Справа №705/2955/25
2/705/2315/25
04 серпня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 100268836 строком на 30 днів, за умовами якого відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн. Позичальник зобов'язалася повернути кредитні кошти та кошти за користування кредитом на умовах та у строки, передбачені укладеним договором. Проте, належним чином взяті на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 55920 грн. 00 коп., з яких: 12000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 42120,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1800,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами. 30.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 09Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 100268836 від 10.06.2021 в сумі 55920,00 грн. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 , тому з даним позовом звернувся до суду.
Ухвалою судді від 27.05.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
Станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 100268836 строком на 30 днів.
10.06.2021 ОСОБА_1 електронним підписом було підписано Анкету-заяву на кредит, Договір про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту.
За умовами вказаного кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн. У свою чергу, вона зобов'язалася щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати проценти. Проте, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконала, кредитні кошти не повертала та не сплачувала кошти за користування кредитом, у зв'язку з чим у неї перед кредитором утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 55920 грн. 00 коп., з яких: 12000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 42120,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1800,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
30.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 09Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 100268836 від 10.06.2021 в сумі 55920,00 грн. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої особи (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.
Відповідно до положень статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальними правилами, що випливають з положень статей 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов'язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.
Розмір невиконаних зобов'язань підтверджується даними розрахунків заборгованості за кредитним договором, згідно з яким заборгованість за договором складає 55920,00 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для задоволення позову в частині стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн., на підтвердження яких позивачем надано Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, Додаткову угоду № 100268836 від 02.04.2025, Детальний опис робіт (наданих послуг), Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 6000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з'являлися, а отже не відноситься до складних справ.
Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 3000,00 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 615, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість по кредитному договору № 100268836 від 10.06.2021 в розмірі 55920 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Леся Сергіївна Годік