номер провадження справи 7/110/25
04.08.2025 Справа № 916/1811/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 916/1811/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АВТОМИР» (69083, м.Запоріжжя, вул. Складська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34535386)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоолексіївський елеватор» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ32952590)
про стягнення 20004,00 грн,
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 позовні матеріали передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
До Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 916/1811/25 надійшли 12.06.2025 (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 1946/08-07/25 від 12.06.2025).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є.
У системі «Електронний суд» 07.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АВТОМИР» (надалі - ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР») сформувало позовну заяву до Господарського суду Одеської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоолексіївський елеватор» (надалі - ТОВ «Новоолексіївський елеватор») 20004,00грн заборгованості за договором на технічне обслуговування та поточний ремонт № 10 від 14.01.2022.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1811/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 69006, м.Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90.
Ухвала суду від 16.06.2025 надіслана відповідачу поштовим відправленням за адресою місцезнаходження відповідача вручена відповідачу 23.06.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 16.07.2025 сплинув тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення у справі ухвалено судом 04.08.2025.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АВТОМИР» (надалі - ТОВ «ВОСТОК АВТОМИР») звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоолексіївський елеватор» 20004,00грн заборгованості за договором на технічне обслуговування та поточний ремонт № 10 від 14.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, що стало підставою для стягнення з відповідача стягнення 20004,00грн заборгованості за договором на технічне обслуговування та поточний ремонт № 10 від 14.01.2022.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 179, 180, 193, 199, 216, 217, 218, 220 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив, участі у судових засіданнях не брав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів, викладених у позові, не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи процесуальні строки, встановлені для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
14.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АВТОМИР» (далі «Виконавець» або «Позивач») та товариством з обмеж-відповідальністю «НОВООЛЕКСІЇВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (надалі «Замовник» «Відповідач») укладено договір на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів №10.
За умовами договору, виконавець здійснює роботи з сервісного ремонту автомобіля(лів), або/і встановлення додаткового технічного обладнання з заявками замовника у приміщеннях «Виконавця» за адресою : м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 76-А.
Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що роботи виконуються відповідно до погодженої сторонами калькуляції на підставі якої складається наряд-замовлення, який підписується представниками сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.4.1. договору, замовник проводить розрахунки за виконані роботи не пізніше десяти банківських днів, з дати фактичного виконання робіт по наряд-замовленню (дати підписання Акту виконаних робіт).
Пунктом 4.2 визначено, що замовник оплачує вартість виконаних робіт та вартість запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для проведення робіт, в повному обсязі, відповідно до підписаного обома сторонами наряд-замовлення Акту виконаних робіт.
В період дії договору, на виконання його умов, позивачем надано послуги з технічного обслуговування автомобіля Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 , про що складено акт надання послуг № ВА-К-0000000009039 від 17.05.2022, на суму 2452, 00 грн.
Строк оплати за наданими послугами за вказаним актом настав 31.05.2022.
Також, за актом надання послуг №ВА-К-0000000010085 від 22.06.2022 позивачем проведено технічне обслуговування автомобіля Skoda Oktavia д/н НОМЕР_2 на 17552,00грн (строк оплати - 06.07.2022).
В супереч умовам договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, що і стало підставою для звернення з позовною заявою до суду.
Доказів протилежного відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Із положень до ст. ст. 6, 627 ЦК України слідує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до приписів статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд установив, що в період дії договору, на виконання його умов, позивачем надано послуги з технічного обслуговування автомобіля Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 , про що складено акт надання послуг № ВА-К-0000000009039 від 17.05.2022, на суму 2452, 00 грн.
Строк оплати за наданими послугами за вказаним актом настав 31.05.2022.
Також, за актом надання послуг №ВА-К-0000000010085 від 22.06.2022 позивачем проведено технічне обслуговування автомобіля Skoda Oktavia д/н НОМЕР_2 на 17552,00грн (строк оплати - 06.07.2022).
Вказані акти підписані обома сторонами без зауважень.
Згідно з п. 4.2 договору замовник оплачує вартість виконаних робіт та вартість запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для проведення робіт, в повному обсязі, відповідно до підписаного обома сторонами наряд-замовлення Акту виконаних робіт.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання.
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГП України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 ст. 202 ГП України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
За приписами статей 13, 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів сплати суми боргу відповідачем суду не надано. Заборгованість відповідача у розмірі 20004,00 грн підтверджена матеріалами справи.
Відтак, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 20004,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Також суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.
Із матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (платіжна інструкція № 825 від 24.04.2025).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Із наведеного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоолексіївський елеватор» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ32952590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК АВТОМИР» (69083, м.Запоріжжя, вул. Складська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34535386) 20004 (двадцять тисяч чотири) гривні 00 копійок суми основного боргу, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 04.08.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна