29 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/717/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» (вх. №1100Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 у справі №905/717/23 (ухвалу постановлено суддею Паляницею Ю.О. в приміщенні Господарського суду Донецької області 24.04.2025 о 15:35 год, повна ухвала складена 02.05.2025) у справі №905/717/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс», м. Київ
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська», м. Добропілля
про розірвання договору та стягнення 1666765,49 грн
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 задоволено заяву б/н від 17.02.2025 ТДВ «Шахта Білозерська» про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 по справі №905/717/23 таким, що не підлягає виконанню; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 по справі №905/717/23 щодо стягнення з ТДВ «Шахта Білозерська» на користь ТОВ «Шахт пром сервіс» заборгованості у сумі 1521203,24 грн, пені - 118232,31 грн, інфляційних втрат - 20236 грн, 3% річних - 7093,94 грн, а також судового збору в сумі 25001,48 грн.
ТОВ «Шахт пром сервіс» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 у справі №905/717/23 та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви ТДВ «Шахта Білозерська» б/н від 17.02.2025 року про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 по справі №905/717/23 таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю; стягнути з ТДВ «Шахта Білозерська» на користь ТОВ «Шахт пром сервіс» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правничу допомогу; відстрочити ТОВ «Шахт пром сервіс» оплату судового збору до завершення розгляду апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає таке:
- заборгованість, яка виникла між позивачем і відповідачем, на підставі якої суд першої інстанції дійшов висновку про зарахування вимог та виніс оскаржувану ухвалу, не є однорідною. Так, заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» у сумі 1691766,97 грн є заборгованістю за виконані, але не оплачені роботи за договором підряду у сумі 1521203,24 грн, пені 118232,31 грн, інфляційних втрат 20236 грн, 3% річних 7093,94 грн, а також судового збору в сумі 25001,48 грн. Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт Пром Сервіс» перед Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» складається із штрафу у розмірі 646264,27 грн, пені у розмірі 6074884,12 грн та судового збору у розмірі 100817,22 грн; а на думку заявника, зараховані як зустрічні, можуть бути лише основні зобов'язання;
- судом першої інстанції не досліджено питання щодо безспірності заявлених однорідних вимог, які встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили. Так, рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23 набрало законної сили 11.02.2025 не через погодження ТОВ «Шахт пром сервіс» із вказаним рішенням, а через повернення апеляційної скарги Північним апеляційним господарським судом із підстав не сплати судового збору; рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23 було допущене істотне порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: не встановлено не співмірність нарахованої неустойки із порушенням строків виконання робіт; не враховано дію воєнного стану та виконання робіт на території Донецької області, що стало підставою для порушення строків; не враховано одночасне стягнення з ТОВ «Шахт пром сервіс» як штрафу, так і пені за одне й те саме порушення - прострочення виконання зобов'язання. Вказана обставина, вказує на спірність вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» до ТОВ «Шахт пром сервіс», які судом першої інстанції були помилково оцінені як безспірні;
- судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено, що надіслання відповідачем заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги б/н від 12.02.2025 року (опис вкладення до листа, накладна та фіскальний чек поштової установи міститься в матеріалах справи) є вчиненням ним одностороннього правочину, спрямованого на часткове припинення зобов'язань сторін. В матеріалах справи міститься опис вкладення до листа, накладна та фіскальний чек із трекінг номером 8500400111300. На вказаних документах міститься адреса ТОВ «Шахт пром сервіс», але не зазначено офіційний номер телефону, що вказано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, хоча поштове відправлення фактично направлене «до відділення». Згідно роздруківки з трек-номеру вбачається, що поштове відправлення прибуло до відділення 04050 м. Київ Україна - 16.02.2025 року; повернуто відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання) 02.03.2025 року; в матеріалах справи містяться докази направлення заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги б/н від 12.02.2025 на електронну адресу боржника, однак, без електронного цифрового підпису; сканкопія заяви направлена ТДВ «Шахта «Білозерська» з неофіційної електронної адреси, яка не відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на не офіційну електронну адресу боржника без підписання її кваліфікованим електронним підписом - у ТОВ «Шахт пром сервіс» (офіційна електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1) були законні підстави не приймати такі документи до уваги, не здійснювати їх реєстрацію, обробку та аналіз, оскільки такі документи не можуть вважатися оригіналами; в матеріалах справи відсутні докази вручення заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги б/н від 12.02.2025, вказану заяву не можна вважати зробленою та вона не породжує жодних юридичних наслідків;
-судом, також не враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» уклало договір зарахування однорідних зустрічних вимог та переуступки права вимоги №21-10 від 21.10.2024, відповідно до якого право вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс», було передано новому кредитору Адвокатському бюро «Смірнов та партнери», у зв'язку з чим залік однорідних зустрічних вимог є неможливим, враховуючи відсутність станом на 12.02.2025 відповідної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська». Суд зазначив, що позивачем не доведено наявність обставин дійсного відступлення права вимоги згідно з договором №21-10 від 21.10.2024; на даний час вказаний договір зарахування однорідних зустрічних вимог та переуступки права вимоги № 21-10 від 21.10.2024 року припинив свою дію, враховуючи з'ясування обставин відсутності згоди ТдВ «Шахта Білозерська» щодо надання згоди на переуступку права вимоги під час судового розгляду заяви. Разом із тим, на момент направлення заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог - відповідний договір діяв та не був оскаржений сторонами.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 (колегія суддів: головуючий суддя Радіонова О.А., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.) витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/717/23.
