Справа № 674/13/25
Провадження № 2/674/243/25
про зупинення провадження у справі
31 липня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря судового засідання Мандзюка Д.Т.
з участю прокурора Кравцової О.М.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданнів залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області, поданим в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації) до ОСОБА_1 , Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення,
15 січня 2025 року до суду надійшла позовна заява Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області, подана в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації) до ОСОБА_1 , Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення (а/с 1-18).
Кам'янець-Подільська окружна прокуратура Хмельницької області, звернувшись згідно ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" з позовом на захист прав та законних інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, просить суд:
1) усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,5 га (кадастровий номер 6821887600:02:012:0005), розташованої на території Дунаєвецької міської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, шляхом:
-визнання недійним рішення 2 сесії Дунаєвецької міської ради VIII скликання від 10 грудня 2020 року № 35-2/2020 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам" в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,5 га, з кадастровим номером 6821887600:02:012:0005;
-визнання незаконним та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 та права оренди ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,5 га, з кадастровим номером 6821887600:02:012:0005, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав щодо вказаної земельної ділянки;
-скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,5 га, з кадастровим номером 6821887600:02:012:0005;
2) стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та ФОП ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору.
17 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 122-123).
17 січня 2025 року в порядку забезпечення позову (справа № 674/13/25, провадження № 2-з/674/1/25):
-накладено арешт на земельну ділянку площею 0,5 га (кадастровий номер 6821887600:02:012:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2140170168218, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), розташовану на території Дунаєвецької міської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, - на період до набрання законної сили судовим рішенням в даній цивільній справі;
-заборонено відповідачу ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки площею 0,5 га (кадастровий номер 6821887600:02:012:0005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2140170168218, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), розташованої на території Дунаєвецької міської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, з іншими земельними ділянками - на період до набрання законної сили судовим рішенням в даній цивільній справі.
24 січня 2025 року від відповідача Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області надійшов відзив (а/с 126-132), яким відповідач заперечив проти позову.
30 січня 2025 року від Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області надійшла відповідь на відзив відповідача Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (а/с 139-145), якою прокуратура підтримала заявлені позовні вимоги.
06 лютого 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив (а/с 156), яким відповідач заперечив проти позову.
13 лютого 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив (а/с 160), яким відповідач заперечив проти позову.
27 березня 2025 року від представника відповідача ФОП ОСОБА_2 - Остапчука О.О. надійшов відзив (а/с 168- 169), яким представник відповідача заперечив проти позову.
16 квітня 2025 року від Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 (а/с 179-182), якою прокуратура підтримала заявлені позовні вимоги.
16 квітня 2025 року від Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області надійшла відповідь на відзив представника відповідача Остапчука О.О. (а/с 189-192), якою прокуратура підтримала заявлені позовні вимоги.
06 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні прокурор Кравцова О.М. підтримала позов.
В судове засідання представник позивача Хмельницької обласної військової адміністрації не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, письмових пояснень не подавав.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - просить суд розглядати справу за його відсутності, заперечує проти задоволення позову.
В судове засідання представник відповідача Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - просить суд розглядати справу за його відсутності, заперечує проти задоволення позову.
В судове засідання відповідач ФОП ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - просять суд розглядати справу за їхньої відсутності, заперечують проти задоволення позову.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає наступне.
Згідно п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України с уд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України п ровадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 квітня 2025 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано господарську справу № 922/264/24 (провадження № 12-30гс235) за позовом Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації) до ТОВ "Контакт плюс", ТОВ "Харківський кінний завод", Харківської районної військової адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Люботинської міської ради Харківської області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями історико-культурного призначення.
Мотивуючи ухвалу про передачу справи, колегія суддів КГС ВС зауважує, що прокуратура звернулась до суду із цим позовом для захисту прав держави на земельну ділянку, на частині якої розташовано об'єкт культурної спадщини - пам'ятка археології. Водночас касаційна скарга не містить доводів щодо законності / незаконності вибуття земельної ділянки з державної власності, а скаржник наполягає, зокрема, на неефективності способу захисту, обраного прокурором під час звернення з позовом у цій справі. Отже, з метою вирішення спору потрібно дослідити належність та ефективність обраного способу захисту з урахуванням правового регулювання відносин щодо земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології.
Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз відповідної судової практики та звертає увагу на те, що у справах № 557/303/21 та № 748/1335/20 КЦС ВС сформував підхід, за яким зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, і в цьому разі належним способом захисту є негаторний позов.
Водночас ВП ВС у постанові від 12 березня 2024 року в справі № 927/1206/21 виснувала, що з огляду на особливості правового регулювання земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність вимога про визнання незаконним і скасування наказу органу Держгеокадастру про передачу у власність сільської ради земельної ділянки відповідає критерію правомірності та ефективності обраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Велика Палата акцентувала увагу, що такий спосіб захисту безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов'язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Реєстру, усуне порушення прав держави на особливо цінні об'єкти археологічної спадщини.
Разом із цим у вказаній вище постанові ВП ВС вказала на відсутність підстав для формулювання висновку щодо розмежування негаторного та віндикаційного позовів як способів захисту у сфері земельних правовідносин, а також для відступу від висновків, викладених у постановах КЦС ВС від 05 жовтня 2022 року в справі № 557/303/21 та від 17 травня 2023 року в справі № 748/1335/20, адже прокурор не заявив ані вимоги про повернення земельної ділянки у власність держави (негаторного позову), ані вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційного позову).
Колегія суддів КГС ВС не погоджується з підходом, який КЦС ВС сформулював у справах № 557/303/21 та № 748/1335/20, виходячи, зокрема, з того, що за усталеною практикою ВП ВС якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру (постанови ВП ВС від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 25 жовтня 2022 року в справі № 910/6567/20, від 22 листопада 2022 року в справі № 911/2609/21). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно (постанови ВП ВС від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц та від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16).
Колегія суддів КГС ВС зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Реєстрі у частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (постанова ВП ВС від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц, а також постанови ВС від 10 грудня 2021 року в справі № 924/454/20, від 25 жовтня 2022 року в справі № 910/6567/20, від 07 грудня 2022 року в справі № 911/2851/19).
З посиланням, зокрема, на висновки ВП ВС, викладені у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, колегія суддів КГС ВС наголошує, що для розмежування віндикаційного та негаторного позовів одним з критеріїв є наявність або відсутність володіння майном у власника, який відповідно пред'являє негаторний чи віндикаційний позов для захисту порушеного права. Якщо у власника наявне володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватися як негаторний позов. Натомість вимога власника, позбавленого володіння (фізичного, юридичного), який пред'являє вимогу про відновлення володіння, має кваліфікуватися як віндикаційний позов.
Також колегія суддів КГС ВС звертає увагу на постанови від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, де ВП ВС розмежувала способи захисту у позовах стосовно земель водного та лісового фонду. Висновки щодо способу захисту порушеного права держави та повернення у державну власність земельних ділянок водного фонду зумовлені насамперед тим, що в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, а набуття приватної власності на них є неможливим.
На думку колегії суддів КГС ВС, у цьому контексті є очевидним, що пам'ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, а їх ідентифікація пов'язана із взяттям на державний облік, занесенням до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що безумовно залежить від належних дій саме відповідних державних органів. Наслідки виправлення "помилки" не повинні непропорційно порушувати нове право, яке було набуте особою, яка сумлінно покликалася на законність дій державного органу (рішення Європейського суду з прав людини від 24 жовтня 2024 року в справі "Дроздик та Мікула проти України" та від 12 грудня 2024 року в справі "ТОВ "Одеська бутербродна компанія" проти України").
Колегія суддів КГС ВС вказує, що у спірних правовідносинах також необхідно врахувати постанову від 22 січня 2025 року в справі № 446/478/19, в якій ВП ВС виснувала, що коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів. Разом з тим для вирішення таких спорів земельна ділянка, для витребування якої наявні підстави, має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Витребування як належний спосіб захисту у справі № 446/478/19 не може бути застосований щодо всієї земельної ділянки, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні позивача.
З урахуванням викладеного колегія суддів КГС ВС вважає, що у разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне володіння (інша особа зареєструвала на своє ім'я право в Реєстрі), для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов, тому задоволення вимоги про витребування земель історико-культурного значення, на яких розташовані пам'ятки археології, з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає наведеним висновкам ВП ВС, речово-правовому характеру віндикаційного позову та приводить до ефективного захисту прав власника, адже гарантуватиме особі повне відновлення порушеного права, відновить володіння позивачем його майном.
На переконання колегії суддів КГС ВС, задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем. Висновки про те, що ефективним способом захисту права власності є вимога про витребування земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, у порядку, передбаченому статтею 387 ЦК України, сформульовані також у постанові ВС від 25 січня 2023 року в справі № 748/1536/20.
Разом з тим колегія суддів КГС ВС зазначає, що подібні справи перебувають на розгляді не тільки в суді касаційної інстанції, але також і в апеляційних судах та судах першої інстанції; подібні спори можуть виникнути і в майбутньому. Тому судове рішення Великої Палати Верховного Суду необхідне також для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики, оскільки справа стосується земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, збереження яких становить підвищений суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус судів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Згідно із частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 263 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду і, зокрема, Великої Палати Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, і суди повинні застосовувати такі висновки.
Велика Палата Верховного Суду визнала мотиви, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 квітня 2025 року, обґрунтованими, та прийняла господарську справу № 922/264/24 до розгляду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2025 року господарську справу № 922/264/24 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 17 вересня 2025 року.
Предметом позову в даній цивільній справі є усунення позивачу Хмельницькій обласній військовій адміністрації, як власнику земельної ділянки історико-культурного призначення, з боку відповідачів ОСОБА_1 , Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та ФОП ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення шляхом: визнання недійним рішення 2 сесії Дунаєвецької міської ради VIII скликання від 10 грудня 2020 року № 35-2/2020 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам" в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, визнання незаконним та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 та права оренди ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав щодо вказаної земельної ділянки та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм, зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин.
Таким чином, правовідносини у даній цивільній справі є подібними до правовідносин у господарській справі № 922/264/24, яка прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
З метою однакового застосування законодавства у подібних правовідносинах суд з власної ініціативи вважає необхідним зупинити провадження в даній цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду господарської справи № 922/264/24 (провадження № 12-30гс25).
Керуючись п.10 ч.1 ст.252, п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України, суд
Зупинити провадження в цивільній справі за позовом Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області, поданим в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації) до ОСОБА_1 , Дунаєвецької міської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення -
до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 922/264/24 (провадження № 12-30гс25).
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 01 серпня 2025 року.
Суддя Посунько Г.А.