Справа № 947/32971/24
Провадження № 1-кс/947/10726/25
30.07.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72024161010000001 від 06.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_5 , в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси (справа № 947/32971/24, провадження № 1-кс/947/9045/25) в частині накладення арешту із забороною користування та розпорядження на грошові кошти в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) дол. США, вилучені 13.06.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог клопотання вказує на те, що 13.06.2025 року в рамках вказаного кримінального провадження було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого, серед іншого, було вилучено грошові кошти на загальну суму 15 000 дол. США, володільцем яких є ОСОБА_5 .
24.06.2025 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення зазначеного обшуку майно.
Адвокат стверджує, що грошові кошти, які перебували за місцем проживання ОСОБА_5 та були вилучені під час проведення обшуку, отримані від продажу земельних ділянок, які належали родичам ОСОБА_5 з 2010 року, А отже не мають жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого проводився обшук. Вказані грошові кошти перебували у володінні ОСОБА_5 на зберіганні: 8 500 дол. США передані на зберігання матір'ю - ОСОБА_7 ; 6 500 дол. США вона мала згодом передати своїй родичці ОСОБА_8 .
Окрім того зазначає, що розгляд клопотання про арешт вилучених грошових коштів за відсутності ОСОБА_5 призвело до невідповідності висновків суду існуючим фактичним обставинам. Відповідно до змісту ухвали про арешт: «Грошові кошти, які було вилучено під час обшуку могли бути отриманими від незаконного заволодіння чужим майном, відповідно до чого відповідають критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження та потребують збереження до встановлення факту законності їх походження».
Вважає, що викладені вище обставини набуття зазначених грошових коштів беззаперечно спростовують імовірність їх отримання у незаконний спосіб та будь-яке відношення до кримінального провадження.
Також заявник посилається на те, що зазначені грошові кошти не належать будь-кому з осіб, повідомлених про підозру в рамках вказаного кримінального провадження. Більш того, вилучені грошові кошти не належать навіть ОСОБА_5 , у володінні якої вони перебували на момент проведення обшуку.
Враховуючи зазначене, адвокат стверджує, що вказані грошові кошти не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження, адже не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не мають на собі його сліди та не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не були об'єктом кримінально протиправних дій, не були набуті кримінально протиправним шляхом, у зв'язку з чим мають бути якнайшвидше повернуті власнику та володільцю.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав посилаючись на доводи та обставини викладені у клопотанні. Зазначив, що вилучені грошові кошти були вилучені у особи, яка не має будь-якого відношення до кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив долучити до матеріалів клопотання копію ухвали Одеського апеляційного суду від 16.07.2025 року про залишення без змін ухвали слідчого судді про арешт майна, та у задоволенні клопотання просив відмовити.
Вислухавши думку представника власника майна та слідчої, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що ТУ БЕБ в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 72024161010000001 від 06.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, 13.06.2025 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 14 Pro, що належить ОСОБА_9 ; грошові кошти на загальну суму 15 000 доларів США.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2025 рокуза клопотанням сторони обвинувачення було накладено арешт на вищевказане вилучене майно.
Відповідно до вищевказаної ухвали, арешт на вищевказані грошові кошти обумовлювалось тим, що вони могли бути отриманими від незаконного заволодіння чужим майном, відповідно до чого відповідають критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження та потребують збереження до встановлення факту законності їх походження.
Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано, до того ж ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного суду від 16.07.2025 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 , а ухвалу слідчого судді від 24.06.2025 року без змін.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
У судовому засіданні встановлено, що 13.06.2025 року директору ТОВ «МЕТПРОЕКТ» ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;
- ч. 1 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів;
- ч. 4 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа.
Поряд з цим у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 з 31 серпня 2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 виданого повторно 20.02.2025 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2025 року, посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1-783, ОСОБА_5 діюча від імені ОСОБА_8 на підставі довіреності та ОСОБА_10 уклали договір, за яким ??? ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_5 передала у власність (продала), а ОСОБА_10 прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,1 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121010100:02:003:0725, і сплатив за неї грошову суму. Зазначена земельна ділянка належала продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 220810, виданого Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області 17.08.2010 року на підставі Рішення Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області від 15.07.2010 року.
Також, відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2025 року посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області зареєстрованого в реєстрі за № 1-787, ОСОБА_5 діюча від імені ОСОБА_8 на підставі довіреності та ОСОБА_10 уклали договір, за яким ??? ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_5 передала у власність (продала), а ОСОБА_10 прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,0123 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121010100:02:003:0726, і сплатив за неї грошову суму. Зазначена земельна ділянка належала продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 220811, виданого Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області 17 серпня 2010 року на підставі Рішення Біляївської міської ради Білявського району Одеської області від 15 липня 2010 року.
З наданих до клопотання розписок вбачається, що сума грошових коштів, отримана ОСОБА_5 за продаж від імені ОСОБА_8 двох земельних ділянок, дорівнює 6 500 дол. США. І як зазначає сторона захисту, що саме ці кошти на момент проведення обшуку перебували у володінні ОСОБА_5 на зберіганні до моменту, коли її родичка ОСОБА_8 не повернеться до України та не звернеться до ОСОБА_5 за своїми грошима.
Поряд з цим, до матеріалів клопотання стороною захисту додано копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2025 року, посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1-788 за умовами якого ??? ОСОБА_7 передала у власність (продала), а ОСОБА_10 прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,1 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121010100:02:003:0727, і сплатив за неї грошову суму. Зазначена земельна ділянка належала продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 220814, виданого Біляївською міською радою Біляївського району Одеської області 17.08.2010 року на підставі Рішення Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області від 15.07.2010 року.
Сума грошових коштів, отримана ОСОБА_7 за продаж зазначеної земельної ділянки, дорівнює 8 500 дол. США., що підтверджується розписками продавця та покупця про отримання та передачу авансу та основної суми коштів.
Звертаючись з даним клопотанням, сторона захисту стверджує, що вказані грошові кошти перебували у володінні ОСОБА_5 на зберіганні: 8 500 дол. США передані на зберігання матір?ю - ОСОБА_7 ; 6 500 дол. США вона мала згодом передати своїй родичці ОСОБА_8 , які і були вилучені в ході обшуку, проте не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження.
Слідчий суддя приймає до уваги і той факт, що відповідно до протоколу обшуку за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що в ході проведення вищевказаної слідчої дії була присутня ОСОБА_5 , яка повідомила, що частина грошей належить їй, отримані внаслідок продажу земельної ділянки, однак надати відповідні документи не має змоги.
Таким чином слідчий суддя не виключає тієї обставини, що вилучені грошові кошти, можуть бути тими грошовими коштами, які передані ОСОБА_5 на зберігання від продажу нерухомого майна.
При вирішенні питання про скасування арешту з коштів, слідчим суддею враховується, що дана обставина не була відома на час розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
Разом з цим, стороною обвинувачення не було надано слідчому судді беззаперечні відомості відносно того, що вилучені грошові кошти набуті підозрюваним ОСОБА_9 внаслідок вчинення злочину або не є грошовими коштами які передані на зберігання ОСОБА_5 , тобто у судовому засіданні прокурор не надав доказів того, що вилучені грошові кошти отримані від кримінально-протиправних дій.
З огляду на викладене, оскільки за загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливо лише тільки коли потреби досудового розслідування (судового провадження) виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а накладений арешт є надмірним тягарем, який перешкоджає реалізації власником майна гарантованого Конституцією України права на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, та на достатній рівень життя, слідчий суддя доходить висновку, що арешт на грошові кошти належить скасувати.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна з огляду на заявлену підставу - в подальшому арешті відпала потреба, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Тому, дослідивши встановлені обставини, оцінивши доводи сторін в контексті їх вагомості в межах розгляду даного клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24 червня 2025 року на грошові кошти - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений 24.06.2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 72024161010000001 від 06.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, в частині накладення арешту із забороною користування та розпорядження на грошові кошти в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) дол. США, вилучені 13.06.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно - повернути особі, у якої воно було вилучено.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1