Справа №523/8622/25
Провадження №1-кс/523/2619/25
01 серпня 2025 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , в режимі відео конференції з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, пербуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду навідника 2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос».
За змістом клопотання зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, -
Встановив:
В провадженні Пересипського районного суду міста Одеси знаходиться клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом клопотання, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді навідника 2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, 29.06.2022 року о 8:00 годині без поважних причин за власним рішенням самовільно залишив місце служби, а саме розташування постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 у невідомому напрямку, проводячи час на власний розсуд, не пов'язаного з його обов'язками військової служби, до моменту затримання, тобто до 1.08.2025р.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України 10.01.2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020000023.
12.04.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України за кваліфікуючими ознаками, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Також встановлено, що ОСОБА_6 1.08.2025 року о 10:00 годині був затриманий в порядку ст.191 КПК України на підставі ухвали Пересипського районного суду міста Одеса за №523/8622/25 (Пр.№1-кс/523/2618/25) від 15.05.2025року, що підтверджується протоколом затримання особи від 1.08.2025 року.
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2022р., протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 30.06.2022р., свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 1.04.2024р. та іншими матеріалами у їх сукупності.
Старший слідчий в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний здійснив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, санкція статті якого передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, підозрюваний ухилявся від військової служби, переховувався від органів досудового розслідування, знаходячись на волі, фактично має можливість вжити заходів щодо незаконно впливу на свідків, які є його спів службовцями, з якими він знайомий; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом штучного затягування проведення досудового розслідування або розголошення відомостей, що може привести до неповноти досудового розслідування, втрати доказів вини підозрюваного; не виключається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання слідчої, так як вважала мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, будучи військовослужбовцем проходив службу в ЗСУ, в умовах воєнного стану грубо порушив військову дисципліну, поведінка підозрюваного на думку прокурора дає підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на погляд прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 , підтримуючи позицію підзахисного, заперечувала проти задоволення клопотання, зазначаючи, що підзахисний був добровольцем, відпросився у свого командира за сімейних обставин, залишив зброю, коли повернувся до військової частини, його не прийняли, повідомивши, що він СЗЧ, ОСОБА_6 нікуди не переховувався, був затриманий за місцем реєстрації, вважаючи, що клопотання не підлягає задоволенню.
Підозрюваний ОСОБА_6 приєднався до думки захисника, не заперечуючи того факту, що залишив військову частину, разом з цим не погоджуючись з викладеними в клопотанні обставинами, вказуючи, що повертався на службу, ходив до ТЦК, але його не приймали, на запитання слідчого судді відповів, що не готовий продовжити служити за станом здоров'я.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступними підставами.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 згідно клопотання слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків шляхом здійснення погроз з метою зміни ними показів на свою користь, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та попередження вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі конкретні обставини.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею ст.194 ч.1 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім цього поза увагою слідчого судді не залишилися імперативні приписи ч.8 ст.176 КПК України , відповідно яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, однак, виходячи зі змісту клопотання, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, негативно характеризується за місцем служби, наявність утриманців не знайшла свого документального підтвердження у ході судового засідання, враховуючи особисте ставлення підозрюваного до інкримінованого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки ОСОБА_6 .
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому зі змісту положень ст.183 ч.4 п.5 абзац 3 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, що є правом а не обов'язком суду, тому суд вважає за можливе з урахуванням обставин, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, визначити підозрюваному розмір застави.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав щодо визначення розміру застави, також з урахуванням думки прокурора слідчий суддя приходить до висновку щодо утримання підозрюваного в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 29.09.2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 1.08.2025 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 29.09.2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1