04.08.2025 Справа № 908/2091/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі №908/2091/25
за позовом: Приватного підприємства «СТАЛЬ МН»
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)»
про стягнення суми 627855,00 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.07.2025 (суддя Педорич С.І.) відкрито провадження у справі № 908/2091/25 за позовом Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про стягнення з відповідача: Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» заборгованості в розмірі 627855,00 грн. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2025.
31.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі № 908/2091/25 (вх.№15574/08-08/25 від 01.08.2025).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2025 заяву передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області від 01.08.2025 № П-292/25, враховуючи перебуванням судді Педорича С.І. у відпустці, відповідно до пп. 2.3.41, 2.3.43, 2.3.44 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2091/25 для розгляду заяви про забезпечення позову.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 01.08.2025 вищевказану заяву визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі №908/2091/25.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, зокрема, про наступне.
Між позивачем та відповідачем укладено 10 господарських угод (договорів купівлі-продажу, поставки), за якими ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» є боржником по відношенню до ПП «СТАЛЬ МН». З огляду на невиконання ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» господарських зобов'язань, ПП «СТАЛЬ МН» було вимушене звернутися до Господарського суду Запорізької області із низкою позовів у яких ініційоване питання стягнення із ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» заборгованості по договорам. Наразі у стані розгляду знаходиться 10 справ (разом з цією), у яких загальна сума заявлених до ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» майнових вимог (не рахуючи судового збору) становить 16 819 256 грн 40 коп. За вказаних обставин, існує великий ризик вжиття відповідачем заходів спрямованих на перешкоджання вчиненню виконавчих дій у майбутньому, в тому числі унеможливлення списання грошових коштів. Обставини, які необхідно враховувати під час вирішення питання про забезпечення позову: відповідачем не вживалися дії щодо добровільної сплати грошових коштів у визначений сторонами строк; поведінка відповідача вказує на навмисне ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань; наявність великого обсягу кредиторських зобов'язань. ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що надалі призведе до неможливості виконання рішення суду у вказаній справі та недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів позивача. У випадку невжиття обраних заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача та його інтересам до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. На підставі
викладеного, заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства «Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Державному підприємству «Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» у межах суми позовних вимог на загальну суму 627 855 грн. Заявником у заяві також зазначено, що на його думку підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні, оскільки види забезпечення позову запропоновані позивачем не перешкоджають господарській діяльності відповідача, а отже не зможуть завдати збитків останньому.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів
може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
З положень частин 1, 4 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників
справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі № 908/2091/25, оцінивши викладені у ній обставини, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
В постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд зазначив, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) наведено наступні висновки:
«Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом
яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясовувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
При цьому, з положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Судом також враховано правову позицію, викладену Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, в якій зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, вжиття забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог (627 855,00 грн), спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі.
Таким чином заява позивача про забезпечення позову відповідає ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог та направлена, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту.
Разом з тим, щодо вимог про накладення арешту на грошові кошти відповідача, що містяться на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах інших держав, то заявником не надано доказів (документально не підтверджено) наявності у Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» рахунків у банківських або інших фінансово-кредитних установах інших держав.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі №908/2091/25, а саме про: вжиття забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог (627 855,00 грн), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Державному підприємству «Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)».
Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному
судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного підприємства «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі №908/2091/25 задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства «Державна кримінально-виконавча служба України (№ 55)», ЄДРПОУ 08680075 (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул.Металістів, буд. 1), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Державному підприємству «Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» у межах суми позовних вимог на загальну суму 627855 (шістсот двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять ) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне підприємство «СТАЛЬ МН», код ЄДРПОУ 45745924 (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 61).
Боржником за даною ухвалою є: Державне підприємство «Державна кримінально-виконавча служба України (№ 55)», ЄДРПОУ 08680075 (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Ухвала складена та підписана 04.08.2025.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.С. Боєва