номер провадження справи 7/20/25
31.07.2025 Справа № 908/328/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 908/328/25
за позовом: Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Енерго» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 42А, офіс 117, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42165732)
про стягнення 173 337,82 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Макаренко А.М., дов. №213 від 20.05.2025
від відповідача: Мельніков Олексій Анатолійович (в залі суду) - керівник, витяг з ЄДР; Русанов Євген Олександрович (в залі суду) - наказ №3 від 17.09.2018, наказ №33-к від 01.07.2025
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована в системі “Електронний суд» 06.02.2025, зареєстрована в канцелярії суду вх № 362/08-07/25 від 06.02.2025) Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (надалі - ПАТ “Запоріжжяобленерго») до Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність Енерго» (надалі - ТОВ “Співдружність Енерго») про стягнення 173337,82 грн, що складається з 56459,07 грн суми 3% річних, 116 878,75 грн суми інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є. та присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/328/25.
Ухвалою суду від 11.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/328/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У системі «Електронний суд» 01.03.2025 відповідачем сформовано відзив на позовну заяву у якому відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, але просить суд зменшити розмір 3% річних та суми інфляційних втрат на 80%.
Позивачем у системі «Електронний суд» 05.03.2025 сформовано відповідь на відзив у якій останній заперечив проти аргументів відповідача викладених в відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зменшення розміру 3% річних та суми інфляційних втрат на 80%.
Ухвалою суду від 09.04.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи № 908/328/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. У підготовче засідання викликати уповноважених представників сторін, явку яких визнати обов'язковою. Підготовче засідання призначено на 30.04.2025 о 09 год. 30 хв.
У підготовчому засіданні 30.04.2025 приймали участь представники обох сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.
Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.04.2025 відкладено підготовче засідання на 03.06.2025 о 10 год. 30хв.
Позивачем 30.05.2025 у системі “Електронний суд» сформовано клопотання про зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго».
Також позивачем 30.05.2025 у системі “Електронний суд» сформована заява про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 03.06.2025 приймали участь представники обох сторін.
Представник позивача підтримала заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача не заперечив.
Заява про збільшення розміру позовних вимог судом прийнята до розгляду. Спір розглядається з урахування поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог у сумі 173358,76 грн, яка складається з 56 480 (п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень 01 копійок 3% річних, 116 878 (сто шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок інфляційні нарахування.
Судом у підготовчому засіданні 03.06.2025 з'ясовано у представників сторін, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представники сторін повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 03.06.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 08.07.2025 о/об 09год. 30хв.
Представник відповідача у судове засідання 08.07.2025 не прибув. Разом з тим, 18.06.2025 відповідачем у системі “Електронний суд» сформовано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи це зайнятістю свого представника в іншій судовій справі №334/4967/24 та неможливістю його явки у судове засідання з поважних причин. У зв'язку з цим, відповідач просив суд перенести судове засідання на іншу дату.
Суд у судовому засіданні з'ясував позицію представника позивача щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні залишив вирішення поданого клопотання на розгляд суду.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та оголосив вступне слово.
Ухвалою суду від 08.07.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 15.07.2025 о/об 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 25.07.2025 судове засідання перенесено з 22.07.2025 на 31.07.2025 о/об 10 год. 30 хв.
У судовому засіданні брали участь представники сторін. Представник позивача зазначив, що позов підтримує у повному обсязі. Представники відповідача заперечили проти його задоволення.
У судовому засіданні 31.0.2025 брали участь представники сторін. Представник позивача зазначив, що позов підтримує у повному обсязі. Представники відповідача заперечили проти його задоволення.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
У судовому засіданні 31.07.2025 справу розглянуто за участі представників сторін. Суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Енерго» 173337,82 грн, що складається з 56459,07 грн суми 3% річних, 116 878,75 грн суми інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати отриманих рахунків за надання послуг з розподілу електричної енергії за публічним договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 73 від 26.02.2019, що стало підставою звернення ПАТ «Запоріжжяобленерго» до суду з вимогами про стягнення з ТОВ «Співдружність Енерго» 56459,07 грн суми 3% річних та 116 878,75 грн суми інфляційних втрат.
З урахування поданої позивачем до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду спір розглядається у сумі 173358,76 грн, яка складається з 56 480 (п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень 01 копійок 3% річних, 116 878 (сто шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок інфляційні нарахування.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 67, 173, 193, 202, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 633, 634, 641, 644 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Використовуючи надане процесуальним законом право, відповідач надав відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.03.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 03.03.2025), який судом прийнято до розгляду. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір 3% річних та втрат від інфляції на 80%.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність Енерго»» (далі - ТОВ «Співдружність Енерго», Електропостачальник, Відповідач) укладено публічний Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 73 (далі - Договір) шляхом подання заяви приєднання. Відповідно до чинного законодавства Договір є публічним договором приєднання і укладений між сторонами з 26.02.2019 в редакції Позивача, опублікованої на сайті http//www.zoe.com.ua з подальшими змінами (далі Договір).
Розділом 1 Договору зазначено, що цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника як послуги ОСР.
Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору.
Умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться ОСР в електронному вигляді. ОСР забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб'єкта роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 2.2 Договору постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об'єктів споживачів Постачальника згідно з Додатком 1 «Порядок розрахунків», який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до пунктів 3.2 -3.5 Договору постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії, розподілу забезпечує Постачальник.
Розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць. Оплата послуг з розподілу здійснюється постачальником у формі 100% попередньої оплати. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником на поточний рахунок ОСР.
Згідно із підпунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу 1 ПРРЕЕ попередня оплата - оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.
Пунктом 2.2 Додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору встановлено, що оплата вартості послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником у формі 100% попередньої оплати за рахунками, що надає ОСР Постачальнику у періоді, що передує розрахунковому. Рахунки для оплати послуг розподілу електричної енергії, додаткових та інших послуг, що обумовлені Договором, ОСР направляються електронною поштою на адресу Постачальника, яка вказана у Заяві приєднання до Договору у розділі «Реквізити електропостачальника», нарочним надаються уповноваженому представнику Постачальника, або через службу кур'єрської доставки, або поштою рекомендованим листом. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду.
Пунктом 2.3 Додатку 1 передбачено, що постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта прийняття передавання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та Постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду (п. 2.8. цього Порядку розрахунків), та рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання.
У відповідності до пунктів 2.4, 2.6, 2.7 Додатку № 1 до Договору датою отримання рахунка Постачальником, вважається - у разі направлення рахунка електронною поштою - вважається наступний робочий день після направлення їх ОСР.
Оплата послуг з розподілу електроенергії та оплата додаткових послуг здійснюється окремими платіжними дорученнями.
Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСР.
Так, Позивачем на виконання умов цього Договору були виставлені Відповідачу наступні рахунки на оплату:
- рахунок №73/12пп від 14.11.2023 на суму 989 357,33 грн. (кінцева дата оплати 25.11.2023);
- рахунок №73/01пп від 13.12.2023 на суму 1 129 834,15 грн. (кінцева дата оплати 25.12.2023);
- рахунок №73/02пп від 12.01.2024 на суму 952 045,27 грн. (кінцева дата оплати 25.01.2024);
- рахунок №73/03пп від 14.02.2024 на суму 954 445,01 грн. (кінцева дата оплати 25.02.2024);
- рахунок №73/04пп від 12.03.2024 на суму 953 645,10 грн. (кінцева дата оплати 25.03.2024);
- рахунок №73/05пп від 17.04.2024 на суму 964 115,98 грн. (кінцева дата оплати 25.04.2024);
- рахунок №73/06пп від 13.05.2024 на суму 964 035,98 грн. (кінцева дата оплати 25.05.2024);
- рахунок №73/07пп від 26.06.2024 на суму 1 035 078,20 грн. (кінцева дата оплати 04.07.2024);
- рахунок №73/08пп від 11.07.2024 на суму 1 000 185,95 грн. (кінцева дата оплати 25.07.2024);
- рахунок №73/09пп від 14.08.2024 на суму 979 921,33 грн. (кінцева дата оплати 25.08.2024);
- рахунок №73/10пп від 11.09.2024 на суму 1 003 598,78 грн. (кінцева дата оплати 25.09.2024);
- рахунок №73/12пп від 15.11.2024 на суму 1 003 486,80 грн. (кінцева дата оплати 25.11.2024);
- рахунок №73/01пп від 20.12.2024 на суму 2 852 447,29 грн. (кінцева дата оплати 30.12.2024).
Крім того, Відповідачу було виставлено відповідні рахунки (остаточні розрахунки) на оплату наданих ОСР послуг з розподілу електричної енергії, а сааме:
- рахунок №73/04 від 11.05.2024 на суму 582 452,30 грн. (кінцева дата оплати 20.05.2024);
- рахунок №73/06 від 09.07.2024 на суму 659 630,52 грн. (кінцева дата оплати 17.07.2024);
- рахунок №73/08 від 10.09.2024 на суму 1 905 215,21 грн. (кінцева дата оплати 18.09.2024);
- рахунок №73/10 від 09.11.2024 на суму 1 724 051,66 грн. (кінцева дата оплати 18.11.2024);
- рахунок №73/11 від 11.12.2024 на суму 1 783 036,57 грн. (кінцева дата оплати 19.12.2024);
- рахунок №73/12 від 11.01.2025 на суму 1 955 566,90 грн. (кінцева дата оплати 20.01.2025).
Рахунки направлені позивачем на електронну пошту відповідача, зазначену в Заяві -приєднання.
Однак, порушуючи умови договору відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач наведені вище обставини не спростував, а визнав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, якій кореспондує ч.1 ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушуючи умови договору, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та прострочив оплату отриманих рахунків, у зв'язку із чим ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернувся до суду за захистом порушеного права.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» 28.02.2024 вих. № 007-66/841, 30.05.2024 вих. №007-66/2312, 30.08.2024 вих. № 007-66/3798, 18.09.2024 вих. №007-66/4085 та 26.12.2024 вих. №007-66/5649 на адресу ТОВ «Співдружність Енерго» були направлені вимоги щодо сплати наявної заборгованості за несвоєчасну оплату послуг оператора системи з розподілу електричної енергії.
У зв'язку з порушенням відповідачем термінів оплати рахунків за надання послуг з розподілу електричної енергії позивачем, згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 3% річних в період з 28.11.2023 по 03.02.2025 в сумі 56 480,01 грн.; - інфляційних нарахувань в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 в сумі 116 878,75 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично вірним. Отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Наданий розрахунок втрат від інфляції перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», встановлено, що сума втрат від інфляції нарахована позивачем вірно.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних втрат. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
Суд із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» здійснив розрахунок інфляційних втрат, урахувавши позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19, викладену в постанові від 20.11.2020. Сума інфляційних втрат за вказаний період, відповідно до даних названої системи, становить 116 878,75 грн та підлягає задоволенню повністю.
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Як уже зазначалося, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).
За змістом вищенаведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Законодавець в главі 24 Господарського кодексу України врегулював загальні засади відповідальності учасників господарських відносин таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати вкожному конкретному випадку.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатитиу разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Наведені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 № 903/602/24.
Судові витрати.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність Енерго» (Проспект Моторобудівників, буд. 42А, оф.117 м. Запоріжжя, 69068 код ЄДРПОУ 42165732) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Метабанк», МФО 313582) 56 480 (п'ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень 01 копійок 3% річних, 116 878 (сто шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок інфляційних втрат, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок витрати по оплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.08.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна