79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.07.2025 Справа № 914/663/25
Господарським судом Львівської області в складі судді Бортник О. Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О. розглянуто у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім», м. Одеса,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтерс», м. Львів,
про стягнення 401792,17 грн.
За участі представників:
Від позивача: Тавровський С.Г. - адвокат,
Від відповідача : не з'явився.
Суд встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший дім», м. Одеса, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтерс», м. Львів, 401792,17 грн., з яких: 120854,20 грн. основного боргу, 182469,65 грн. пені, 78250,90 грн. інфляційних та 20217,42грн. 3% річних.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № ІФ-0220/03 про постачання матеріалів будівельного призначення від 03.02.2020р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого йому по видатковій накладній № И-ПД-000081/01 від 17.03.2020р. товару вартістю 120854,20 грн. Крім цього, позивач на підставі п. 5.1. Договору та ст. 625 ЦК України просить стягнути на його користь 182469,65 грн. пені, 78250,90 грн. інфляційних та 20217,42грн. 3% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів на спростування обставин, наведених у позовній заяві, не подав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судові засідання з розгляду справи відкладались з підстав, зазначених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування у відповідача невиконаного обов'язку з оплати поставленого йому позивачем товару або ж доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує існування обставин, що належать до предмету доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви та до заяви про виконання ухвали суду.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Між сторонами у справі 03.02.2020 р. укладено Договір № ІФ-0220/03 про постачання матеріалів будівельного призначення.
Згідно з п.п. 1.1., 2.2., 2.4., 2.6., 3.3., 3.4., 4.5., 5.1. Договору позивач, на підставі замовлення відповідача, зобов'язувався передати у власність відповідача матеріали будівельного призначення (надалі - товар), а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Назва, асортимент, кількість та ціна товарів визначається в рахунках-фактурах, що надані позивачем. Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана Сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни.
В підтвердження прийняття замовлення позивач, протягом 2 (двох) банківських днів надає відповідачу відповідний рахунок-фактуру.
У випадку погодження відповідача з цінами, кількістю, асортиментом зазначеними у рахунку-фактурі відповідач зобов'язаний, протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виписки рахунка-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі, провести оплату, в розмірі та на умовах зазначених в п.3.4. даного Договору.
Датою поставки товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній позивача.
Оплата здійснюється відповідачем на підставі цього договору, рахунку-фактури, виставленого позивачем на вартість поставленої партії товару та накладних. При здійсненні платежу відповідач повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору.
Відповідач на підставі виставленого позивачем рахунку здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу 100% попередньої оплати товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі.
Постачання товару і його прийняття оформлюється у видатковій накладній, що підписується уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника відповідача повинні бути підтверджені довіреністю, обов'язково завіреною початковою відповідача.
За порушення умов даного Договору сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, за умови надходження вимоги від постраждалої сторони.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабудгруп» (ідентифікаційний код 43282724) 26.11.2021 р. змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайтерс» (ідентифікаційний код 43282724). Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого за запитом суду від 14.03.2025 р. (а.с. 58-60).
Згідно з п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 118 зі змінами, ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.
На підтвердження факту поставки відповідачу товару на суму 184804,20 грн. позивачем подано суду видаткову накладну № И-ПД-000081/01 від 17.03.2020р.
Як стверджує позивач, за згаданою вище видатковою накладною, відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 63950 грн. На підтвердження часткової оплати відповідачем товару за цією видатковою накладеною позивач подав суду платіжні інструкції № @2PL904157 від 09.07.2020р., № @2PL892475 від 09.07.2020р., №@2PL572595 від 24.07.2020р., № @2PL427046 від 18.09.2020р., № @2PL270771 від 02.10.2020р., № @2PL855996 від 28.10.2020р., № @2PL861788 від 13.11.2020р., № @2PL681349 від 30.12.2020р., № @2PL003726 від 29.03.2021р., № @2PL697915 від 26.04.2021р., № @2PL050563 від 18.05.2021р., № @2PL106673 від 08.07.2021р., № @2PL358891 від 31.08.2021р., № @2PL464374 від 23.11.2021р., № @2PL593904 від 14.12.2021р., № @2PL101846 від 28.08.2023р.
З урахуванням часткових оплат відповідача, його заборгованість перед позивачем становить 120854,20грн.
Позивач скерував відповідачу 17.10.2024р. претензію № 672/02, в якій просив сплатити 120854,20 грн. заборгованості (а.с. 49-51). Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з своєчасної та повної оплати отриманого товару та право позивача на отримання згаданих коштів. Порушене відповідачем право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 120854,20грн. основного боргу.
Частино 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що відповідач на підставі виставленого позивачем рахунку здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу 100% попередньої оплати товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі п. 5.1. Договору та ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 182469,65 грн пені за період з 17.03.2020 р. до 10.03.2025 р., 78250,90грн. інфляційних за період з квітня 2020 р. до січня 2025 р. та 3% річних в сумі 20217,42грн. за період з 17.03.2020 р. до 10.03.2025 р.
Здійснивши обрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені, суд дійшов висновку, що ця позовна вимога підлягає задоволенню частково, сумі 118421,71 грн. за період з 17.03.2020р. до 30.06.2023 р.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача решти пені необґрунтовані, оскільки згідно з ч. 6 ст 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п.7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак позивач мав право на нарахування пені до 30.06.2023р., а не до 10.03.2025р.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що у п. 5.1. Договору сторони встановили інший строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки зазначене у цьому пункті Договору формулювання стоється розміру визначеної сторонами пені, а не строку, після спливу якого припиняється нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до висновків великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові від 16 жовтня 2024 р. у справі № 911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
Крім цього, позивачем не взято до уваги того факту, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 20217,42 грн. за період з 17.03.2020 р. до 10.03.2025 р. підлягають до задоволення в сумі 20188,97 грн. за період з 17.03.2020 р. до 10.03.2025 р.
В задоволенні решти 3% річних суд відмовляє, з огляду на те, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення трьох процентів річних.
Висновок суду про те, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та трьох процентів річних відповідає висновкам, викладеним у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача 78250,90 грн. інфляційних за період з квітня 2020р. до січня 2025р., то такі підлягають задоволенню частково, в сумі 78101,3грн.
Відповідно до даних Державної служби статистики України індекси інфляції встановлюються у вигляді цілого числа та десятих чисел (одного знаку після коми). У листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. за № 62-97р теж йдеться про те, що сукупний індекс інфляції за певний період часу визначається, виходячи з цілого числа та однієї десятої, шляхом заокруглення чисел.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення решти інфляційних задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні спору виходив з того, що згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 та частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до норм статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» (65048, м. Одеса, вул. Корженка Вадима, буд. 10, код ЄДРПОУ 35116943) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтерс» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 72, код ЄДРПОУ 43282724) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтерс» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 72, код ЄДРПОУ 43282724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» (65048, м. Одеса, вул. Корженка Вадима, буд. 10, код ЄДРПОУ 35116943) 120854,20грн. основного боргу, 118421,71 грн. пені, 20188,97 грн. трьох процентів річних, 78101,30 грн. інфляційних та 4050,79 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.08.2025 р.
Суддя Бортник О.Ю.