Справа № 947/16155/25
Провадження № 1-кп/947/968/25
31.07.2025 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020160480002511 від 03.10.2020 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 01.09.2023 року за ч.2 ст.186 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 ч. 2 ст. 187 ч. 2 ст. 146 ч. 2 ст. 189 КК України,
Так, Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) о 23 годині 32 хвилин 02.10.2020, перебуваючи за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1, біля ресторану швидкого харчування «McDonald's», зупинка громадського транспорту, замовив таксі через мобільний додаток «Тачка». Потерпілий ОСОБА_7 (надалі ОСОБА_7 ) прийняв замовлення, «Volkswagen Jetta», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 (надалі автомобіль), та через деякий час прибув за вищезазначеною адресою. Після чого на переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля сіла Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) та вони направились за адресою: Одеська область, село Нова Долина, вул. Молодіжна, 5. Рухаючись по трасі в бік міста Одеси, Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) попросив зупинити автомобіль, де на них чекав ОСОБА_6 03.10.2020 приблизно о 00:30 годині ОСОБА_6 діючи за попередньої змовою з Особою (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження), знаходячись в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , на якому пересувався потерпілий ОСОБА_7 , рухаючись по трасі Чорноморськ - Одеса, із застосуванням предмету схожого на пістолет, який ОСОБА_6 направив на потерпілого, а Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження), сказав щоб потерпілий негайно віддав ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від вказаного автомобіля, змусили останнього залишити місце водія та віддати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від автомобіля.
Водночас, Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_6 на заднє пасажирське місце, при цьому неодноразово наголошуючи потерпілому ОСОБА_7 , який сидів на задньому сидінні автомобіля, щоб останній віддав документи від вказаного автомобіля та написав розписку, про те, що він добровільно віддає свій автомобіль марки «Volkswagen Jetta», до того часу, поки в період двох неділь ОСОБА_7 не виплатить ним грошові кошти у розмірі 2000 доларів США.
Разом з цим, Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) запустивши двигун автомобіля, разом з ОСОБА_6 який забрав у потерпілого ОСОБА_7 його мобільний телефон марки «iPhone 6», в корпусі сірого кольору, вартістю 3000 гривень, який сидів на задньому сидінні автомобіля, попрямували в напрямок вул. Глушко в м. Одеса. Після того, як вони під'їхали до будинку №7 по вул. Ак. Глушко в м. Одеса, Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) та ОСОБА_6 погрожуючи розправою, повідомили ОСОБА_7 що у нього є одна хвилина, щоб написати розписку на автомобіль марки «Volkswagen Jetta», інакше Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) з ОСОБА_6 поб'ють його та він у якості штрафу буде винним, ще більшу частину грошових коштів, а ніж ту, яку встановили потерпілому раніше.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.289 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Далі, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, направленим на заволодіння майном потерпілого шляхом розбою, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , знаходячись у вказаному автомобілі, рухаючись по трасі Чорноморськ-Одеса, приблизно о 00:35 годині, тримаючи в руках предмет схожий на пістолет та направляючи в бік потерпілого - ОСОБА_7 , який знаходився в салоні вищевказаного автомобіля, при цьому висловлюючи вимогу швидше віддати їм належний потерпілому мобільний телефон марки «iPhone 6S», IMEI НОМЕР_2 , в корпусі сірого кольору, вартістю 3000 гривень та грошові кошти у розмірі 1000 гривень, а також погрожуючи фізичною розправою, що ОСОБА_7 сприймав, як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я. Розуміючи фізичну перевагу нападників над собою, ОСОБА_7 віддав мобільний телефон та грошові кошти та не чинив опір. Скориставшись безпорадним станом ОСОБА_7 . Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) та ОСОБА_6 заволоділи грошовими коштами, які знаходились в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 .
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи свій злочинний намір, 03.10.2020 приблизно о 01:20 годині Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) діючи за попередньої змовою з ОСОБА_6 , знаходячись в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , на якому пересувався потерпілий ОСОБА_7 , рухаючись по трасі Чорноморськ - Одеса, а саме перебуваючи за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, поблизу будинку №4 по вулиці Таїровська, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, направленим на заволодіння майном потерпілого з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , продовжуючи погрожувати потерпілому застосуванням предмету зовні схожому на пістолет, повідомив останньому, що він нібито повинен передати їм грошові кошти у розмірі 2000 доларів США.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками - вимога передачі чужого майна, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи свій злочинний намір, 03.10.2020 приблизно о 01:00 годині ОСОБА_6 , діючи за попередньої змовою з Особою (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) знаходячись в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , при в'їзді до міста Одеси, а саме рухаючись по проспекту Академіка Глушка, перебуваючи у вказаному автомобілі, дістав предмет схожий на пістолет та направив в бік потерпілого - ОСОБА_7 , який знаходився в салоні вищевказаного автомобіля, після чого почав погрожувати його застосуванням ОСОБА_7 , тим самим, здійснюючи на нього психологічний тиск, подавивши таким чином його волю до супротиву.
Після цього, продовжуючи реалізацію злочинної змови, ОСОБА_6 та Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) пересувались по місту Одеса, при цьому, утримуючи потерпілого в автомобілі. В подальшому, виїхали у напрямку с. Сухого Лиману, Овідіопільського району, Одеської області, де зупинили автомобіль та схопили своїми руками за ноги ОСОБА_7 та витягнули проти його волі з вищевказаного автомобіля, спричинивши ОСОБА_7 фізичний біль. Потім, продовжуючи реалізацію злочинної змови, ОСОБА_6 та Особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) почали наносити потерпілому множинні удари в область тулуба, після чого, проти волі ОСОБА_7 помістили останнього в вищевказаний автомобіль на заднє сидіння та заблокували двері даного автомобіля, щоб ОСОБА_7 не зміг самовільно залишити цей автомобіль. Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, рухаючись на автомобілі вулицями міста Одеси, утримували потерпілого, всупереч його волі в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», р/н НОМЕР_1 , доки останній не був звільнений по прибуттю працівників поліції, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 11, у той же день, приблизно о 04:30 годині.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, вчинено за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушеннями, свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 ч. 2 ст. 187 ч. 2 ст. 146 ч. 2 ст. 189 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини справи, викладені в обвинувальному акті, погодився з кваліфікацією його дій, пояснив, що в 2020 році він разом з ОСОБА_8 коли їхали в таксі під керування потерпілого, то застосовуючи пістолет, примусили потерпілого віддати їм документи на автомобіль, віддати керування автомобілем, написати розписку про добровільне передання володінням автомобілем їм з борговим зобов'язанням у розмірі 2 000 доларів США. Також він разом з ОСОБА_8 забрали у потерпілого мобільний телефон та грошові кошти, силою заштовхнули потерпілого на заднє сидіння автомобіля, слідкували щоб він не міг покинути без їх відома автомобіль, утримували його в автомобілі, поки його не звільнили співробітники поліції. У скоєному щиро кається, просив суворо його не карати, матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі відшкодував потерпілому, вибачився за свої дії перед потерпілим, засуджує свою поведінку.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вже не пам'ятає точну дату подій, але пам'ятає, що відбувалося нічний час доби, їй подзвонив ОСОБА_6 , просив допомогти оформить договір оренди автомобіля, вона пояснила, що вже пізно, допоможе на наступний день. ОСОБА_6 дуже наполягав, щоб саме зараз, потім він їде до Києва, вона погодилася. В неї в комп'ютері був типовий бланк договору оренди, роздрукувала його, вдяглась, вийшла на вулицю, де біля автомобіля знаходилися ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , власник автомобіля. Вони заповнили бланк на капоті автомобіля, ОСОБА_6 дістав 100 доларів США, розрахувався за період оренди. Вона запропонував скласти розписку, і на зворотній стороні бланка вони написали розписку про отримання грошей. Власник автомобіля спокійно стояв біля машини, він дістав техпаспорт, отримав гроші іі поклав їх до кишені. При укладанні договору ніякого тиску на власника не було. ОСОБА_10 стояв у двері водія, навпроти впершись на капот стояв власник автомобіля, на ньому не було ушкоджень, хто був за кермом їй невідомо.
На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 ч. 2 ст. 187 ч. 2 ст. 146 ч. 2 ст. 189 КК України свідчать також інші докази, надані стороною обвинувачення та дослідженні судом під час судового розгляду справи в порядку ст. 94 КПК України. Такими доказами є:
-витяг із ЄРДР за № 12020160480002511 від 03.10.2020 року;
-протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.10.2020 року, згідно яком ОСОБА_7 звернувся з заявою про прийняття заходів до двох чоловіків, які в період ночі з 02.10.2020 року на 03.10.2020 року , його утримували в автомобілі, вимагали у нього гроші, заволоділи його мобільним телефоном, коштами;
-протокол огляду місця події від 03.10.2020 року, з якого вбачається, що в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Канатна 101 В, виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Jetta», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 ;
В судовому засіданні 15.06.2021 року в присутності учасників кримінального провадження, переглянуто відеозапис проведення огляду місця події 03.10.2020 року;
-протокол обшуку від 03.10.2020 року, з якого вбачається, що в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 6-Б, 18, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Meizu», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі золотистого кольору; мобільний телефон марки «Ergo», в корпусі чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ; акт прийому-передачі автомобіля та розписка на 1-му аркуш, запаковано в спеціальний пакет N?INP 1012154; мобільний телефон марки «IPhone SE», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон марки «Lenovo», в корпусі чорного кольору; набої з маркуванням Р.А.К. 9 мм, запаковані в спеціальний пакет NeINP 1012500; ніж чорного кольору із зеленою рукояткою, запаковані спеціальний пакет N?EXP N?0409969; мобільний телефон марки «Samsung», в корпусі чорного кольору; розкладний ніж чорного кольору, який запаковано в спеціальний пакет N? INP 1012153.
-в судовому засіданні 02.09.2021 року в присутності учасників кримінального провадження, переглянуто відеозапис доданий до протоколу обшуку від 03.10.2020 року;
-протокол огляду предмету від 04.10.2020 року, згідно якого проведено огляд мобільного телефону марки «Meizu», в корпусі чорного кольору; мобільного телефону марки «Samsung», в корпусі золотистого кольору; мобільного телефону марки «Ergo», в корпусі чорного кольору; мобільного телефону марки «IPhone SE», в корпусі чорного кольору; мобільного телефону марки «Samsung», в корпусі чорного кольору; мобільного телефону марки «Samsung», в корпусі чорного кольору; мобільного телефону марки «Lenovo», в корпусі чорного кольору; мобільного телефону марки «Samsung»;
-протокол затримання особи від 03.10.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 затриманий 03.10.2020 року о 13:30 годині;
-протокол пред'явлення особи для впізнання від 03.10.2020 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_6 , як особу яка близько 00:20 годин 03.10.2020 року, знаходячись в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , застосовуючи предмет зовні схожий на пістолет, заволоділа грошовими коштами та мобільним телефоном;
-протокол пред'явлення особи для впізнання від 03.10.2020 року з якого вбачається, що свідок ОСОБА_12 впізнала особу, яка близько 03:40 годин 03.10.2020 року перебував в автомобілі марки «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська,11;
-постанова про визнання речовими доказами від 04.10.2020 року, з якої вбачається, що автомобіль марки «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_1 , 5 змивів, недопалок від сигарет «LM», запальничку чорного кольору, предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням «Retay XI», визнати речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12020160480002511;
-постанова про визнання та доручення до кримінального провадження речових доказів від 04.10.2020 року, з якої вбачається, що майно вилучене в ході проведення обшуку 03.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами в кримінальному провадженні за №12020160480002511;
-протокол проведення слідчого експерименту від 10.10.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_7
-висновок експерта № 796Б від 09.11.2020 року, з якого вбачається, що наданий на дослідження пістолет є стартовим (сигнальним), самозарядним пістолетом «RETAY XI» N?RTXID - 190200526, промислового виробництва, виробник «RetayArms» (Туреччина), призначений для подачі звукових (шумових) сигналів шумовими (холостими) патронами калібру 9mm Р.А.К. та до категорії вогнепальної зброї не відноситься, придатний до подачі звукових (шумових) сигналів.