Розпорядженням керівника апарату суду від 30.06.2025 у зв'язку зі звільненням у відставку судді Радіонової О.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/717/23. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 для розгляду справи визначено колегію у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 (колегія суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» (вх. №1100 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 у справі №905/717/23; встановлено учасникам справи строк по 18.07.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; роз'яснено, що відзив має бути оформлено відповідно до вимог ст. 263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 29.07.2025 о 10:45 годині.
Розпорядженням керівника апарату суду від 28.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/717/23. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 для розгляду справи визначено колегію у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
Відповідач своїм правом на подання відзиву та правом на участь у судовому засіданні не скористався, його представник у судове засідання не з'явився, був належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 у справі №905/717/23, яке набрало законної сили 23.10.2024, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» заборгованість у сумі 1521203,24 грн, пеню - 118232,31 грн, інфляційні втрати - 20236 грн, 3% річних - 7093,94 грн, а також судовий збір в сумі 25001,48 грн; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс»; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2684 грн, сплачений на підставі платіжної інструкції №0.0.3030732672.1 від 05.06.2023.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 апеляційну скаргу представника Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» - адвоката Гаврихів В.В. залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 року у справі №905/717/23 залишено без змін.
Одночасно, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23, яке набрало законної сили 11.02.2025, позов Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт Пром Сервіс» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» штраф у розмірі 646264,27 грн, пеню у розмірі 6074884,12 грн та судовий збір у розмірі 100817,22 грн, в іншій частині позову відмовлено. Також, повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» судовий збір у розмірі 31069,53 грн, сплачений за платіжною інструкцією №3179203 від 24.10.2023.
В обґрунтування заяви про визнання наказу господарського суду у справі №905/717/23 таким, що не підлягає виконанню Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024, яке набрало законної сили, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт Пром Сервіс» перед Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» складає в загальному розмірі 6821965,61 грн, в той час як відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» складає в загальному розмірі 1691766,97 грн. На підставі вищевикладеного, заявником 12.02.2025 проведено зарахування зустрічних грошових вимог у розмірі 1691766,97 грн.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції зазначив, що спори у справах №905/717/23 і №910/17800/23 виникли у зв'язку із тим, що кожна із сторін наголошувала на неналежному виконанні іншою стороною умов договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 будівельного підряду.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що надіслання відповідачем заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги б/н від 12.02.2025 (опис вкладення до листа, накладна та фіскальний чек поштової установи міститься в матеріалах справи) є вчиненням ним одностороннього правочину, спрямованого на часткове припинення зобов'язань сторін.
На підставі цього, Господарський суд Донецької області дійшов висновку, що зобов'язання сторін внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненими на суму 1691766,97 грн, у зв'язку з чим виконавчий документ, а саме наказ Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 по справі №905/717/23 про стягнення з відповідача на користь позивача вищенаведеної суми не підлягає виконанню.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Згідно з положеннями ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, відповідно до ст.328 Господарського процесуального кодексу України наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню у разі:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст.598 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України). Ці підстави наведено у ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Виходячи з положень ст. 598, 601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України, за своєю правовою природою заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень ст.601 Цивільного кодексу України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог (враховуючи зокрема і положення п.1 ч.1 ст.211 Цивільного кодексу України), у момент вчинення такого правочину, тобто у момент реалізації цього правочину суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення (зокрема, направленням такої заяви іншій стороні у зобов'язанні).
Відповідно до вимог ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України зарахування здійснюється за наявності наступних умов:
1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого (те саме повинно бути і з боржником);
2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду (гроші чи інші однорідні речі);
3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов'язання.
Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.
Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що у позивача та відповідача існує заборгованість з приводу виконання ними умов договору будівельного підряду №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022.
Проте, відповідач не погоджується з тим, що заборгованість, яка виникла між сторонами за даним договором є однорідною, внаслідок чого стверджує, що зарахування боргу є неможливим.
Колегія суддів бере до уваги висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вимоги від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 (п.30 постанови), вимоги які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Тобто, однорідними розглядаються вимоги, які виникли з однорідних підстав, договору, та мають однорідний предмет. Отже, і у позивача і у відповідача існує грошова заборгованість один перед одним, яка виникла з однорідних підстав.
Тому, посилання позивача, на те, що основне зобов'язання за договором не може бути зараховане як однорідне по відношенню до зобов'язання, яке виникло у зв'язку з несплатою штрафних санкцій відхиляється судовою колегією суддів, адже не відповідає нормам чинного законодавства та усталеній судовій практиці.
За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні грошові зобов'язання між сторонами виникли за одним правочином, вимоги сторін є зустрічними, а відповідні зобов'язання - однорідними (грошовими).
З приводу посилань заявника апеляційної скарги на не дослідження судом першої інстанції питання щодо безспірності заявлених однорідних вимог, колегія суддів зазначає про таке.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18.
Суд апеляційної інстанції встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 1691766,97 грн підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 у справі №905/717/23
Заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 6821965,61 грн підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23.
Єдиним аргументом скаржника щодо наявності спору з приводу існуючої заборгованості позивача перед відповідачем, є обставини звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у справі №910/17800/23.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку обставини подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23 не свідчать про спірність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» перед Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська».
Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі №910/17800/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23 з доданими до неї документами повернути апелянту.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23 набрало законної сили.
Ті обставини, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» повторно звернулося із апеляційною скаргою на вказане рішення не спростовуються вищевикладених висновків суду, оскільки за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі №910/17800/23 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17800/23, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 до надходження матеріалів справи №910/17800/23.
Наразі апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» не прийнята до розгляду судом, дія рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/17800/23 не зупинялася.
Таким чином, безспірність заявлених однорідних вимог встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Стосовно доводів позивача, щодо неналежного направлення відповідачем заяви про зарахування однорідних вимог на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» колегія суддів зазначає таке.
Відповідачем у справі 12.02.2025 сформовано заяву про зарахування зустрічної однорідної вимоги, яку направлено цінним листом з описом вкладення 14.02.2025 (трекінг поштового відправлення 8500400111300) на офіційну адресу ТОВ «Шахт пром сервіс», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яку вказував позивач у своїх процесуальних заявах під час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11, офіс 3/25).
Опис вкладення у цінний лист містить в собі інформацію про найменування підприємства, якому направляється заява, поштовий індекс, місце призначення та номер телефону, а саме 095-563-30-81 (том 5, а.с.160).
Саме такий номер телефону зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Шахт пром сервіс» в розділі інформація для здійснення зв'язку.
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що представником ТДВ «Шахта Білозерська» було також направлено заяву про зарахування зустрічної однорідної вимоги на електронну адресу позивача. Відправлення здійснено 17.02.2025 з електронної адреси з назвою Gavrykhiv Vadym на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 5 а.с.161).
Така сама електронна адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Шахт пром сервіс» в розділі інформація для здійснення зв'язку та вказана позивачем в усіх документах наданих ним до суду і саме на цю електронну адресу посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься заперечення ТОВ «Шахт пром сервіс» від 18.02.2025 №18-02 щодо заяви ТдВ «Шахта Білозерська» від 12.02.2025 про зарахування зустрічної однорідної вимоги (том 5 а.с.178).
Тобто, посилання заявника апеляційної скарги на те, що ТОВ «Шахт пром сервіс» не здійснювало реєстрацію, обробку та аналіз заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги, оскільки не вважають такі документи оригіналами, спростовуються матеріалами справи, адже позивач надав відповідь у вигляді заперечень на заяву відповідача.
Східний апеляційний господарський суд бере до уваги висновок викладений у пунктах 47, 51 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 де зазначено, що умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Дослідивши докази, щодо належності направлення заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги на адресу позивача, враховуючи наявність заперечень ТОВ «Шахт пром сервіс» на заяву, судова колегія відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на відсутність юридичних наслідків такої заяви.
Стосовно доводів позивача з приводу укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери» договору про зарахування однорідних зустрічних вимог та переуступки права вимоги №21-10 від 21.10.2024, на підставі якого, було передано право вимоги позивача новому кредитору Адвокатському бюро «Смірнов та партнери», у зв'язку з чим, на думку позивача, залік однорідних зустрічних вимог є неможливим, враховуючи відсутність станом на 12.02.2025 відповідної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт пром сервіс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська».
Як зазначає скаржник, на момент направлення заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог - відповідний договір діяв та не був оскаржений сторонами; на даний час вказаний договір зарахування однорідних зустрічних вимог та переуступки права вимоги № 21-10 від 21.10.2024 року припинив свою дію.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 11.2 договору будівельного підряду №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 сторони погодили, що жодна з них не може передавати свої права та/або обов'язки за цим договором третій особі без попередньої письмової згоди іншої сторони. Матеріали справи не містять згоди Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на укладення договору про переуступки права вимоги №21-10 від 21.10.2024.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позивачем не доведено наявність обставин відступлення права вимоги згідно з договором №21-10 від 21.10.2024.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з положеннями ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 у справі №905/717/23 без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України,
Апеляційну скаргу «Шахт пром сервіс» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 у справі №905/717/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 04.08.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна