01 серпня 2025 рокуСправа №160/16353/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпровського апеляційного суду (далі- відповідач, апеляційний суд), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна судова адміністрація України (далі - третя особа), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії СВП Дніпровський апеляційний суд щодо втручання в роботу АСДС, щодо порушення повної фіксації судового засідання від 13.05.2025 року по справі №210/5095/15-ц в Кривому Розі, щодо знищення відеозапису засідання, щодо прикриття незаконних дій секретаря судового засідання Юлії Матвійчук, що нанесли ОСОБА_1 моральної шкоди та матеріальних збитків;
- зобов'язати Дніпровський апеляційний суд повернути ОСОБА_1 94,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є стороною у справі №210/5095/15-ц, яка перебуває на розгляді колегії суддів Дніпровського апеляційного суду. Позивач зазначає, що під час судового засідання, призначеного на 13.05.2025 року, відеофіксація судового засідання здійснена з порушеннями, а саме: шляхом вимкнення камери та здійснення лише аудіофіксації. Зазначене позивачу стало відомо з отриманого шляхом сплати судових витрат у розмірі 94,84 грн відеофайлу технічного запису судового засідання. Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують її права та законні інтереси, що стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третьою особою Державну судову адміністрацію України.
Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються письмові пояснення та документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих на нього доказів іншим учасникам справи.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що у провадженні Дніпровського апеляційного суду (у м. Кривий Ріг) перебувала справа №210/5095/15-ц, апеляційне провадження №22-ц/803/4053/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2025 року. 13.05.2025 року відбувся судовий розгляд, судове засідання фіксувалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу, доступ до технічного засобу судового засідання ОСОБА_1 отримала 16.05.2025 року автоматизовано, після сплати судового збору. Стверджує, що в порядку ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). На вимогу Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 06.06.2022 року №156, безпосередньо перед початком фіксування судового засідання секретар судового засідання, зокрема, повинен обрати відповідно до вимог процесуального законодавства вид запису судового засідання (звукозапис або відеозапис). Для здійснення фіксування судового засідання лише шляхом звукозапису необхідно в налаштуваннях підсистеми відеоконференцзв'язку вимкнути використання відеокамери (відеокамер). Відтак, представник відповідача наголошує на тому, що секретарем судового засідання під час розгляду справи здійснено повне фіксування судового засідання в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Щодо позовних вимог в частині повернення судових витрат у розмірі 94,84 грн представник відповідача зазначає, що кошти сплачено за отримання позивачем доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті ЄСІТС, за заявою позивача та в автоматизованому порядку, відтак, відсутні підстави для його повернення. З огляду на викладене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвала суду від 09.06.2025 року, якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету третьої особи 10.06.2025 року 01:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету третьої особи 04.06.2025 року 12:59, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на 01.08.2025 року (з урахуванням строку на поштове відправлення), від пояснення від третьої особи не надходили.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є стороною справи №210/5095/15-ц.
ОСОБА_1 подано до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2025 року.
Справа №210/5095/15-ц перебувала у провадженні Дніпровського апеляційного суду, апеляційне провадження №22-ц/803/4053/25.
13.05.2025 року відбулось судове засідання у справі №210/5095/15-ц, фіксування якого здійснено за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
16.05.2025 року позивачем здійснено сплату судового збору в розмірі 94,84 грн (з них: 90,84 грн судовий збір та 4,00 грн комісійна винагорода) за отримання доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті ЄСІТС.
Технічний запис судового засідання, яке відбулось 13.05.2025 року, здійснено шляхом звукозапису.
Позивач наголошує на тому, що фіксування судового засідання протиправно не було здійснено шляхом відеозапису.
23.05.2025 року позивач звернулася до керівника апарату Дніпровського апеляційного суду з інформаційним запитом про організацію відеофіксації судових засідань, в якому повідомила про отримання файлу відеозапису судового засідання по справі №210/5095/15-ц, який не містить відео, та просила отримати пояснення від секретаря судового засідання щодо відсутності відеозапису.
