04.08.2025 м.Дніпро Справа № 908/3486/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Дарміна М.О., (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.04.2025 у справі №908/3486/24 (суддя Лєскіна Ірина Євгенівна)
за позовом: Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -
позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 72а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43877338)
до відповідача 1: Комунальної установи “Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02005177)
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул.Шевченко, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40277858)
про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд» 30.12.2024, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 31.12.2024) заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Комунальної установи “Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (далі - КУ “ЗОБ СМЕ» ЗОР) та Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» (надалі - ТОВ “А-ЕНЕРГО») про визнання недійсним договору № 07-02 від 07.02.2024 як такого, що не відповідає інтересам держави і суспільства, з умислу однієї із сторін, застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.04.2025 у спаві № 908/3486/24 позов задоволено повністю.
Визнано недійсним Договір № 07-02 від 07.02.2024, укладений між Комунальною установою “Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02005177) та Товариством з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул.Шевченко, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40277858).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул.Шевченко, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40277858) на користь Комунальної установи “Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02005177) грошові кошти в розмірі 35 993 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 48 копійок, а з Комунальної установи “Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02005177) одержані ним за рішенням суду грошові кошти в розмірі 35 993 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 48 копійок стягнути в дохід держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 72а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43877338).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул.Шевченко, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40277858) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (адреса місцезнаходження: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а, код ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені в 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему “Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО», в якій просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “А-Енерго» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 30 квітня 2025 року у справі № 908/3486/24, рішення Господарського суду Запорізької області від 30 квітня 2025 року у справі № 908/3486/24 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Стягнути з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Енерго» всі судові витрати, в тому числі 7267,20 гривень судового збору за подання апеляційної скарги. 6. Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30 квітня 2025 року у справі № 908/3486/24 у виконаній частині, а саме: стягнути з Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Енерго» 4844,80 гривень судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2025. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3486/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.04.2025 у справі №908/3486/24 (суддя Лєскіна Ірина Євгенівна) відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
10.07.2025р. матеріали справи № 908/3486/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Щодо поданого разом з апеляційною скаргою клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, головуючий суддя доповідач виходить з наступного:
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник зазначає, що “... Повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 12.05.2025, отже строк на апеляційне оскарження цього рішення тривав до 02.06.2025. Водночас, ТОВ “А-Енерго» не було обізнано про існування цієї господарської справи і про ухвалене судом першої інстанції рішення, тому не могло своєчасно скористатися правом на його апеляційне оскарження. Так, ТОВ “А-Енерго» не є ініціатором цього судового процесу та не могло навіть припускати, що Договір про закупівлю № 07-02 від 07.02.2024, який вже є давно виконаним, буде предметом судового оскарження. На адресу зареєстрованого місцезнаходження ТОВ “А-Енерго», а саме: 70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Шевченко, буд. 30 - будь-які документи від суду та від учасників цієї справи не надходили. Дійсно, ТОВ “А-Енерго», як юридична особа, має електронний кабінет в системі “Електронний суд». Проте жодною нормою ГПК України не передбачено обов'язок юридичної особи регулярно заходити у свій електронний кабінет в очікуванні того, що будь-яка особа може звернутися до цієї юридичної особи із позовом. Будь-яких сповіщень на електронну адресу ТОВ “А-Енерго» про надходження до електронного кабінету ТОВ “А-Енерго» процесуальних документів у цій справі - не надходило. При цьому, як буде зазначено нижче, ця справа є вже другою такою справою за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області. Упродовж 2024 року в Господарському суді Запорізької області вже розглядалася справа № 908/1360/24 з тим самим позивачем, і на момент пред'явлення позову у справі № 908/3486/24 і прокурор, і позивач вже тривалий час знали, що інтереси ТОВ “А-Енерго» представляє адвокат Яценко Д.В., знали його контактний телефон та електронну пошту, однак ні прокурор, ні позивач, спостерігаючи як ТОВ “А-Енерго» не з'являється в судові засідання у справі № 908/3486/24 і знаючи про активну позицію ТОВ “А-Енерго» у справі № 908/1360/24, не вважали за необхідне повідомити його про те, що відносно його клієнта ними ініційована нова господарська справа з подібних обставин. Внаслідок цього ТОВ “А_Енерго» було позбавлене інформації про цю справу та не мало можливості здійснити свої права на професійну правничу допомогу та на своєчасний захист від пред'явлених позовних вимог, а справа була розглянута за відсутності ТОВ “А_Енерго». З цієї ж причини під час проголошення рішення суду представник ТОВ “А_Енерго» був відсутній та не мав інформації про те, що таке рішення ухвалено. Що стосується електронного кабінету ТОВ “А-Енерго», то вхід до цього електронного кабінету є можливим лише з використанням ключа кваліфікованого електронного підпису керівника ТОВ “А-Енерго». За відсутності керівника ТОВ “А-Енерго» жодна особа не може скористатися його ключем кваліфікованого електронного підпису та зайти в електронний кабінет, щоб перевірити, чи надійшли до нього певні процесуальні документи у нових справах. Повідомляю суд про те, що керівник ТОВ “А-Енерго» Андреєв Володимир Анатолійович з 12 травня по 4 червня 2025 року перебував у щорічній основній оплачуваній відпустці, а з 5 по 25 червня 2025 року - у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується копією наказу ТОВ “А-Енерго» від 28.04.2025 про надання відпустки, а також копією розпорядження ТОВ “А-Енерго» від 28.04.2025 про надання Андреєву В.А. відпустки без збереження заробітної плати. З цих об'єктивних причин керівник ТОВ “А-Енерго» не перебував на робочому місці та не мав можливості увійти в електронний кабінет за допомогою ключа ТОВ “А-Енерго». Одразу по закінченні відпусток, після появи на робочому місці 26 червня 2025 року керівник ТОВ “А-Енерго» дізнався про арешт та списання коштів з банківського рахунку ТОВ “А-Енерго». При з'ясуванні підстав такого арешту та списання стало відомо, що Тому ТОВ “А-Енерго» вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження стався з поважних, не залежних від ТОВ “А-Енерго» причин, а також враховуючи незначну тривалість пропуску такого строку, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження в цій справі…»
Суд апеляційної інстанції констатує, що дійсно, представник скаржника не був присутній в судовому засіданні 30.04.2025 при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення господарського суду (а. с. 35, том 1).
