01 серпня 2025 року Справа №160/842/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження у м. Дніпрі звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення у справі №160/842/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яковлев Володимир Віталійович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №160/842/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 14.09.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 вересня 2019 року з урахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 вересня 2019 року з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Згідно з даними КП «ДСС» рішення набрало законної сили, а на його виконання були видані виконавчі листи.
05.03.2025 представник позивача - адвокат Яковлев Володимир Віталійович через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/842/23, в якій просить суд: винести ухвалу по справі №160/842/23, якою встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати протягом 15 днів з дня винесення відповідної ухвали суду до суду звіт про виконання вказаного судового рішення в частині, що стосується нарахування і виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 14.09.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 вересня 2019 року з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначає, що постановою державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито 26 березня 2023 року виконавчі провадження №74554529 та №74554687. Ідентифікатор доступу ВБЕ8Е66444Г2. Станом на даний час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року по справі №160/842/23 залишається невиконаним ні в добровільному порядку та ні в примусовому порядку. 28 січня 2025 року у зв'язку із тривалим невиконанням зазначеного вище рішення суду в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (щодо не виділення коштів військовій частині НОМЕР_1 для виконання рішень) до Міністерства оборони України (скарга додається). За результатами розгляду скарги Військовою частиною НОМЕР_4 надано відповідь (лист від 10 лютого 2025 року за вих. №613/3259). У відповідь на скаргу військовою частиною НОМЕР_4 повідомлено наступне: «Після надходження відповідного фінансування, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №160/842/23, яке набрало законної сили, буде виконано у найкоротший термін». Однак, з урахуванням довготривалого невиконання рішень суду та відповіді військової частини НОМЕР_4 оформленої листом від 10 лютого 2025 року за вих. №613/3259 позивачу стає зрозумілим, що військова частина НОМЕР_1 не планує виконувати рішення суду та всіляко ухиляється від такого обов'язку.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2025 зазначену вище заяву у справі №160/842/23 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача - адвоката Яковлева Володимира Віталійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/842/23; встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 в адміністративній справі №160/842/23; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати у 45-тиденний строк з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 в адміністративній справі №160/842/23.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія ухвали про встановлення судового контролю доставлена до електронного кабінету відповідача.
Проте, звіт відповідачем подано не було.
Ухвалою від 23.05.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати у 45-тиденний строк з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 в адміністративній справі №160/842/23.
До суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить суд прийняти та затвердити звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 року по справі №160/842/23. В заяві вказано, що згідно з п.12.ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Статтею 15 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим рядком на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також інших джерел, передбачених законодавством. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою та повністю утримується за рахунок державного бюджету. Статтею 22 Бюджетного Кодексу України визначено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст.22 БКУ), головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, зокрема Міністерство оборони України. Відповідно п. 1.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту (Затвердженні наказом МОУ від 22.05.2017 № 280) визначені розпорядники бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України: Міністр оборони України - головний розпорядник; Командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ(сил), територіально-експлуатаційних управлінь, інших органів військового управління; командири військових частин. Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином: Головний розпорядник - через Департамент фінансів Міністерства оборони України; Розпорядники коштів другого рівня - через фінансово - економічні управління командувань видів ЗСУ, інших органів військового управління; Розпорядники коштів третього рівня - через фінансові органи військових частин. Враховуючи вищевикладені вимоги бюджетного законодавства України, замовлення, по КЕКВ 2800 для сплати судових рішень, потребує поступового та тривалого часу, оскільки КЕКВ 2800 є нецільовим використанням коштів. Крім того, відповідач зазначає, що 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан. На теперішній час військова частина НОМЕР_1 перебуває в районі бойових дій та виконує завдання з підтримання миру і безпеки, захисту суверенітету та територіальної цілісності держави. Враховуючи всі кошти, що не пов'язані з підтриманням бойової готовності частини надходять з Міністерства оборони України із значим запізненням, такі дії зумовлені специфічним порядком фінансування всіх військових частин, які не є розпорядником бюджетних коштів. Щомісячно з квітня 2024 року фінансово економічною службою військової частини НОМЕР_1 подаються заявки до фінансово - економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 по фінансуванню КЕКВ 2800 куди додано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №160/842/23. Будь-яка відповідь від фінансово - економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 не надходить. Відповідач указує, що військовою частиною НОМЕР_1 приймаються всі необхідні заходи для прискорення отримання фінансування для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №160/842/23.
Розглянувши звіт, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 382-1 КАС України).
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).
Як зазначено вище, у звіті Військова частина НОМЕР_1 повідомляє про те, що щомісячно з квітня 2024 року фінансово економічною службою військової частини НОМЕР_1 подаються заявки до фінансово - економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 по фінансуванню КЕКВ 2800, в які включено і рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №160/842/23.
На підтвердження цих обставин до звіту приєднані розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення за період із травня 2024 року по липень 2025 року, адресовані начальникові забезпечувального фінансового органу (Відповідальному за бюджетну підпрограму).
До цих розрахунків були включені суми, нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №160/842/23.
Таким чином, відповідачем вживаються певні заходи, направлені на виконання рішення суду у справі №160/842/23.
Проте, до звіту не надані докази надсилання і отримання вказаних вище розрахунків начальником забезпечувального фінансового органу (Відповідального за бюджетну підпрограму).
Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої ухвалено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Станом на час постановлення цієї ухвали відсутні докази виконання відповідачем рішення суду у справі №160/842/23.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До того ж, суд ураховує, що Збройні Сили України, в тому числі й військові частини, на цей час залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також до виконання завдань територіальної оборони.
З огляду на викладене, з урахуванням можливості суб'єкта владних повноважень виконати рішення суду, а також враховуючи те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, суд дійшов висновку про встановлення нового строку для виконання рішення суду у справі №160/842/23.
Керуючись статтями 90, 14, 243, 248, 256, 370, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у затвердженні звіту про виконання рішення суду у справі №160/842/23.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №160/842/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у 45-тиденний строк з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 в адміністративній справі №160/842/23.
Зобов'язати відповідача надати до суду інформацію щодо анкетних даних керівника відповідача (інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, зареєстроване місце проживання, РНОКПП тощо).
Ухвала набирає законної сили 01.08.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 01.08.2025.
Суддя Н.В. Кучугурна