29 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/1174/25
Провадження № 22-ц/820/1660/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Березюк Н.П. від 05 травня 2025 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У березні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія Пінг-Понг», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 05.01.2020 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 (на час ухвалення рішення змінила прізвище на ОСОБА_1 ) уклали кредитний договір №1364746 (індивідуальна частина) у електронній формі, за яким відповідачці наданий кредит у розмірі 5000 грн. строком на 30 днів, з терміном (датою) повернення кредиту 04.02.2020 року, зі сплатою комісії за надання кредиту 1000 грн., яка нараховувалася за ставкою 20% від суми кредиту одноразово та процентів за користування кредитними коштами в розмірі 3000 грн., які нараховувалися за ставкою 2,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов'язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти, у встановленому договором розмірі та спосіб.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 19000 грн., в т.ч. 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10500 грн. заборгованість за відсотками, 1000 грн. комісія, 2500 грн. пеня.
20.08.2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №02/08, а 24.01.2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» уклали договір факторингу №1/15, відповідно до якого позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 19000 грн.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, відповідачці надіслано досудову вимогу, у якій відповідачка повідомлена про відступлення прав вимоги та про необхідність погашення заборгованості.
ОСОБА_1 добровільно заборгованість не сплатила.
З врахуванням наведеного ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» просило суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №1364746 від 05.01.2020 року в розмірі 19000 грн., з яких 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10500 грн. заборгованість за відсотками, 1000 грн. заборгованість за комісією, 2500 грн. заборгованість за пенею, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором №1364746 від 05.01.2020 року у розмірі 16500 грн., яка складається із: 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10500 грн. заборгованості за відсотками, 1000 грн. заборгованості за комісією.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судовий збір в розмірі 2103,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 789,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою.
Тобто, позивачем не доведено факт укладення сторонами договору № 1364746 від 05.01.2020 року, погодження сторонами розміру та умов надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Позивачем не доведено перерахування коштів ТОВ «Мілоан» апелянтці - в копії платіжного доручення відсутні підпис працівника банку, відмітка про час його прийняття та виконання банком. Також у договорі № 1364746 від 05.01.2020 року відсутній будь-який рахунок відповідача, на який ТОВ «Мілоан» нібито перерахувало кошти. Не доведено, що картковий рахунок НОМЕР_1 належить відповідачці.
Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за межами 30 дня кредитування, що визначено договором, позивач посилався на факт пролонгації договору. Проте неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 30-денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.3.1. Договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань. Тому, на думку апелянта, нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Окрім цього, позивач не роз'яснив, за які конкретні дії з відповідача буде взята комісія за надання кредиту. Розмір комісії встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено договір про надання правової допомоги, свідоцтво адвоката, акт про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом, детальний опис робіт виконаних адвокатом та додаткову угоду до договору про надання правової допомоги. Однак, ордер на надання правової (правничої) допомоги адвокатом до матеріалів справи не надано. Тому не підлягають стягненню на користь позивача заявлені ним витрати на правову допомогу.
У відзиві ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (попередня назва ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг») просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що укладений між сторонами договір в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами. Сторони узгодили всі умови договору, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Клієнт самостійно вносить особисті дані в заявку на отримання кредиту, тобто вказує номер телефону, номер паспорту, ідентифікаційний код та картку, на яку буде перераховано кошти.
Додатково здійснюється верифікація банківської карти клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу.
Відповідачкою було подано заявку на оформлення договору, в якій остання зазначила особисті персональні дані, підтвердила мобільний номер телефону, пройшла процедуру верифікації банківської карти, підписала договір електронним підписом. Наявні докази також підтверджують, що відповідні кошти були зараховані на картковий рахунок позичальниці.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норми матеріального права, а також невідповідність висновків обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу слід скасувати.
Так, судом встановлено, що 03.01.2020 року відповідачка ОСОБА_2 подала до ТОВ «Мілоан» в електронному вигляді Анкету-заяву на кредит №1364746, в якій зазначені сума кредиту - 5000 грн.; строк кредиту 30 днів; складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 1000 грн., яка нараховується одноразово за ставкою 20% від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом 3000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; сума до повернення 9000 грн.
05.01.2020 року на мобільний номер телефону відповідачки ТОВ «Мілоан» надіслав одноразовий ідентифікатор (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), при введенні якого ОСОБА_2 підтвердила прийняття умов договору про споживчий кредит № 1364746 від 05.01.2020 року.
05.01.2020 року ТОВ «Мілоан» (далі Позикодавець) та ОСОБА_2 (далі Позичальник) уклали кредитний договір №1364746 (індивідуальна частина) у електронній формі.
Пунктом 1.1. кредитного договору передбачено, що позикодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав кредит у сумі 5000 грн., який надається строком на 30 днів з 05.01.2020 року з кінцевим терміном повернення 04.02.2020 року зі сплатою комісії за надання кредиту 1000 грн., яка нараховувалася за ставкою 20,00 % від суми кредиту одноразово та процентів за користування коштами, з процентною ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом в сумі 3000 грн. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
Згідно з п. 6.1 договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua.
За пунктом 6.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.
Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повного, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.3).
Згідно п.п. 6.4-6.5. договору укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Проценти за користування кредитом, визначені п.п. 1.5.2, 1.6, 2.2.2, 2.2.3, а щодо сплати комісії п.п. 1.5.1, 2.2.1 Кредитного договору.
Відповідно до п.п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4 цього договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв'язку з укладенням цих угод, зобов'язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором.
TOB «Мілоан» зобов'язання за укладеним договором виконало, надавши відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти за договором в сумі 5000 грн., а остання їх отримала, що підтверджується платіжним дорученням №13409984 від 05.01.2020 року, з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 1364746».
Відповідачка ОСОБА_2 належно зобов'язання за договором не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 19000 грн., яка складається з 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10500 грн. заборгованості за відсотками, 1000 грн. заборгованості за комісією, 2500 грн. заборгованість за пенею, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №1364746 від 05.01.2020 року.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №02/08 від 24.01.2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19000 грн.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19000 грн.
20.08.2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №02/08, а 24.01.2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг», уклали договір факторингу №1/15, відповідно до якого позивач ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» набув права вимоги до ОСОБА_2 в розмірі 19000 грн.
02.11.2024 року відповідачці надіслано досудову вимогу №1364746-АВ, якою ОСОБА_2 повідомлена про відступлення прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» за договором факторингу №1/15 від 24.01.2022 року та про необхідність погашення заборгованості в розмірі 19000 грн. в строк до 02.12.2024 року.
Згідно актового запису про шлюб № 491 від 08.12.2022 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі розмір процентної ставки, строк кредитування, комісію за на дання кредиту, графік розрахунків за кредитним договором, а тому вимога ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, процентів, комісії за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом. Проте нарахування пені є неправомірним, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, враховуючи її клопотання про неспівмірність цих витрат, зменшив їх розмір до 2000 грн.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду в частині задоволення позову та недоведеність укладення договору і надання кредиту є безпідставними.
Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору відповідачкою, підписання його сторонами, в тому числі відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
В анкеті-заяві на кредит №1364746 (а.с. 12) зазначені особисті дані відповідачки, які могла подати лише вона для отримання кредиту.
Надані позивачем письмова копія договору позики № 1364746 від 05.01.2020 року з додатком є достатніми та допустимими доказами на підтвердження укладення цього договору сторонами, відтак суд першої інстанції обґрунтовано взяв їх до уваги.
Сторони узгодили всі умови договору, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Клієнт самостійно вносить особисті дані в заявку на отримання кредиту, тобто вказує номер телефону, номер паспорту, ідентифікаційний код та картку, на яку буде перераховано кошти.
Додатково здійснена верифікація банківської карти клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу.
Факт перерахунку коштів відповідачці на картковий рахунок відповідачки НОМЕР_1 (остання цифра не читається) за кредитним договором в розмірі 5000 грн. 05.01.2020 року підтверджено платіжним дорученням №13409984 від 05.01.2020 року.
Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання цих коштів на свій картковий рахунок від позикодавця на підставі договору позики № 1364746 від 05.01.2020 року.
ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит 05.01.2020 року. Оскільки до 04.02.2020 року ОСОБА_1 не повернула кредит і продовжила користуватися кредитними коштами, то відповідно до пункту 2.2.3 кредитного договору з 05.02.2020 року строк кредитування був продовжений (пролонгований) на стандартних (базових) умовах. Вказаний строк кредитування закінчився 04.04.2020 року після спливу 60 календарних днів.
Також умовами договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1000 грн., яка нараховується за ставкою 20 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1).
Відтак строк кредитування за кредитним договором тривав з 05.01.2020 року до 04.04.2020 року, внаслідок чого ТОВ «Мілоан» правомірно нарахувало відповідачці заборгованість у розмірі 19000 грн., яка складається з 5000 грн. тіла кредиту та 10500 грн. нарахованих процентів і 1000 грн. комісії.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо помилкового стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №43657029 від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» в особі директора Ланового Є.М. та адвокатом Білецьким Б.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) №1364746, детальний опис робіт виконаних адвокатом та додаткову угоду до договору про надання правової допомоги.
Водночас у справі відсутні документи, які відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України підтверджують повноваження адвоката як представника сторони - ордер чи довіреність від ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на представництво інтересів товариства адвокатом Білецьким Б.М. матеріали справи не містять.
За відсутності документів, що підтверджують повноваження адвоката Білецького Б.М. на представництво інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 2000 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведене, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пінг-Понг» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. підлягає скасуванню. В решті рішення слід залишити без змін.
З врахуванням залишення без змін рішення по суті спору відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених апелянткою.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. скасувати.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанови складена 31 липня 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк