Справа №766/8892/25
н/п 1-кс/766/5990/25
01.08.2025 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсоні клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231030001083, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка, Херсонського району, Херсонської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,
Слідчий звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231030001083, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні, при визначенні розміру застави покладався на розсуд суду..
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив що працює військовослужбовцем, просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання .Зазначив про безпідставність вказаних стороною обвинувачення ризиків , які є лише припущеннями.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 Херсонського РУП ГУНП України в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025231030001083 від 28.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.
За версією сторони обвинувачення, 27.04.2025 близько 16 годин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Ульянівка, вул. Комарова, поблизу буд. 14, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс останньому два удари кулаком правої руки в район лівої щелепи, в результаті чого спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому суглобового відростка нижньої щелепи зліва зі зміщенням голівки, забою м'яких тканин обличчя, підшкірної гематоми в параорбітальній ділянці які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ст. 122 ч. 1 КК України, а саме - умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження.
15.05.2025 о 14.26 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та роз'яснено процесуальні права та обов'язки підозрюваного, шляхом оголошення підозрюваному суть підозри під відеозапис, що підтверджується відеозаписом та протоколом огляду відеозапису від 15.05.2025 року.
Від отримання повідомлення про підозру та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_6 відмовився, що також зафіксовано на відеозаписі.
Крім того, факт оголошення ОСОБА_6 повідомлення про підозру та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного 15.05.2025 року підтверджується протоколом допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та протоколами пред'явлення особи для спізнання за фотознімками.
Постановами слідчого від 06.06.2025 року оголошено підозрюваного у розшук та зупинено досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 25.07.2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
31.07.2025 об 12-30 год. ОСОБА_6 на підставі ст. 191 КПК України затримано та досудове розслідування в даному кримінальному провадженні постановою від 31.07.2025 року відновлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Підозра ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування та наявними в матеріалах кримінального провадження:
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 03.05.2025, в ході якого останній пояснив 27.04.2025 року близько о 16:20 він повернувся додому, від своєї дуржини ОСОБА_10 в якої ОСОБА_7 вживав алкогольні напої так як був поминальний день. Зайшовши до подвір'я свого будинку за адресом АДРЕСА_2 останній почав займатися побутовими справами. Близько через деякий час він почув як хтось стукає у хвіртку воріт. Підійшовши до воріт, ОСОБА_7 побачив раніше відомих йому чоловіків на ім'я ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які відомі потерпілому як мешканці с. Ульянівка, привітався з ними та вийшов за двір. В цей момент ОСОБА_6 був з лівої сторони, а ОСОБА_12 з правої сторони. Вийшовши до них, ОСОБА_6 у грубій формі попрохав ОСОБА_7 щоб він дав йому пляшку горілки, на що останній відмовив та повідомив щоб він йшов до магазину та там купував. Після чого ОСОБА_6 почав виражатися відносно нього нецензурною лайкою, в результаті чого у них виник словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту ОСОБА_6 постійно знаходився ліворуч від потерпілого. В ході конфлікту ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 2 удари правою рукою з розмаху, зжатою в кулак в область лівої сторони обличчя, після чого він впав на землю, прикривши голову своїми руками. Далі ОСОБА_6 почав наносити удари ногами носками з розмаху в область голови, а саме по лівій стороні обличчя, кількість завданих ударів ногами становить близько 4-5 ударів. В цей момент коли ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_6 почав наносити йому тілесні ушкодження, до них підбігли сусіди, які саме потерпілий не пам'ятає та разом з ОСОБА_12 почали відтягувати останнього. Після чого потерпілий піднявся, обтрусився та пішов до себе у двір та почав телефонувати своїй дружині ОСОБА_13 , та повідомляти, що його побив ОСОБА_6 , на що вона повідомила, що зараз приїде. Близько через 10 хвилин приїхала його дружина разом та викликали швидку. Близько о 17 голині приїхала карета ШМД, та почала надавати медичну допомогу. Після чого лікар повідомив щоб ОСОБА_7 збирався та разом з ними їхав до лікарні на обстеження. Близько 18:40 його привезли до Херсонської обласної лікарні за адресою м. Херсон просп. Ушакова 67, де він почав проходити обстеження.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 з довідкою від 13.05.2025, в ході якого останній за фотознімками впізнав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка на ім'я ОСОБА_14 , який 27.04.2025 року поблизу будинку АДРЕСА_2 наніс йому тілесні ушкодження.
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 . Так, у присутності понятих, потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано розповісти обставини при яких було спричинено йому тілесні ушкодження на що потерпілий надав свою згоду та пояснив, що 27.04.2025 року близько о 16:20 він повернувся додому, від своєї дуржини ОСОБА_10 в якої він вживав алкогольні напої так як був поминальний день. Зайшовши до подвір'я свого будинку за адресом АДРЕСА_2 ОСОБА_7 почав займатися побутовими справами. Близько через деякий час він почув як хтось стукає у хвіртку воріт. Підійшовши до воріт, потерпілий побачив раніше відомих йому чоловіків на ім'я ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які відомі йому як мешканці с. Ульянівка, привітався з ними та вийшов за двір. В цей момент ОСОБА_6 був з лівої сторони, а ОСОБА_12 з правої сторони. Вийшовши до них, ОСОБА_6 у грубій формі попрохав потерпілого щоб він дав йому пляшку горілки, на що чоловік відмовив та повідомив щоб він йшов до магазину та там купував. Після чого ОСОБА_6 почав виражатися відносно потерпілого нецензурною лайкою, в результаті чого у них виник словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту ОСОБА_6 постійно знаходився ліворуч від ОСОБА_7 .. В ході конфлікту ОСОБА_6 наніс йому 2 удари правою рукою з розмаху, зжатою в кулак в область лівої сторони обличчя, після чого чоловік впав на землю, прикривши голову своїми руками. Далі ОСОБА_6 почав наносити удари ногами носками з розмаху в область голови, а саме по лівій стороні обличчя, кількість завданих ударів ногами становить близько 4-5 ударів. В цей момент коли ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_6 почав наносити мені тілесні ушкодження, до нас підбігли сусіди, які саме він не пам'ятає та разом з ОСОБА_12 почали відтягувати останнього. Після чого потерпілий піднявся, обтрусився та пішов до себе у двір та почав телефонувати своїй дружині ОСОБА_13 , та повідомляти, що його побив ОСОБА_6 , на що вона повідомила, що зараз приїде. Близько через 10 хвилин приїхала його дружина разом із ОСОБА_15 та викликали швидку. Близько о 17 голині приїхала карета ШМД, та почала надавати медичну допомогу. Після чого лікар повідомив щоб ОСОБА_7 збирався та разом з ними їхав до лікарні на обстеження. Близько 18:40 його привезли до Херсонської обласної лікарні за адресою м. Херсон просп. Ушакова 67, де він почав проходити обстеження. Потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано продемонструвати на статисту та зазначити механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, на що він погодилась та вказав, що йому було завдано два удари кулаком правої руки по обличчю, а саме в область лівої щелепи. Після чого він впав на землю та йому було завдано ще 4-5 ударів ногами в область лівої сторони обличчя.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 29.04.2025, в ході якого остання пояснила, що проживає за адресою АДРЕСА_3 . 27.04.2025 року вона перебувала вдома за вищевказаною адресою разом з ОСОБА_17 та займалися господарськими справами. Близько о 16 годині чоловік пішов до свого будинку за адресою АДРЕСА_2 для того щоб впоратись з господарством, а ОСОБА_16 залишилась вдома. Близько о 16:30 годин жінці зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що його побив ОСОБА_11 котрий проживає в с. Ульянівка. Після чого вона приїхала до ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 та побачила, що в чоловіка розбите обличчя та викликала швидку. Вона запитала що сталося, на що чоловік відповів, що до нього прийшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . В ході спілкування з ОСОБА_6 між ними виник конфлікт в ході якого ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_7 в обличчя, після чого ОСОБА_12 розборонив їх.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 07.05.2025, який пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_4 . 27.04.2025 року він відпочивав та вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_19 який являється його знайомим. В цей день біль точного часу він не пам'ятає, він разом з ОСОБА_19 вийшли з будинку АДРЕСА_5 та пішли до ОСОБА_7 котрий проживає за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_6 почав спілкуватися з ОСОБА_7 . В ході їх спілкування між чоловіками виник словесний конфлікт, в ході якого почалась бійка. Хто наніс перший тілесні ушкодження він не пам'ятає. В ході їх бійки ОСОБА_18 підбіг до чоловіків в яких була бійка та розборонив їх. Після чого останній та ОСОБА_6 пішли за адресою АДРЕСА_4 далі вживати алкогольні напої.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 13.05.2025, яка пояснила, що 27.04.2025 року близько о 12 годині вона перебувала за адерсою АДРЕСА_4 та вживала алкогольні напої разом з ОСОБА_19 , та ОСОБА_21 . Близько о 16 годині останні вийшли на вулицю та через деякий час ОСОБА_20 теж вийшла на вулицю щоб покурити цигарку та побачила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_18 стоять біля двору за адерсою АДРЕСА_2 , що знаходиться навпроти її будинку та розмовляють з ОСОБА_7 . В ході їх розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як вона зрозуміла виник словесний конфлікт і ОСОБА_11 2 удари правою рукою в обличчя, після чого останній впав на землю та ОСОБА_6 почав наносити удари ногами в область голови. Після чого ОСОБА_20 підбігла до чоловіків в яких був конфлікт та разом з ОСОБА_18 почали відтягувати ОСОБА_22 , після чого останні повернулись за адресою АДРЕСА_4 та продовжили вживати алкогольні напої.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_20 з довідкою від 13.05.2025 в ході якого остання за фотознімками впізнала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка на ім'я ОСОБА_14 , який 27.04.2025 року поблизу будинку АДРЕСА_2 наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_20 . Так, у присутності понятих, свідку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було запропоновано розповісти обставини при яких було спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , на що свідок надала свою згоду та пояснила, що 27.04.2025 близько 12 години вона перебувала за адресою АДРЕСА_4 та вживала алкогольні напої разом, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 . Близько о 16 годині ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вийшли на вулицю. Через декілька хвилин ОСОБА_20 теж вийшла на вулицю, щоб покурити цигарку та побачила, що останні стоять біля двору за адресою АДРЕСА_2 , що знаходиться навпроти її будинку та розмовляють з ОСОБА_23 , про що вони розмовляли їй не відомо. В ході їх розмови у чоловіків як вона зрозуміла виник словесний конфлікт і ОСОБА_11 2 удари правою рукою в обличчя, після чого ОСОБА_7 впав на землю та ОСОБА_11 почав наносити удари ногами в область голови. Після чого вона одразу підбігла до чоловіків в яких був конфлікт та разом з ОСОБА_21 почали відттягувати ОСОБА_22 , після чого вона з ОСОБА_19 та ОСОБА_21 повернулись за адресою АДРЕСА_4 та продовжили вживати алкогольні напої. Свідку ОСОБА_20 було запропоновано продемонструвати на статисту та зазначити механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , на що вона погодилась та вказала, що йому було завдано два удари кулаком правої руки по обличчю, а саме в область лівої щелепи. Після чого ОСОБА_7 впав на землю та ОСОБА_6 наніс декілька ударів ногами в область лівої сторони обличчя.
- висновком судової медичної експертизи №239/мс від 12.05.2025
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 1 ст. 122 КК України передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
З матеріалів клопотання вбачається, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження ( справа № 766/11318/24) за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України. Постановою суду від 24.03.2025 року розгляд зазначеного кримінального провадження зупинено через неявку в судові засідання та невиконання приводу останнього. Оголошено розшук ОСОБА_6 .
Отже, з урахуванням наведених вище обставин, а також обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке є нетяжким, слідчий суддя вважає доведеним, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, після отримання повідомлення про підозру, ОСОБА_6 може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні невеликої тяжкості умисного кримінального правопорушення, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та наявність іншого кримінального провадження відносно нього на розгляді в суді, свідчить про можливість, у разі не застосування відповідних обмежень, продовження протиправної поведінки шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень.
Щодо твердження захисника про відсутність доказів наявних ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, суд зазначає, що на даній стадії розгляду не надається оцінка доказам. Суд досліджує наявність або відсутність ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим у вчиненні якого підозрюваному загрожує покарання до трьох років позбавлення волі. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 який народився у 1993 році. На обліку за станом здоров'я у лікарні не перебуває, інвалідність не встановлювалась. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зі слів: ОСОБА_6 має середню освіту, одружений, має дитину 2016 року народження, проходить військову службу. Раніше судимий, востаннє 10.05.2024 Херсонським міським судом за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.126 до 150 годин громадських робіт, які не відбув. Крім того на даний час на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження ( справа № 766/11318/24) за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Таким чином ОСОБА_6 схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням часу зупинення досудового слідства , оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази, доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням позиції сторони обвинувачення, конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_6 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.09.2025 року включно.
Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 31 липня 2025 року.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_6 повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 60 560, 00 грн.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12025231030001083 та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07.09.2025 року (включно).
Роз'яснити та попередити ОСОБА_6 що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
За невиконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1