Справа № 308/5396/25
(заочне)
23 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Мішко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним позовом, який обґрунтовує тим, що 18.05.2024 року між ним та відповідачем укладено шлюб. Від даного шлюбу дітей не мають. Разом з цим, позивач стверджує, що з початку реєстрації шлюбу та спільного проживання у сторін постійно виникали суперечки. Попри намагання врегулювати конфлікти та зберегти сім'ю, суттєва різниця у віці та погляди на спільне життя у них різні. З середини березня 2025 року проживають окремо, шлюб носить формальний характер. На переконання позивача, подальше спільне життя з відповідачем суперечить його інтересам. З урахуванням цього позивач просить суд розірвати шлюбу між ним та відповідачем.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак, 10.06.2025 року подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів.
Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслала. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено по справі, 18 травня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис № 330, що стверджується долученою до справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 15.04.2025 року.
Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Як встановлено у судовому засіданні, подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім'я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам сторін.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Спору щодо визначення місця проживання дітей чи поділу спільного майна подружжя, позивачем не заявлялося.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.24,56,105,112,СК України, ст. ст.10,12,13,18,81,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 18 травня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 330 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму сплаченого судового збору 1211 грн. 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області М.М. Крегул