-відеозапис із зображення ділянки місцевості розташованої на площі Незалежності, 2 в місті Одесі;
-в судовому засіданні 26.01.2022 року в присутності учасників кримінального провадження, переглянуто відеозапис доданий до протоколу огляду предмету від 18.11.2020 року;
-постанова про визнання речовими доказами від 18.11.2020 року;
-протокол огляду предмету від 23.11.2020 року, з якого вбачається, що переглянута відеозапис із зображенням ділянки місцевості розташованої за адресою: м. Одеса, Іллічівська дорога, 3/1.;
-в судовому засіданні 26.01.2022 року в присутності учасників кримінального провадження, переглянуто відеозапис доданий до протоколу огляду предмету від 23.11.2020 року;
-постанова про визнання речовими доказами від 23.11.2020 року;
Судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані як обвинуваченням, захистом, можливість збирання інших доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.
Враховуючі, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав вину, розкаявся у вчиненому, учасники судового провадження не зверталися до суду з клопотанням про дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються, судом дослідженні письмові докази, допитано обвинуваченого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_9 , тому враховуючі думку учасників судового провадження щодо недоцільності подальшого дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_9 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, для розгляду справи.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 ч. 2 ст. 187 ч. 2 ст. 146 ч. 2 ст. 189 КК України дослідженими в суді доказами, які визнані належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого, який повинний нести кримінальну відповідальність за вчинені ним злочини.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії наступним чином.
-за ч.3 ст.289 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
-за ч.2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
-за ч. 2 ст. 189 УК України, за кваліфікуючими ознаками - вимога передачі чужого майна, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
- за ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне позбавлення
волі людини, з корисливих мотивів, вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приходить до таких висновків.
Поняття суддівського розсуду або судової дискреції у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
Згідно з ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
У постанові Другої судової палати ККС ВС від 09.02.2023 (справа №448/1911/18) зазначено, що системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як на досудовому розслідуванні так і під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
Щирим каяттям є певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченогоОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному, відшкодування в повному обсязі потерпілому матеріальної та моральної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв'язку, зокрема що наявні декілька обставин, які пом'якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, визнання вини, відсутність у потерпілого вимог матеріального характеру, відшкодування в повному обсязі потерпілому матеріальної та моральної шкоди, також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, що ОСОБА_6 усвідомив наслідки своєї поведінки, його негативне відношення до скоєного після вчинення злочину, розкаяння у вчиненому, вибачився за свої злочинні дії перед потерпілим, враховуючі позицію прокурора, який просив застосувати вимоги статті 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень статті 69 КК України, нижче від найнижчої межі, зазначеної санкції ч.3 ст. 289, та ч.2 ст. 187 КК України, з конфіскацією особистого майна, таке покарання буде достатнім, справедливим, співмірним та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Визначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням вимог статей 69,70 КК України на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджено вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 01.09.2023 року за ч.2 ст.186 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Тому, з огляду на те, що ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 02.10.2020, 03.10.2020 року, тобто до постановлення у відношенні нього попереднього вироку, тому остаточне йому покарання має бути призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі стягнути з ОСОБА_6 .
Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду, з підстав добровільного відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 шкоди у розмірі 2000 доларів США.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395,615 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, призначити йому наступне покарання:
-ч. 3 ст. 289КК України з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 9 місяців без конфіскації всього майна.
-ч. 2 ст. 187КК України з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців з конфіскацією всього майна.
-ч. 2 ст. 146КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
-ч. 2 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
На підставі ст. ст.69,70 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 9 місяців з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 4 ст. 70,69 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням за цим вироком менш суворе покарання призначене вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 01.09.2023 року, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 9 місяців з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі, зарахувати строк перебування під вартою з 03.10.2020 року по 31.07.2025 року, включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, у зв'язку з чим вважати ОСОБА_6 таким, що повністю відбув покарання призначене за цим вироком.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , у виді тримання під вартою скасувати, звільнити ОСОБА_6 з під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави грошові кошти за проведення експертизи №796-Б від 09.11.2020 року у розмірі 3992 гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави грошові кошти за проведення експертизи №763-Б від 16.10.2020 року у розмірі 490 гривень 35 копійок.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду, з підстав добровільного відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 шкоди у розмірі 2 000 доларів США.
Речові докази: залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1