Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1340/25
01.08.2025 Київський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Гришко Інна Юріївна,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,
представник відповідача - Гедзь Ольга Віталіївна,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна,
третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві зазначив, що 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною було вчинено виконавчий напис № 89349, в якому запропоновано звернути стягнення з громадянина України ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет».
Зазначив, що вказаний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам закону. Нотаріусу не були подані документи, передбачені законодавством. Розмір заборгованості не є безспірним, з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк передбачений законом. Також, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Тому позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 89349, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, яким стягнуто з громадянина України ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у розмірі 10850 грн.
Судові витрати просив покласти на відповідача.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 21 лютого 2025 року у даній справі відкрито провадження, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 28).
Також, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.02.2025 у порядку забезпечення позову зупинено стягнення за виконавчим написом від 22 грудня 2021 року №89349, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 10850 грн. (виконавче провадження №76823693) - до набрання законної сили рішенням у справі №552/1340/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 09.05.2025 витребовано у Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції докази, а саме: - копію виконавчого напису № 89349 від 22 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості (виконавче провадження №76823693).
Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи судом, з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертався.
Відзиву на позов відповідач не надав, але звернувся до суду з клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В клопотання посилався на те, що витрати, які понесені позивачем під час розгляду справи, не є спів мірними із ціною позову та значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання виконаних робіт.
Треті особи письмових пояснень по суті справи суду не надали.
Інші пояснення, заяви та клопотання від учасників справи, які належним чином повідомлені про розгляд справи судом, не надходили.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису № 89349 від 22 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 не сплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 211211-ФК від 21 грудня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підстав Договору факторингу № 21/12/21 від 21 грудня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право вимоги на підстав Договору факторингу № 20190103 від 03 січня 2019 року, якому в свою чергу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу за Кредитним договором № 606213089 від 05 березня 2019 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
Нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» та стягнути з ОСОБА_1 за період з 20.12.2021 по 22.12.2021 року включно на суму у розмірі:
4000 грн. - заборгованість за кредитом,
6800 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами,
50 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Загальна сума, що підлягає стягненню - 10850 грн.
Також судом встановлено, що виконавчий напис № 89349 від 22 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 10850 гривень перебуває на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с.12-13).
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов'язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в такій частині:
«п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Питання застосування вказаних норм вже було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка за результатами розгляду сформувала свою правову позицію.
Так, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. При цьому зазначено, що відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У вказаній постанові Велика Палата зазначила, що надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Копію кредитного договору № 606213089 від 05 березня 2019 року сторонами до матеріалів справи не додано, але з долучених доказів вбачається, що вказаний договір не посвідчений нотаріально. Тому він не є не договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, відповідачем взагалі не надано доказів, що ним нотаріусу було подано документи, що свідчать про безспірність заборгованості позивача.
Відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, що підтверджували б наявність у нього права вимоги до позивача, в тому числі за кредитним договором № 606213089 від 05 березня 2019 року, як то кредитного договору, договору про відступлення прав вимоги.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, посилається на відсутність заборгованості перед ТОВ «Фінпром Маркет», у зв'язку з чим розмір заборгованості не є безспірним.
Таким чином наявними в матеріалах справи доказами не доведено безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.
Як зазначила Велика палата Верховного Суду у Постанові від 15 січня 2020 року, ухваленій в цивільній справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557 цс 19, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.
Судом встановлено, що заборгованість позивача за договором не є безспірною.
Таким чином, вирішуючи справу на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріусом вчинено за договором, який не посвідчено нотаріально, за вимогами, які не є безспірними, позивачем не підтверджено належним чином його право вимоги до ОСОБА_1 .
На підставі викладеного позов необхідно задовольнити, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати,пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються зі сплати судового збору за розгляд справи у розмірі 1211 грн. 20 коп. (а.с. 6), за розгляд заяви про забезпечення позову у розмірі 605 грн. 60 коп. (а.с.25) та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (а.с. 18).
Вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає складності справи та виконаній адвокатом роботі.
Тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру відшкодування витрат на правову допомогу.
У зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6816,80 грн. на відшкодування понесених судових витрат (1816 грн. 80 коп. + 5000,00 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, від 22 грудня 2021 року за № 89349 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором № 606213089 від 05 березня 2019 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 6816,80 грн. (шість тисяч вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) на відшкодування понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9-А, оф.204, ЄДРПОУ 43311346;
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, адреса: м.Київ, вул. Введенська, б.7/9;
третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження: м. Полтава, вул. Української Повстанської Армії, 29, код ЄДРПОУ 34962532.
Головуючий О.А.Самсонова