Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11000/25
23 липня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100120000149 від 21.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,
Слідчий СВ управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100120000149 від 21.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025100120000149 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 21.07.2025: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровоград, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимому повідомлено про те, що він підозрюється у погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.07.2025, приблизно о 01 год. 52 хв., на пероні станції метро «Театральна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, рядовий поліції ОСОБА_7 під час виконання своїх службових обов'язків, будучи одягненим у формений одяг чорного кольору працівників поліції із розпізнавальними знаками (відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до працівників правоохоронних органів відносяться працівники Національної поліції), з метою припинення дій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який намагався незаконно проникнути до тунелю метрополітену, та перевірки його документів, діючи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», з вказаною метою підійшов до ОСОБА_4 .
У свою чергу, ОСОБА_4 на дії працівника поліції почав поводити себе агресивно в бік поліцейського, висловлюючись в його бік нецензурною лайкою.
В цей момент, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на погрозу вбивством працівникові правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на погрозу працівникові правоохоронного органу вбивством, у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 21.07.2025, приблизно о 01 год. 52 хв., ОСОБА_4 , знаходячись у на пероні станції метрополітену «Театральна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, умисно повідомив поліцейського ОСОБА_7 , який виконував службові обов'язки щодо охорони громадського порядку та був одягнутий у формений одяг із розпізнавальними знаками і ніс службу на території КП «Київський метрополітен», він своєю правою рукою, яку тримав у відкритій сумці-рюкзаку з переді, дістав та показав частину предмету схожого на пістолет, та пригрозив поліцейському ОСОБА_7 , що вб'є останнього. В обставинах що склалися поліцейський ОСОБА_7 реально сприйняв погрозу вбивства щодо себе.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Обґрунтованість підозри громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується наступними доказами: Рапортами про виявлені кримінальні правопорушення від 21.07.2025; Протоколом огляду місця події від 21.07.2025 (під час проведення слідчої дії вилучено предмет схожий на пістолет); Протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.07.2025 ОСОБА_4 ; Протоколами огляду відеозаписів від 21.07.2025; Іншими матеріалами в їх сукупності.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.
З урахуванням викладеного, а також наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, та відповідно до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
На думку органу досудового розслідування, відносно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, обґрунтовано існують ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення відповідальності, усвідомленням того, що за інкримінований йому органом досудового розслідування злочин, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років.
Варто зауважити, що виникненню такої процесуальної поведінки цілком може сприяти відсутність у підозрюваного офіційного місця проживання та реєстрації в м. Києві, зухвалість вчиненні кримінального правопорушення, що виразилася у відкритості поведінки, відкритому спротиву органам правопорядку, вчинення дій під час оголошеної тривоги і наявності на станції метро значного скупчення людей, які переховувалися від повітряних атак рф.
Тому, орган досудового розслідування вважає, що відсутність реального реагування з боку влади на поведінку підозрюваного може призвести, до іншої зухвалої поведінки з боку підозрюваного, зокрема цілеспрямованої неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Вказана обставина може призвести до несвоєчасного прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні та якнайшвидшого розслідування даного кримінального провадження. Крім того, підозрюваний зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 але фактично за вказаною адресою не проживає.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 , може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовано тим, що підозрюваний під час досудового розслідування шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Разом з тим, ризик впливу на свідків є актуальним, оскільки свідки проживають та працюють у м. Києві.
На ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, на даний час у органу досудового розслідування відсутні будь-які дані щодо наявності законних джерел доходів у підозрюваного. ОСОБА_4 не повідомив про свої стійки соціальні зв'язки (щодо батьків, дружини братів, сестер тощо), що свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.
При здійсненні досудового розслідування, проведенні слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, важливою складовою для досягнення цілей кримінального провадження щодо повноти, об'єктивності, неупередженості, дотримання розумних строків є передусім належна процесуальна поведінка підозрюваного, а також виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, що за наявних обставин кримінального провадження може бути досягнута лише при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладені вище обставини, орган досудового розслідування дійшов до висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, а також недоцільно застосовувати у даному випадку з огляду на таке: особисте зобов'язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків, та враховуючи особистість підозрюваного, його поведінку, що свідчить про можливе нехтування підозрюваним своїх процесуальних обов'язків; особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру у вирішенні питання щодо поручительства, а також не відповідає суспільному інтересу; домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_4 з урахуванням вищевикладених обставин у даному клопотанні щодо антисоціальної поведінки підозрюваного під час вчинення злочину, а також не можливості підтвердження органом досудового розслідування на даному етапі досудового розслідування, що підозрюваний дійсно зареєстрований та дійсно проживає за адресою реєстрації і його поведінка дійсно буде направлена на виконання процесуальних вимог. Тому, враховуючи зазначене, застосування відносно підозрюваного домашнього арешту не виключає настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку органу досудового розслідування застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу призведе до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватися від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених підстав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо тримання під вартою його підзахисного та просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши доводи прокурора, сторони обвинувачення та захисту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до такого.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.
Зокрема у судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: Рапортами про виявлені кримінальні правопорушення від 21.07.2025; Протоколом огляду місця події від 21.07.2025 (під час проведення слідчої дії вилучено предмет схожий на пістолет); Протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.07.2025 ОСОБА_4 ; Протоколами огляду відеозаписів від 21.07.2025; Іншими матеріалами в їх сукупності.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також не зможуть запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Розглянувши доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя вважає наступне.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора у тому, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором доведено наявність підстав вважати, що наявні ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Решта зазначених у клопотанні ризиків прокурором належним чином не обґрунтована.
Перевіряючи доводи клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК).
Як зазначалося вище, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Однак, на думку слідчого судді, навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі й те, що підозрюваний раніше не судимий, зареєстрований та має постійне місце проживання, що в сукупності дає слідчому судді підстави вважати, що застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
З огляду на зазначені вище положення, до ОСОБА_4 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, підозрюваний раніше не судимий та відсутні інші обставини передбачені пунктами ч. 2 ст. 183 КПК України, які дають можливість застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам) слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки підозрюваний має місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
Крім того, слід зазначити, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об'єктивним є визначення застави на рівні 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваного. При цьому, слідчий суддя вважає, що розмір застави, про який просить застосувати прокурор, є надмірним для підозрюваного і недоведений, з точки зору матеріального стану підозрюваного.
Крім того, слід зазначити, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчим суддею не встановлено. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 196 - 197, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100120000149 від 21.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду; повністю утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_7 у кримінальному проваджені; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в'їзд до України (за їх наявності).
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою.
Термін дії обов'язків, покладених судом визначити строком до 21 вересня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1