вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" липня 2025 р. Справа №925/579/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мисан В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025
у справі №925/579/25 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Холл"
про стягнення 4 966 611,46 грн безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Даймонд Холл" (далі - ТОВ "Даймонд Холл"), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Даймонд Холл" у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 966 611,46 грн;
- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Даймонд Холл", у межах ціни позову 4 966 611,46 грн лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Прокурор зазначає, що ТОВ "Даймонд Холл" продовжує вести господарську діяльність, витрачаючи кошти не для здійснення розрахунків з позивачем. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими коштами, є беззаперечною, що в майбутньому ускладнить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивача.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 відмовлено у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява прокурора не підлягає до задоволення, як така, що є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №925/579/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, без з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи, що відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для її скасування.
Так, скаржник зазначає, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Щодо співмірності заходів забезпечення позову, прокурор звертає увагу на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, в даному випадку, у межах заявлених позовних вимог не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
На переконання апелянта, у випадку недостатності коштів на банківському рахунку, позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду, у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. При цьому, обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 апеляційну скаргу прокурора у справі №925/579/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.07.2025. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/579/25. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 01.07.2025.
25.06.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25.
В зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В. у відпустках з 30.06.2025 до 04.07.2025, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 розгляд апеляційної скарги прокурора на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 призначено на 24.07.2025.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України, своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 24.07.2025 з'явився представник відповідача.
Прокуратура та позивач своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, прокурор та позивач повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №925/579/25 розглядається за їх відсутності.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
Прокурор, в інтересах держави, в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Даймонд Холл" з вимогами про стягнення 4 966 611,46 грн, з яких: 4 001 839,52 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 730 582,10 грн - інфляційні втрати, 234 189,84 грн - три проценти річних.
Разом із позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Даймонд Холл", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Даймонд Холл" у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 966 611,46 грн;
- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Даймонд Холл", у межах ціни позову 4 966 611,46 грн лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів, у разі їх недостатності.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 відмовлено у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Пунктом 4 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.
Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).
Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів, можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, мотивуючи необхідність застосування заходу забезпечення виконання рішення суду, прокурором до заяви не надано жодних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливості в подальшому виконати рішення суду. Заява фактично ґрунтується лише на правовій позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.03.2023 у справі №905/488/22, про відсутність необхідності доведення необмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном. Предмет спору у справі №905/488/22 не є тотожним зі справою №925/579/25, яка призначена до розгляду.
Також місцевим господарським судом встановлено, що прокурор, опрацьовуючи портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, встановив, що ТОВ "Даймонд Холл" у період з 07.09.2020 до 02.06.2023 здійснено будівництво об'єкта: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул.Гоголя, 320 у м.Черкасах".
20.03.2025 прокурор (з метою вивчення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, спрямованих на сплату до місцевих бюджетів суб'єктами господарювання-забудовниками коштів, у якості пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів) звернувся до Черкаської міської ради із запитом №54-1269вих-25 та отримав від останньої відповідь від 01.05.2025 №8615/8338-01-11 про те, що ТОВ "Даймонд Холл", як замовник будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул.Гоголя,320 у м.Черкасах (сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів від 02.06.2023 №ЧК122230531456) із заявою щодо розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури до Виконавчого комітету Черкаської міської ради не звертався. Відповідний договір пайової участі не укладався та розрахунок розміру пайової участі у 2020 році не проводився.
Одночасно з відповіддю на запит прокурора, Виконавчим комітетом Черкаської міської ради на адресу ТОВ "Даймонд Холл" направлено вимогу від 01.05.2025 №8616/8338-01-11 про термінову сплату коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури міста щодо об'єкта будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул.Гоголя,320 у м.Черкасах", яка станом на дату введення в експлуатацію об'єкта будівництва складала 4 001 839,52 грн та повідомлено останнього про направлення матеріалів до прокуратури з метою підготовки та скерування відповідного позову щодо захисту інтересів Черкаської міської ради у разі несплати коштів пайової участі.
При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно з даними з сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення (вимога Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.05.2025 №8616/8338-01-11) за штриховим кодовим ідентифікатором 1800100410672, направлене ТОВ "Даймонд Холл" за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. М. Вербовецького, 15, "вручено за довіреністю" 16.05.2025 і вже 22.05.2025 (на шостий день) прокурор звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Даймонд Холл" з вимогами про стягнення 4 966 611,46 грн, а також заявою про забезпечення позову. Відтак, короткий проміжок часу від моменту направлення вимоги відповідачу до моменту звернення прокурора з позовом до Господарського суду Черкаської області порушує рівновагу господарського інтересу та ставить відповідача в нерівні процесуальні умови з прокурором.
Відповідно до інформації з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за параметрами запиту "реєстраційний номер в ЄДЕССБ ЧК122230531456" в розділі "Пайова участь" наявний запис наступного змісту: "Підстава для звільнення від сплати пайової участі - Пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ від 20.09.2019".
Аналізуючи викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що прокурором не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача (за захистом яких прокурор звернувся з позовом до суду) - у разі задоволення позову. Прокурором не подано доказів на підтвердження намагань вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від сплати коштів пайової участі (в тому числі шляхом розпорядження своїм майном), вчинення яких обумовлюється в часі після прийняття об'єкта в експлуатацію. Зокрема, судом враховано внесений Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю до дозвільного документу - сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів з реєстраційним номером ЧК122230531456 запис про наявність підстав для звільнення замовника, ТОВ "Даймонд Холл", від сплати пайової участі, відповідно до пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, чи й у строк після направлення Виконавчим комітетом Черкаської міської ради на адресу ТОВ "Даймонд Холл" вимоги №8616/8338-01-11 про сплату коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури міста щодо об'єкта будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул.Гоголя,320 у м.Черкасах" в розмірі 4 001 839,52 грн, з якими пов'язується застосування забезпечення позову.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заява прокурора не підлягає задоволенню, як така, що є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 - без змін.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.05.2025 у справі №925/579/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/579/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 04.08.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран