Справа №295/10589/24
Категорія 35
2/295/33/25
02.06.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Шевчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, -
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 є власністю відповідача та забезпечується послугами з централізованого опалення, що надає позивач. З 01.10.2009 по 01.07.2024 споживач у повному обсязі не сплачували кошти за надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 48586,15 грн, яка залишається несплаченою. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 48586,15 грн боргу за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та витрати з оплати судового збору.
Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 25.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача відзив на позовну заяву у визначений строк на адресу суду не надійшов.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду подала заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності, зазначивши про підтримання позовних вимог.
Окрім того, представником позивача до суду надано письмове пояснення, в якому зазначено, що відповідно до інформації, наданої на запит КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за вх. № 607/11 від 06.05.2011 комплекс будівель має адресу Героїв Пожежних, 125-а (в подальшому за рішенням Житомирської міської ради № 665 від 15.12.2022 вулиця Героїв Пожежних була перейменована на вулицю Героїв Пожежників без зміни нумерації будинків). Комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 складається з трьох корпусів, які мають окремі поштові адреси, а саме АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . При створенні особових рахунків будинку по АДРЕСА_2 в базі споживачів послуг КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради була відсутня технічна можливість заведення такого параметру як «корпус», тому особовим рахункам даного комплексу будинків присвоєну відповідну нумерацію, серед якої, зокрема, АДРЕСА_4 закодовано як « АДРЕСА_2 » з номером особового рахунку « НОМЕР_1 в». Отже, при формуванні позовної заяви помилково використано адресу відповідача з бази споживачів послуг « АДРЕСА_2 » замість правильної адреси - « АДРЕСА_4 ». Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.01.2025 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 . ОСОБА_2 змінила прізвище та ім'я на ОСОБА_1 .
Відповідач та її представник у судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Представник відповідача до суду подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, зазначивши про невизнання позову, а також просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_6 належить на праві власності відповідачу на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 14.09.1999, де також зареєстрвоане її місце проживання з 21.06.1991 (а. с. 16, 54).
Відповідач, будучи споживачем наданих позивачем послуг, своєчасно та в повному обсязі не проводила оплату за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01.10.2009 по 01.07.2024, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 48586,15 грн, що підтверджується оборотами по особовому рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) станом на 10.07.2024 та розрахунком заборгованості за період з 01.09.2020 по 01.07.2024 (а. с. 5-8).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що передбачено ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін (ст. 162 ЖК України).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019.
Обов'язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає з ч. 1 ст. 11 ЦК України про те, що цивільні справа та обов'язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відсутність між сторонами договору не може слугувати підствою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 20.11.2024 в справі № 463/6799/18.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
За положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 12.03.2020 на території України було встановлено карантин, який тривав по 30.06.2023 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України).
Як визначено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто, з 12.03.2020 і до скасування карантину, строки позовної давності продовжені Законом, а тому позивачем не допущено пропуску строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог за період з 12.03.2017 по 01.06.2021.
Позивач звернувся з позовом до суду 11.07.2024 щодо заборгованості за період із 01.10.2009 по 01.07.2024, пропустивши з урахуванням положень про переривання позовної давності, визначених Законом України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, строк позовної давності щодо вимог за період з 01.10.2009 по 11.03.2017. Тому за заявою представника відповідача суд застосовує до позовних вимог щодо суми заборгованості за вказаний період строк позовної давності та відмовляє в задоволенні позову в цій частині в зв'язку з пропуском позивачем зазначеного строку позовної давності при зверненні до суду з позовом.
З огляду на те, що відповідач у порушення своїх зобов'язань не сплачувала в повному обсязі та вчасно плату за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, чим були порушені права позивача, тому суд вважає за необхідне стягнути з неї заборгованість за період з 12.03.2017 по 01.07.2024, що становить 35445,06 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 259, 267, 322, 525, 526 ЦК України, ст. 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26.07.2019 № 169, ст. ст. 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 35445,06 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та 3028,00 грн судового збору, а всього 38473,06 грн (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят три гривні шість копійок).
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771, р/р НОМЕР_5 в АБ «Укргазбанк»).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя Л.М. Семенцова