Разом з тим в матеріалах справи наявні довідки за підписом відповідального працівника Господарського суду Запорізької області про доставку до електронного кабінету ТОВ "А-ЕНЕРГО" електронних листів :
- «ст.176 - відкриття провадження у справі від 03.01.2025 ( т.1 а.с.118);
- «ст.183 -відкласти підготовче засідання від 30.01.2025 ( т.1 а.с.154);
- « ст.177 - продовжено строк підготовчого провадження ( т.1 а.с.165);
- " ст.185 - Підготовче засідання" від 13.03.25р." (т.2 а.с. 10);
- " ст.216-Ухвала про оголошення перерви від 01.04.25р." (т.2 а.с. 21);
- "ст.216-Ухвала про оголошення перерви від 23.04.25р." (т. 2 а.с. 31);
- "ст. 238 Рішення" від 30.04.2025 по справі №908/3486/24 (суддя Лєскіна І.Є.)" (т.2 а.с. 50).
Колегія суддів зауважує, що 18.10.2023р. введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023р. № 3200-IX. Зокрема, приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до положень ч.ч. 4, 8 ст. 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку змінився порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень, тощо.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд констатує, що апелянт у належний спосіб був поінформований про :
- відкриття 05.01.2025р. провадження у справі № 908/3486/24;
- відкладення 30.01.2025р. підготовчого засідання на 10.02.2025р.;
- продовження 10.02.2025р. строку підготовчого провадження на 30 днів і відкладення підготовчого засідання на 13.03.2025р.;
- закриття 13.03.2025р. підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті на 01.04.2025р.;
- оголошення 01.04.2025р. у справі перерви до 23.04.2025р.;
- оголошення 23.04.2025р. у справі перерви до 30.04.2025р.;
- виготовлення 12.05.2025р. повного судового рішення у справі.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Відповідні доводи, наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, про те, що " ... не передбачено обов'язок юридичної особи регулярно заходити у свій електронний кабінет в очікуванні того, що будь-яка особа може звернутися до цієї юридичної особи із позовом. Будь-яких сповіщень на електронну адресу ТОВ “А-Енерго» про надходження до електронного кабінету ТОВ “А-Енерго» процесуальних документів у цій справі - не надходило...." є такими, що носять характер оціночних суджень і знаходяться в межах обов'язку сторони нести негативні наслідки, пов'язані з невчиненням відповідних процесуальних дій (не ознайомлення з процесуальними документами, які надходили до електронного кабінету ТОВ "А-ЕНЕРГО" впродовж чотирьох місяців з 03.01.2025р. по 12.05.2025р. та відповідного реагування на них), а тому суперечать вимогам процесуального закону, який визначає надсилання процесуальних документів до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених належним способом інформування сторін спору про процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
З урахуванням вищевикладеного, вищевикладені ТОВ "А-ЕНЕРГО" причини для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття “справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного апеляційний господарський суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Апеляційний суд зауважує, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційний господарський суд виснує, що наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі є необґрунтованими і неповажними в розумінні ч. 3 ст. 260 ГПК України.
Апеляційний господарський суд, також враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 р., п.п. 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.
Згідно з абз. 2 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ст. 174, ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, залишається без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків, а саме: надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.
Якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, суд, -
Визнати неповажними наведені ТОВ "А-ЕНЕРГО" підстави для поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.04.2025 у справі №908/3486/24 (суддя Лєскіна Ірина Євгенівна)
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.04.2025 у справі №908/3486/24 (суддя Лєскіна Ірина Євгенівна) залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.
Роз'яснити ТОВ «А-ЕНЕРГО», що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О. Дармін