Листом від 23.05.2025 року №044-63/54/2025 «Про надання інформації на запит» керівник апарату Дніпровського апеляційного суду повідомив позивачу про те, що відповідно до ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду, судове засідання в апеляційному провадженні №22-ц/803/4053/25 від 13.05.2025 року фіксувалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу, доступ до запису судового засідання в підсистемі «Електронний суд» позивач отримав 16.05.2025 року автоматизовано, після сплати судового збору. Фактів невиконання секретарем судового засідання посадових обов'язків у зазначеному судовому засіданні не встановлено.
28.05.2025 року позивач звернулася до голови Дніпровського апеляційного суду з інформаційним запитом про кримінальні дії працівників Дніпровського апеляційного суду, в якому просила надати інформацію та відповідні документи щодо порядку здійснення фіксації судового засідання технічними засобами секретарем судового засідання.
Листом від 29.05.2025 року «Про надання інформації на уточнений інформаційний запит» голови Дніпровського апеляційного суду повідомлено позивачу запитувану інформацію.
Позивач вважає, що відповідачем допущено порушення її прав та законних інтересів шляхом здійснення фіксації судового засідання з порушеннями, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Спірні правовідносини виникли під час розгляду у судовому засіданні цивільної справи №210/5095/15-ц.
Суд зазначає, що Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.
Технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу.
Розмір судового збору за видачу в електронній формі копії технічного запису судового засідання, в тому числі шляхом надання доступу до Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) для його завантаження, встановлюється законом.
Відтак, фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу здійснюється за заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду.
Судом встановлено відсутність у матеріалах справи заяви позивача з вимогою відео-фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу.
Згідно ст. 249 ЦПК України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.
У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.
Разом з тим, за наявності зауважень позивача до технічного запису судового засідання, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження подання позивачем письмових зауважень до суду щодо неповноти або неправильності запису судового засідання.
Суд зауважує, що для забезпечення належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань, встановлення рекомендацій та єдиних підходів до використання судами технічних засобів фіксування судового засідання, а також узагальнення правових норм щодо порядку фіксування судових засідань наказом Державної судової адміністрації України від 06.06.2022 року №156 затверджено Інструкцію щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання (далі - Інструкція №156).
Пунктом 6 розділу І Інструкції №156 визначено, що фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі, для цілей цієї Інструкції - підсистема відеоконференцзв'язку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції №156 судом забезпечується фіксування перебігу всіх судових засідань, крім випадків, передбачених процесуальним законодавством.
Процесуальним законодавством визначаються випадки, у яких здійснюється лише звукозапис судового засідання, та випадки, коли обов'язково здійснюється відеозапис судового засідання.
У випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції, фіксування перебігу такого судового засідання здійснюється шляхом відео- та звукозапису.
Відеозапис судового засідання передбачає одночасне здійснення звукозапису цього судового засідання.
Результатом фіксування судового засідання є, зокрема, створення технічного запису судового засідання - електронного файлу в форматі відео- та (або) звукозапису. При цьому файл відеозапису судового засідання містить в собі одночасно відео- та звукозапис судового засідання (пп. 8.1 п. 8 розділу І Інструкції №156).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІ Інструкції №156 відповідно до процесуального законодавства фіксування судового засідання здійснює секретар судового засідання.
У випадку відсутності секретаря судового засідання, його функції виконує інший працівник апарату суду, на якого відповідно до посадової інструкції чи іншого розпорядчого документу суду покладено обов'язки секретаря судового засідання.
Для фіксування судового засідання використовуються наявні в суді технічні засоби відео- та (або) звукозапису, а також підсистема відеоконференцзв'язку.
Із застосуванням засобів підсистеми відеоконференцзв'язку здійснюється фіксування судових засідань, які проводяться як в режимі відеоконференції, так і тих судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції (коли всі учасники судового процесу знаходяться в залі судового засідання).
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції №156 після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв'язку секретарю судового засідання, зокрема, необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача:
Обрати відповідно до вимог процесуального законодавства вид запису судового засідання (звукозапис або відеозапис). Для здійснення фіксування судового засідання лише шляхом звукозапису необхідно в налаштуваннях підсистеми відеоконференцзв'язку вимкнути використання відеокамери (відеокамер).
Врахувати, що для можливості проведення та відповідно здійснення відеозапису судового засідання в режимі відеоконференції, технічний засіб відеозапису повинен бути додатково обладнаний пристроями для відтворення зображення та звуку (телевізорами, моніторами чи іншими екранами з вбудованими чи окремо встановленими гучномовцями). При цьому для здійснення відеозапису судового засідання, що проводиться без застосування режиму відеоконференції, наявність окремих пристроїв для відтворення зображення та звуку не обов'язкова.
Активувати засобами підсистеми відеоконференцзв'язку режим запису судового засідання та розпочати конференцію.
Після закінчення судового засідання зупинити запис перебігу цього засідання шляхом завершення конференції засобами підсистеми відеоконференцзв'язку. Технічний запис судового засідання при цьому автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі, яке використовується підсистемою відеоконференцзв'язку.
Враховуючи зазначені вище приписи, суд не вбачає порушень секретарем судового засідання вимог Інструкції №156, оскільки останнім за відсутності заяв учасників справи, зокрема, позивача (апелянта у справі №210/5095/15-ц), було обрано відповідно до вимог процесуального законодавства вид запису судового засідання - звукозапис та вимкнено в налаштуваннях системи відеоконференцзв'язку використання відеокамер для здійснення фіксування судового засідання лише шляхом звукозапису.
Зазначене пояснює наявність на технічному записі судового засідання, яке відбулось 13.05.2025 року, лише звукозапису.
Таким чином, суд дійшов висновку, що фіксація судового засідання здійснена відповідачем відповідно до вимог процесуального законодавства.
Щодо позовних вимог в частині повернення сплаченого судового збору за отримання доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті системи «Електронний суд», суд зазначає наступне.
Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) визначає Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).
Пунктом 56 підрозділу 3 розділу ІІІ Положення визначено, що за заявою учасника справи та після сплати відповідного судового збору такий учасник може отримати копію технічного запису судового засідання на власний вибір шляхом:
1) отримання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;
2) отримання запису на оптичному диску у виді файлу.
У разі сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті учаснику справи автоматично надається доступ для скачування технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті. При цьому до АСДС автоматично надсилаються відповідне повідомлення про видачу копії технічного запису судового засідання та квитанція про сплату судового збору.
У свою чергу, відповідно до пп. 4 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання складає 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 гривень.
Відтак, за доступ до скачування технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті у системі «Електронний суд» до сплати позивачем підлягав судовий збір у розмірі 90,84 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі квитанції №E3AS-D9F4-ZSYE від 16.05.2025 року позивачем сплачено 94,84 грн (з них: 90,84 грн сума операції, 4,00 грн сума комісійної винагороди) судового збору на рахунок Казначейства України.
Також, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем отримано технічний запис судового засідання в Електронному кабінеті, за який останнім було сплачено судовий збір.
Відтак, у зв'язку з тим, що за сплачений судовий збір позивачем отримано технічний запис судового засідання в Електронному кабінеті, який здійснено відповідно до вимог процесуального законодавства, відсутні підстави для повернення позивачу зазначених коштів.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем порядку технічної фіксації судового засідання, у зв'язку із чим, права позивача не є порушеними та відсутні підстави для повернення судового збору, сплаченого за доступ до технічного запису судового засідання.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Європейський Суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.
В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат між сторонами справи.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського апеляційного суду (вул. Харківська, 13, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42270629), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 00020, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса