номер провадження справи 7/16/25
04.08.2025 Справа № 908/193/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 908/193/25
за позовом: Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар» (69115, м.Запоріжжя, вул. Михайлова, буд. 9, кв. 93, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33652025)
про стягнення 65 325, 20 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Шикун В.О., довіреність № 910/20-25 від 19.12.2024
від відповідача: Бондаренко Т.О., довіреність № 1 від 14.03.2025
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд» 22.01.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 22.01.2025) Концерну “Міські теплові мережі» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар» (далі - ТОВ “Дека-Стар») 65325,20 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.01.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/193/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 23.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано Концерну «Міські теплові мережі» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) надати детальний розрахунок заборгованості, яку позивач просить стягнути, відповідні пояснення викласти в тексті позову, зазначивши конкретні фактичні та правові підстави нарахування сум, що підлягають сплаті, конкретну застосовану методику для розрахунку;
2) надати акти зняття показань приладу обліку теплової енергії SHARKY 755, заводський № 51687450 за весь період заборгованості (за кожний місяць);
3) надати акти обстеження приміщення відповідача за заявлений період; докази того, яка система опалення існує в належному відповідачу приміщенні;
4) надати докази направлення рахунків відповідачеві;
5) оформити позовну заяву відповідно до вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, зазначивши, якими конкретно доказами позивач обґрунтовує фактичні підстави позову.
На виконання ухвали суду від 23.01.2025 Концерном «Міські теплові мережі» 29.01.2025 через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків. Заява про усунення недоліків подана у встановлений судом строк, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 03.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/193/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 03.03.2025 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 03.03.2025 судове засідання судом відкладено до 18.03.2025 о 12 год. 15 хв.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 17.03.2025 сформовано відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 18.03.2025 приймали участь представники обох сторін.
Представником позивача заявлено клопотання про відкладення судового засідання для подання відповіді на відзив.
Представником відповідача також заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання для надання додаткових доказів, за отриманням яких відповідач звернувся до Запорізької міської ради.
Ухвалою суду від 18.03.2025 відкладено судове засідання на 25.03.2025 о 13 год. 15хв.
Позивачем у системі “Електронний суд» 25.03.2025 сформовано відповідь на відзив (зареєстровано в канцелярії суду за № 6564/08-08/25 від 25.03.2025).
Відповідачем у системі “Електронний суд» 25.03.2025 сформовано заяву про долучення доказів (зареєстровано в канцелярії суду за № 6510/08-08/25 від 25.03.2025).
У судовому засіданні 25.03.2025 приймали участь представники обох сторін.
Ухвалою суду від 25.03.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи № 908/193/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначити на 22.04.2025 о 09 год. 30 хв.
У підготовчому засіданні 22.04.2025 приймали участь представники обох сторін.
Ухвалою суду від 22.04.2025 відкладено підготовче засідання на 14.05.2025 о/об 09 год. 30 хв.
У підготовчому засіданні 14.05.2025 приймали участь представники обох сторін.
Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки органи місцевого самоврядування не винесли рішення, яке може вплинути на розгляд справи в суді.
Представник позивача підтримав заявлене клопотання.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відкладено підготовче засідання на 04.06.2025 о 11 год. 00 хв. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
У підготовчому засіданні 04.06.2025 приймали участь представники обох сторін.
Судом у підготовчому засіданні 04.06.2025 з'ясовано у представників позивача та відповідача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представники повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 04.06.2025 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 24.06.2025 о 10 год. 30 хв.
У судовому засіданні 24.06.2025 суд оголосив протокольну перерву до 22.07.2025 о 12год. 30хв.
Ухвалою суду від 25.07.2025 судове засідання перенесено з 22.07.2025 на 31.07.2025 о/об 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 31.07.2025 брали участь представники сторін.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач частково заперечив проти позову.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
Суд закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати, на підставі ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 04.08.2025 о 12 год. 00 хв.
Суд 04.08.2025 проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача.
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар» (далі - ТОВ “Дека-Стар») 65325,20 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об'ємах, визначених договором.
Позов заявлено на підставі положень ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг».
Відповідач частково визнав заявлені позовні вимоги. Зазначив, що оскільки приміщення відповідача не може вважатися опалювальним, нарахування плати за теплову енергію повинно здійснюватися за іншою формулою, передбаченою «Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженою наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018. Просить суд позовні вимоги задовольнити частково у сумі 8934,37грн.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Концерн «Міські теплові мережі» (надалі - Позивач) діє на підставі статуту який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ».
Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. Правовідносини між Позивачем та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар» використовує нежитлове приміщення 69, підвального поверху (літ.А-5), площею 91,60 кв.м, за адресою вул. Щаслива буд.5 у м. Запоріжжя на підставі договору оренди від 26.09.2006, що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
На виконання вимог Закону 02 жовтня 2021 року позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Відповідно до вищенаведеного, станом на 01 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір № 71203581 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива буд.5 між Позивачем та ТОВ «ДЕКА-СТАР» (надалі Відповідач) з 01 листопада 2021 року є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», роздруківка публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії додається).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Обставини укладення договору визнані сторонами.
Житловий будинок по вул. Щаслива буд.5 у м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775, заводський 51687450, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
Нежитлове приміщення відповідача не оснащене розподільним приладом обліку теплової енергії.
Пунктом 5 договору зазначено, що виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (надалі Методика).
Згідно пункту 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
На виконання пункту 5 договору позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу в нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива буд.5 позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період: 01 листопада 2021 р. - 31 січня 2024 р. на загальну суму 65 325,20грн, що підтверджується також розрахунком суми грошової заборгованості, інформацією щодо нарахувань як по будинку в цілому так і по приміщенню відповідача
Позивачем були сформовані та надані відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги (копії рахунків з доказами направлення додаються).
Ураховуючи те, що відповідач не виконав свої обов'язки згідно договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 65 325,20 грн.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 2, 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 вказаного Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Таким чином аналіз наведених вище термінів дозволяє дійти висновку про те, що споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/користувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Як установлено судом, об'єкти споживання відповідача нежитлове приміщення 69, підвального поверху (літ.А-5) за адресою вул. Щаслива буд.5 у м. Запоріжжя розташовано у багатоповерховому будинку, а тому відповідач є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають зокрема у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Ураховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір № 71203581 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Щаслива, буд. 5 між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Дека-Стар» є укладеним з 01.11.2021. Договір розміщено в загальному доступі на сайті Концерну «МТМ».
Відповідно до ч. ч. 3, 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019.
Житловий будинок по вул. Щаслива буд.5 у м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775, заводський 51687450 про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
Доказів на підтвердження відключення нежитлового № 69 по вул. Щаслива, буд. 5 у м.Запоріжжі від мережі опалення відповідачем не надано, відтак вказані приміщення є опалювальними.
Пунктом 4 Типового індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Окрім цього, за змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок опалювального періоду 2021-2024 років у м. Запоріжжя розміщені в загальному доступі в мережі «Інтернет» на офіційному вебсайті Запорізької міської ради, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Отже, відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії, яка надавалась позивачем, протягом листопада 2021 року - січень 2024 року в нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 5.
Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пунктом 24 Правил № 830 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
У разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку (пункт 8 розділу І Методики).
Відповідного рішення співвласників будинку відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Пунктом 12 розділу 4 Методики передбачено: обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.
За приписами п.5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.
Тарифи Концерну «Міські теплові мережі» на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії затверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради та оприлюднені на офіційному вебпорталі Запорізької міської ради та Концерну «Міські теплові мережі».
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Типового індивідуального договору).
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На підтвердження вартості наданих послуг позивачем додані до позову копії рахунків за надані послуги за договором № 71204571 по приміщенням, що належать відповідачу на праві власності, за спірний період з листопада 2021 року по квітень 2024 року, які містять посилання на договір, загальну площу будівлі, опалювальну площу відповідача, показники вузла комерційного обліку, тип приладу, що у своїй сукупності дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії відповідачем та її вартість. За неопалювальний період позивачем здійснено нарахування абонентської плати та плати за послуги з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина). Рахунки були сформовані та виставлені споживачу в електронній формі, що підтверджено також і відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Сторонами не оспорюється факт використання нежитлового приміщення за адресою: вул. Щаслива, 5 у м. Запоріжжя, разом із цим відповідач, наполягаючи на тому, що нежитлове приміщення не є таким, що опалюється, зазначає про визначення іншої суми, що підлягає стягненню.
Аргументуючи власну позицію, посилається на акт обстеження нежитлового приміщення від 10.02.2016, наданий позивачем, за змістом якого, як зазначає відповідач, приміщення не обладнане тепловим приладами, а містить лише заізольовані трубопроводи.
Окрім цього, матеріали справи містять акт обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку від 21.03.2025, складений на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 513 від 14.09.2023, відповідно до якого нежитлове приміщення, яким користується відповідач, обладнане лише заізольованими трубопроводами.
Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає, що за положеннями згаданого рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 513 від 14.09.2023 (п. 4) належність підвального приміщення споживача до приміщень із транзитними мережами встановлюється рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради, якого в матеріали справи не надано.
Відтак, оскільки періодом стягнення є 01.11.2021-31.01.2024, у суду відсутні докази, які б підтверджували належність нежитлового приміщення відповідача до приміщення із транзитними мережами саме в цей період.
Також суд звертає увагу, що відповідно до положень Методики, чинної на час ухвалення рішення, окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що підтвердженням належності приміщення, відповідно до законодавства України, до приміщення з транзитними мережами опалення є або наявність паспорту будівлі/будинку, або рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Оскільки зазначені докази у матеріалах справи відсутні, суд позбавлений можливості віднести приміщення відповідача до зазначеної категорії.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем визначених законом послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості, що використовує відповідач на підставі договору оренди від 26.09.2006, в рамках Типового індивідуального договору № 71203581 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 по 31.01.2024 на загальну суму 65325,20 грн.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65325,20 грн за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2021 по 31.01.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача шляхом стягнення з останнього на користь позивача 2422,40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар» (69115, м.Запоріжжя, вул. Михайлова, буд. 9, кв. 93, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33652025) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458) за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 року - 31 січня 2024 року суму грошової заборгованості у розмірі 65325 (шістдесят п'ять тисяч триста двадцять п'ять) гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ “Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар» (69115, м.Запоріжжя, вул. Михайлова, буд. 9, кв. 93, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33652025) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458) судові витрати зі сплати судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ: 32121458.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.08.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна