Іменем України
23.07.2025 Справа №607/15275/25 Провадження №1-кс/607/4239/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025210000000096 від 16.07.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вищі Лубянки Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, у якого на утриманні перебуває одна малолітня дитина, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
23.07.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідувнння у кримінальному провадженні № 42025210000000096 від 16.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що на початку липня 2025 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за вплив на посадових осіб Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) щодо прийняття ними рішення про внесення в інформаційну систему «Оберіг» відомостей щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку у зв'язку із порушенням ним законодавчих актів та за вплив на посадових осіб експертної команди з оцінювання з повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) щодо прийняття ними рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_7 і видачі відповідної медичної документації, поєднаний з вимаганням такої вигоди.
Так, 11.07.2025 приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та знаючи про наявність в інформаційній системі «Оберіг» відомостей щодо розшуку ОСОБА_7 у зв'язку із порушенням ним законодавчих актів та розуміючи необхідність виключення інформації щодо ОСОБА_7 з даної системи, а також усвідомлюючи стан здоров'я ОСОБА_7 , що надає йому право на встановлення групи інвалідності, висунув вимогу про необхідність надання йому грошових коштів у розмірі 12000 доларів США, за вплив на посадових осіб ТЦК та СП, а також ЕКОПФО, через яких він може домовитись вирішити питання щодо внесення у інформаційну систему «Оберіг» відомостей щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку та встановлення групи інвалідності ОСОБА_7 відповідно. Зазначені обставини дають підставу отримати останнім відстрочку по мобілізації.
У разі ненадання ОСОБА_4 вказаної суми коштів, ОСОБА_7 не зможе оформити групу інвалідності, що дає підставу для отримання відстрочку від мобілізації до лав ЗСУ, а також буде значитися у інформаційній системі «Оберіг» як розшукуваний за порушення законодавчих актів.
ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним діянням, не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_4 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.
У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_4 18.07.2025 перебуваючи на території автомийки, що по вул. Галицькій в с. В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області під час зустрічі, повторно висунув вимогу ОСОБА_7 про необхідність надання йому грошових коштів у розмірі 12000 доларів США, за вплив на посадових осіб ТЦК та СП, а також посадових осіб ЕКОПФО, через яких він може домовитись вирішити питання щодо внесення у інформаційну систему «Оберіг» відомостей щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку та встановлення групи інвалідності ОСОБА_7 відповідно.
Надалі, ОСОБА_4 21.07.2025 приблизно о 19 год. 40 хв., зустрівшись із ОСОБА_7 за попередньою домовленістю, та перебуваючи поблизу відділення «Нової пошти № 1», що по вул. Микулинецька, 46, в м. Тернополі, біля автомобіля марки «KIA», що знаходився на автомобільні парковці, діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення, з корисливих мотивів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 12000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 21.07.2025 становить 501016, 80 гривень), як неправомірну вигоду для себе за вплив на посадових осіб Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за вирішення питання щодо внесення у інформаційну систему «Оберіг» відомостей про зняття ОСОБА_7 з розшуку, а також посадових осіб експертної команди з оцінювання з повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) за прийняття ними рішення щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_7 та видачі медичних документів.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 42025210000000096 від 16.07.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
21.07.2025 о 19 год. 20 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
22.07.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що має у наявності цінне рухоме та нерухоме майно, а також отримує дохід у виді пенсії, а тому має можливість внести заставу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання. Поряд з цим зазначила, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Вказала, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, пенсіонером, має міцні соціальні зв'язки та має на утриманні малолітню дитину. Відтак з урахуванням викладеного вважає, що доцільним є застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що такий запобіжний захід може запобігти усім ризикам даного кримінального провадження.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025210000000096 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
21.07.2025 о 19 год. 20 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
22.07.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_7 від 16.07.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 17.07.2025, 22.07.2025; протокол обшуку від 21.07.2025; протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 21.07.2025; протокол огляду особи та вручення грошових коштів від 21.07.2025; протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 22.07.2025; протокол огляду від 22.07.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 22.07.2025.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушенні, за які передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , який дійсний до 10.12.2031, що дає підстави вважати, що останній зможе швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Так само ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що у матеріалах кримінального провадження містяться достеменні відомості про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваним у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного кримінального правопорушення. Відтак такі засоби мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та існує ризик їх знищення, приховування, або спотворення. Також, враховуючи узгодження ОСОБА_4 своїх дій з іншим учасниками, особи яких на даний час ще встановлюються органом досудового розслідування, є ризик знищення, переховування чи спотворення речей і документів, які можуть вказувати на особи цих співучасників.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідча суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Так само слідча суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, ОСОБА_4 не працевлаштований, має зв'язки з багатьма працівниками медичних закладів, ТЦК та СП Тернопільської області, що дозволяє йому здійснювати вплив на них з метою продовження вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з внесенням у інформаційну систему «Оберіг» відомостей щодо зняття з розшуку осіб, оформленням відстрочки по мобілізації, встановленням особам групи інвалідності тощо, що свідчить про обґрунтованість та наявність вказаного ризику.
Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідча суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні.
При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину та є раніше не судимим. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідча суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 про наявність у його власності цінного рухомого та нерухомого майна, слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідком сторони обвинувачення ОСОБА_7 ;у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025210000000096 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 19 год. 20 хв. 18.09.2025.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025210000000096 від 16.07.2025 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.07.2025.
У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідком сторони обвинувачення ОСОБА_7 ;
- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 21.09.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1