ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/2814/25
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовомФізичної особи-підприємця Дещенко Поліни Аркадіївни
доФізичної особи-підприємця Муртазалієвої Мар'ям Магомедівни
простягнення 69 773 грн 91 коп.
Представники сторін: не викликались
Встановив:
07.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Дещенко Поліни Аркадіївни з вимогами до Фізичної особи-підприємця Муртазалієвої Мар'ям Магомедівни про стягнення 69 773 грн 91 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди приміщення від 28.03.2023 № 2803/23 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 44 293 грн 00 коп. та заборгованість за комунальні послуги в розмірі 12 169 грн 46 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 2 250 грн 76 коп. 3 % річних, 8 293 грн 10 коп. інфляційних втрат та 2 767 грн 59 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відмовлено Фізичної особи-підприємця Дещенко Поліни Аркадіївни в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
27.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/2814/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 04.08.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 01.04.2025, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 12.04.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету.
З огляду на вищевикладене, оскільки Фізична особа-підприємець Муртазалієва Мар'ям Магомедівна не скористалася наданими їй процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
28.03.2023 між Фізичною особою-підприємцем Дещенко Поліною Аркадіївною (орендодавець за договором, позивач ку справі) та Фізичною особою-підприємцем Муртазалієвою Мар'ям Магомедівною (орендар за договором, відповідач у справі) укладено договір оренди приміщення № 2803/23 (далі - договір оренди) відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, вуя. Панаса Мирного, буд. 20 (далі за текстом - приміщення), що є власністю орендодавця на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.11.2021, виданого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В., зареєстроване в реєстрі за № 2046. Загальна площа Приміщення становить 29,4 кв.м.
Згідно з пунктом 2.1. договору оренди орендар приміщення надається орендарю для здійснення підприємницької діяльності, а саме для обладнання в приміщенні кафетерію.
У відповідності до пункту 3.1. договору оренди передача приміщення здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду.
Термін оренди складає 12 (дванадцять) місяців починаючи з 04.04.2023 (пункт 4.1 договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору розмір орендної плати складає 1300 (одна тисяча триста) дол. США у гривневому еквіваленті за курсом продажу валют у відділеннях АТ КБ "ПриватБанк" на день розрахунку. Розмір орендної плата може змінюватись шляхом укладання між сторонами додаткових угод, що підписуються обома сторонами і є невід'ємною частиною договору. зобов'язання по сплаті орендної плати виникають у орендаря з моменту підписання даного договору.
Пунктом 5.2 договору сторонами визначено, що орендар здійснює оплату орендної плати в безготівковому порядку або готівкою Орендодавцю наступним чином: в безготівковому порядку до першого числа кожного місяця у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця; готівкою частинами, але не більше 10 (десяти) тисяч гривень за один день в період з першого по п'яте число кожного місяця.
Згідно з пунктом 6.1 договору всі витрати, пов'язані з експлуатацією приміщення, несе виключно орендар.
Орендар укладає від свого імені договори, пов'язані з експлуатацією приміщення з усіма відповідними організаціями та установами. Оплата за договорами на постачання комунальних послуг, які укладені з орендодавцем оплачуються орендарем на підставі квитанцій на оплату за надані послуги від відповідних комунальних служб (пункт 6.2 договору).
У відповідності до пункту 8.1. договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі, пов'язані з експлуатацією приміщення та нести всі витрати щодо експлуатації та утримання приміщення, утримувати його в належному санітарному стані та повній справності, а також дотримуватися протипожежних правил і правил користування тепловою та електричною енергією.
Відповідно до Акту здачі-приймання до договору оренди 04.04.2023 приміщення було передано в оренду орендарю. Зауважень до стану переданого приміщення були відсутні.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди від 28.03.2023 з урахуванням ринкових змін сторони змінили розмір орендної плати на період квітень-червень 2023 року та встановили її у розмірі 800 (вісімсот) дол. США, яка сплачується у гривневому еквіваленті за курсом продажу валют у відділеннях АТ КБ "ПриватБанк" на день розрахунку.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 до договору оренди від 10.06.2023 з урахуванням ринкових змін сторони встановили наступний розмір орендної плати: за липень 2023 року - 800 дол. США; за серпень 2023 року - 800 дол. США; за вересень 2023 року - 900 дол. США; за жовтень 2023 року - 900 дол. США; за листопад 2023 року - 900 дол. США; за грудень 2023 року - 1 000 дол. США; за січень 2024 року - 1 000 дол. США; за лютий 2024 року - 1 000 дол. США; за березень 2024 року - 1 000 дол. США.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів та відшкодування вартості комунальних послуг за період з 04.04.2023 по 05.11.2023, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 44 293 грн 00 коп. та заборгованість відшкодування вартості комунальних послуг в розмірі 12 169 грн 46 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів та відшкодування вартості комунальних послуг за період з 04.04.2023 по 05.11.2023, та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача 44 293 грн 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати та 12 169 грн 46 коп. заборгованості відшкодування вартості комунальних послуг, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача, 2 767 грн 59 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 03.03.2024 по 14.03.2024, а також 8 293 грн 10 коп. інфляційних втрат та 2 250 грн 76 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 04.11.2023 по 03.03.2025.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Так, пунктом 10.3.3. договору оренди сторони погодили, що у випадку прострочення з вини орендаря терміну сплати орендних платежів та платежів, обумовлених даним договором, стягується пеня в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договорів.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені та інфляційних втрат судом встановлено, що розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 767 грн 59 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 03.03.2024 по 14.03.2024, а також 8 293 грн 10 коп. інфляційних втрат та 2 250 грн 76 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 04.11.2023 по 03.03.2025, визнаються судом обґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Муртазалієвої Мар'ям Магомедівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дещенко Поліни Аркадіївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 44 293 (сорок чотири тисячі двісті дев'яносто три) грн 00 коп., заборгованість відшкодування вартості комунальних послуг в розмірі 12 169 (дванадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн 46 коп., пеню в розмірі 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн 59 коп., інфляційні втрати 8 293 (вісім тисяч двісті дев'яносто три) грн 10 коп., 3 % річних в розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн 76 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька