Справа № 712/10170/25
Провадження № 2/712/3992/25
про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення позивачки та виселення відповідачів,
ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_5 звернулася до суду із указаним позовом, в якому просить: 1) усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_1 в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Окрім цього, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Так, згідно із ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте позивачем при поданні позовної заяви не надано доказів сплати судового збору, натомість зазначено про звільнено від сплати судового збору та надано копію посвідчення, пред'явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Оцінивши зазначені доводи позивача, суд зазначає наступне.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз п. п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Серед переліку пільг сім'ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначеного у ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні пільги щодо звільнення від сплати судового збору у справах про усунення перешкод в користуванні житлом.
Пільги членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково з таким статусом, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (подібний правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020 у справі № 9901/70/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19 та від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19).
Також, слід зазначити, що хоча норми п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Оскільки зазначена справа не пов'язана із соціальним захистом порушених прав позивачки, як члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України, відсутні правові підстави для її звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року в розмірі 3028 грн.
Згідно із п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяв немайнового та майнового характеру, які подаються фізичними особами, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач звернулись до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру.
Отже, з урахуванням кількості позовних вимог, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Судовий збір за подання заяви сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101
Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37930566
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соснівський районний суд м. Черкаси (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення позивачки та виселення відповідачів залишити без руху, надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків
У разі неможливості виконання даної ухвали у вказаний вище строк позивачу слід повідомити про це суд з належним обґрунтуванням.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вказані вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Пономар