до 17.07.2024 р. За ствердженням відповідача, відповідно службової записки департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 10.03.2025 № 13312/19.04-02/25-2 до департаменту 09.07.2024 надійшло звернення від Товариства обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ» стосовно видачі рішення Миколаївської міської ради про поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки за адресою; вул. 3 Слобідська (Дзержинського), поблизу житлового будинку № 49 в м. Миколаєві. Звернення зареєстровано за № 19.04-06/19949/2024 адміністратором департаменту та разом з описом справи передано на розгляд заступника міського голови, до повноважень якого відносяться архітектурно-земельні питання. Станом на 07.03.2025 інформація щодо розгляду даного звернення та видачі рішення Миколаївської міської ради в департаменті відсутня. Відповідно службової записки департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 07.03.2025 № 13228/12.02.18/25-2 рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 р. № 915/303/20 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 14.08.2013 за №9420 на 5 років, до 17.01.2025 р.
Як стверджує відповідач, листом від 09.07.2024 № 19.04.-06/19949/2024 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СТІВ» звернулося стосовно видачі рішення Миколаївської міської ради про поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки за адресою; вул. 3 Слобідська (Дзержинського), поблизу житлового будинку № 49 в м. Миколаєві Станом на сьогодні вищенаведене звернення знаходиться в роботі в Департаменті архітектури та містобудування Миколаївської міської ради.
Відповідач вважає, що вирішення та врегулювання земельних відносин є виключними повноваженнями міської ради. Наразі міська рада здійснює відповідні дії щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим задоволення заявлених позовних вимог є передчасним та буде наслідком порушених прав Миколаївської міської ради на врегулювання даних питань, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 р. по справі № 915/267/25 відкладено підготовче засідання на 10.04.2025 р. о 13:30 з огляду неявку відповідача в судове засідання.
24.03.2025 р. від представника позивача - Бичковського О.Г. до господарського суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 4534/25), згідно з яким позивач надав до матеріалів справи копії листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк від 20.06.2024 р., заяви від 20.03.2025 р., проекту додаткової угоди строком до 17.01.2030 р., платіжних інструкцій та виписок по рахунку про сплату орендної плати за землю (сформовані засобами інтернет - банкінгу).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2025 р. по справі № 915/267/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 08.05.2025 р. о 13:30.
В судове засідання, призначене на 08.05.2025 р., представник відповідача не з'явився.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 08.05.2025 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач правом участі у розгляді справи в засіданнях суду не скористався, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, зареєстрованого відповідачем в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС в порядку ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
З 2006 року між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою “Стів» виникли правовідносини з приводу земельної ділянки загальною площею 6 кв.м вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку № 49/Центральний район/.
Так, згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 22.11.2012 р. № 22/38 Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма “Стів» продовжено на 3 роки термін оренди земельної ділянки загальною площею 6 кв.м, яка була надана рішенням міської ради від 09.11.2006 № 7/22, залишивши земельну ділянку в землях комерційного використання, для обслуговування торгівельного кіоску по вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку № 49.
14.08.2013 р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою “Стів» (орендар) було укладено договір оренди землі № 9420, відповідно до п.1.1. договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 22.11.2012 № 22/38 продовжує ТОВ фірмі “Стів» оренду земельної ділянки для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку № 49/Центральний район/.
Відповідно до п. 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6 кв.м, за функціональним призначенням - землі комерційного використання, без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810137200:08:017:0012).
Згідно з п. 2.2. договору на земельній ділянці знаходиться кіоск.
Відповідно до п. 2.3. договору об'єктом оренди є тільки земельна ділянка.
Відповідно до п. 3.1. договору останній діє до 17.01.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.
В п. 4.1. договору передбачено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.
В п. 4.2. договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5% (п'яти відсотків) від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9928,44 грн. Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за цим договором з 01.08.2013 складає 496,42 грн.
В п. 5.1. договору сторони визначили, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску.
Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування торгівельного кіоску, відповідно до КВЦПЗ В: 03:07 (п. 5.2. договору).
За умовами п. 6.1. договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо її відведення за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день укладання цього договору.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку за актом приймання - передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.
Відповідно до п. 9.4 договору орендар зобов'язаний, зокрема: виконувати зобов'язання щодо об'єкта оренди; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно вносити орендну плату; у разі наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору, або повідомити про інший намір її подальшого використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки (до повернення її за актом приймання-передачі), якщо орендар не буде мати намір поновляти договір або до укладення нового договору.
За умовами п. 12.1 договору всі зміни та /або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід'ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 14.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення.
В п. 14.4 договору невід'ємними частинами договору є: план земельної ділянки; акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості зі схемою; акт приймання-передачі земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді 14.08.2013 за № 9420.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 14.08.2013 р. Миколаївська міська рада (орендодавець) передала, а ТОВ фірма “Стів» прийняла в оренду земельну ділянку по вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку №49 для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску. Загальна площа земельної ділянки складає 6 кв.м. Місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду, зазначене на плані земельної ділянки, що є невід'ємною частиною до договору оренди землі. Уся територія знаходиться у придатному для її використання стані.
В подальшому 30.12.2014 р. між орендодавцем - Миколаївською міською радою та орендарем - ТОВ фірмою “Стів» було укладено договір про зміни №346-14 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 14.08.2013 за № 9420, відповідно до якого було продовжено ТОВ фірмі “Стів» оренду земельної ділянки, кадастровий номер 4810137200:08:017:0012, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 154782548101 для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску по вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку № 49/Центральний район/, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Також вказаним договором внесено зміни до договору в частині дії договору - до 17.01.2020 р., та визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 (шість) місяців до спливу строку договору оренди землі. При цьому умовами договору визначено, що підставою для продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 р. у справі № 915/303/20, яке набрало законної чинності, було визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 14.08.2013 за №9420 в запропонованій позивачем редакції, згідно з якою поновлено термін дії договору оренди, зареєстрованого у Миколаївській міській раді 14.08.2013 за №9420, на 5 (п'ять) років, до 17 січня 2025 року, на тих самих умовах.
Як з'ясовано судом, 09.07.2024 р. ТОВ фірма “Стів» звернулась до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з відповідним проханням про поновлення договору оренди землі, надавши опис прийняття документів №19.04-06/19949/2024, який було отримано Департаментом 09.07.2024 р. (вх. №19.04-06/19949/2024), про що свідчить штамп останньої на такому листі. До вказаного листа позивачем додано, зокрема: заяву про видачу рішення Миколаївської міської ради про поновлення (продовження) договору оренди землі; лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк; копію попереднього договору та додаткової угоди.
Зі змісту наданого позивачем проекту додаткової угоди від 2024 року до договору оренди землі, зареєстрованого у Миколаївській міській раді 14.08.2013 за № 9420, вбачається, що позивач запропонував поновити договір на наступні 5 років.
Наразі матеріали справи містять службову записку Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради №13228/12.02.18/25-2 від 07.03.2025 р. на ім'я директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради Юзвака Є., згідно з якою станом на 07.03.2025 р. звернення ТОВ фірма “Стів» щодо поновлення договору оренди землі за адресою м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, поблизу будинку № 49, кадастровий номер 4810137200:08:017:0012, знаходиться в роботі в Департаменті архітектури та містобудування Миколаївської міської ради.
Водночас, за ствердженнями позивача, вищенаведене звернення ТОВ фірми “Стів» від 09.07.2024 р. разом із проектом додаткової угоди було залишено без уваги Миколаївською міською радою.
Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.06.2024 року № НВ-9941963302024, земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:08:017:0012 відноситься до земель житлової та громадської забудови для обслуговування торговельного кіоску.
Разом з тим, як вказує позивач, Миколаївська міська рада не прийняла будь-яких рішень щодо поновлення або відмови у поновленні договору оренди, що обумовило звернення позивача до суду із заявленим позовом, оскільки останній вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання додаткової угоди до спірного договору оренди землі укладеною.
Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України “Про оренду землі».
Наразі слід зазначити, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX “Перехідні положення» Закону України “Про оренду землі» доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: “Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України “Про оренду землі»).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Наразі господарський суд зазначає, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України “Про оренду землі», а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України “Про оренду землі» врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України "Про оренду землі» та статті 126-1 ЗК України). Положення частин першої-п'ятої статті 33 Закону України “Про оренду землі» як до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», так і після цього залишилися схожими.
При цьому назву статті 33 Закону України “Про оренду землі» було змінено з “Поновлення договору оренди землі» на “Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк», а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.
Відповідно до приписів статті 33 Закону України “Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді шляхом реалізації стороною права на звернення до суду для укладення нового договору. Подібні висновки містяться в п. 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20.
Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України “Про оренду землі», на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм “мовчазної згоди», який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 ЗК України.
При цьому господарський суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за результатами розгляду справи № 906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 висловив правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України “Про оренду землі», яку суд відповідно до статті 236 ГПК України повинен враховувати у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що стаття 33 Закону України “Про оренду землі» у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву “Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
При цьому Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону України “Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону України “Про оренду землі»). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33 Закону України “Про оренду землі») тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
Відповідно до абзацу 4 розділу “Перехідні положення» Закону України “Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із ч. 2 ст. 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до ч. 1 статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого письмовий правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до зазначеного реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Наведене свідчить про те, що зміст поняття “поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України “Про оренду землі», базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України “Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Натомість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» відповідно до розділу IX “Перехідні положення» Закону України “Про оренду землі» здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Як встановлено судом вище, у ТОВ фірма “Стів» на праві оренди перебувала земельна ділянка площею 6 кв.м із кадастровим номером 4810137200:08:017:0012, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Дзержинського, (3 Слобідська), поблизу житлового будинку № 49, для обслуговування торгівельного кіоску.
Водночас господарським судом встановлено, що договір оренди землі від 14.08.2013 був укладений строком до 17.01.2015, а в подальшому договором про зміни № 346-14 від 30.12.2014 до договору оренди землі від 14.08.2013 було встановлено строк договору до 17.01.2020, а згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 у справі № 915/303/20, яке набрало законної сили 21.09.2020 р., договір було поновлено на 5 (п'ять) років до 17.01.2025.
При цьому обставин того, що цей договір змінювався сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» судом не встановлено.
Згідно з абз. 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки договір оренди землі був укладений 14.08.2013, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2013 р. за № 9420, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», то поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.
За змістом положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству») після закінчення строку договору оренди орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, мав за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. При цьому у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови могли бути змінені за згодою сторін. Також згідно з положеннями цієї статті, у разі якщо орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягав поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі від 14.08.2013 року ТОВ фірма “Стів» як користувач вищевказаної земельної ділянки, із посиланнями на положення ч.ч. 2, 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству») 09.07.2024 р. звернулась до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 14.08.2013 р., до якого додано, зокрема проект додаткової угоди до договору оренди землі від 14.08.2013 р. Вказаний лист було отримано Департаментом 09.07.2024 р. за вх. № 19.04 -06/19949/2024.
Відтак, вказане свідчить, що ТОВ фірма “Стів» заздалегідь, більше ніж за півроку до закінчення строку дії договору від 14.08.2013 р. звернулась до Миколаївської міської ради із відповідною заявою про поновлення договору оренди землі.
Службовою запискою Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради №13228/12.02.18/25-2 від 07.03.2025 р. було повідомлено що звернення ТОВ фірма “Стів» щодо поновлення договору оренди землі за адресою м. Миколаїв, вул.. 3 Слобідська, поблизу будинку № 49, кадастровий номер 4810137200:08:017:0012, знаходиться в роботі в Департаменті архітектури та містобудування Миколаївської міської ради.
У зв'язку з виявленням позивачем описки в проекті додаткової угоди, яка була подана позивачем 2024 року, 20.03.2025 року ТОВ фірма “Стів звернулась з відповідною заявою до міського голови, в якій повідомлено, що в проекті додаткової угоди, яка надавалась раніше позивач просив поновити строк договору до 17.01.2030 року, тому до заяви позивачем подано виправлені проекти додаткової угоди.
Таким чином, господарським судом встановлено, що між ТОВ фірма “Стів» та Миколаївською міською радою протягом тривалого часу велося листування стосовно поновлення договору оренди землі від 14.08.2013, проте міська рада не прийняла будь-яких рішень щодо поновлення або відмови у поновленні договору оренди протягом місця після закінчення строку спірного договору оренди (17.01.2025), що обумовило звернення ТОВ фірми “Стів» до суду із заявленим позовом, оскільки остання вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти заявленого позову вказує, що міська рада здійснює відповідні дії щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим задоволення заявлених позовних вимог є передчасним та, на думку відповідача, буде наслідком порушених прав Миколаївської міської ради на врегулювання даних питань, передбачених ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, господарський суд враховує, що відповідач ні з дати отримання листа позивача про поновлення спірного договору оренди землі від 14.08.2013 (09.07.2024р.), ні протягом місяця, ні протягом наступного періоду, жодних заперечень проти поновлення договору не висловив, звернення позивача не розглянув. Натомість позивач продовжує використовувати спірну земельну ділянку і сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, про що свідчить платіжна інструкція № 29 від 10.02.205 року.
Отже, відповідач зволікає з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" мала бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк.
Наразі господарський суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Наразі господарським судом встановлено, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу.
Судом встановлено, що позивач дотримався процедури поновлення договору оренди на новий строк, у встановлені строки повідомив орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням проекту відповідної додаткової угоди, орендар продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, проте відповідач не прийняв рішення про поновлення договору оренди або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору у строки, встановлені законом, тим самим відповідач порушив права позивача зволіканням від вчинення дій щодо поновлення дії спірного договору оренди.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ фірма “Стів» обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 5, кв. 32; код ЄДРПОУ 20863648) до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 26565573) про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною задовольнити.
2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 14.08.2013 між Миколаївською міською радою (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 26565573) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “СТІВ» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 5, кв. 32; код ЄДРПОУ 20863648) на земельну ділянку загальною площею 6 кв.м (кадастровий номер 4810137200:08:017:0012), який зареєстровано у Миколаївській міській раді 14.08.2013 р. за № 9420, в наступній редакції:
«ДОДАТКОВА УГОДА № _______
до договору оренди землі, який зареєстровано у
Миколаївській міській раді 14.08.2013 р. за № 9420
м. Миколаїв "____" ___________202_р.
Миколаївська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СТІВ», ідентифікаційний код 20863648, в особі директора Бичковського Олексія Геннадійовича, що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окрема - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», п. 3.1. Договору оренди землі від 14.08.2013 № 9417 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду про нижченаведене:
1. Поновити термін дії Договору оренди на 5 (п'ять) років, до 17.01.2030 р. на тих самих умовах.
2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
3. Ця додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.
4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками Сторін.
Реквізити та підписи сторін:
Орендодавець: Орендар:
Миколаївська міська рада Товариство з обмеженою відповідальністю
54001, м. Миколаїв, фірма “СТІВ»
вул. Адміральська, 20 код ЄДРПОУ 20863648
код ЄДРПОУ 26565573 Місцезнаходження: 54029, м. Миколаїв,
тел. 37-22-59 вул. Г. Петрової, 5, кв. 32, тел.: 0675580543
Міський голова Директор ТОВ фірма “СТІВ»
_______________ О. Ф. Сєнкевич _____________ О.Г. Бичковський».
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 31.07.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості, а також перебуванням у щорічній відпустці у період з 17.06.2025 по 27.06.2025 року, з 15.07.2025 по 17.07.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва